відміну
від нього геніальний
український
поет Тарас
Шевченко дорікав
Хмельницькому
за те, що той
віддав Україну
під зверхність
Росії. Ще гостріше
критикував
Хмельницького
інший видатний
український
мислитель XIX
століття —
Пантелеймон
Куліш — за те,
що той нібито
започаткував
добу смерті,
розрухи, анархії
та культурного
занепаду на
Україні. У XX ст.
Михайло Грушевський
висловлював
сумніви щодо
наявності у
Хмельницького
чітко окреслених
цілей, доводячи,
що вчинки гетьмана
визначалися
скоріше обставинами,
а не навпаки.
Проте більшість
видатних українських
істориків на
чолі з В’ячеславом
Липинським
дійшли висновку,
що гетьман
намагався
закласти підвалини
української
державності
свідомо та
послідовно
й що без цих
спроб відродження
української
держави у новітні
часи було б
неможливим.
Радянські
історики одностайно
схвалюють дії
Хмельницького,
хоч і з інших
причин. Вони
підкреслюють
його роль як
провідника
повстання
пригноблених
мас і, особливо
— здійснене
ним об'єднання
(чи, за їхньою
термінологією,
возз'єднання)
України та
Московії.
Незалежно
від тонкощів
наукових оцінок
український
народ завжди
проявляв любов
до «батька
Богдана». У
свідомості
величезної
більшості
українців,
починаючи з
тих часів аж
дотепер, Хмельницький
залишається
великим визволителем,
героїчною
постаттю, яка
силою своєї
індивідуальності
й розуму підняла
їх із багатовікового
паралічу
бездіяльності
та безнадії
й вивела на
шлях національного
і соціально-економічного
звільнення.
Висновок
Серед українців
ще десятиліттями
по смерті
Хмельницького
точилися запеклі
суперечки
навколо цих
питань. Настали
часи суспільного
розбрату, чужоземної
інтервенції,
дальшого спустошення
вже сплюндрованого
краю. В українській
історіографії
трагічний
спектакль, в
якому українці
марнували
величезну
енергію й рішучість,
набуті у повстанні
1648 року, в самогубних
сутичках, яким,
здавалося, не
буде кінця,
часто називають
Руїною. Через
20 років після
смерті Хмельницького
перемоги над
спільним ворогом
були зведені
нанівець нездатністю
українців
об'єднатися
для досягнення
спільної мети.
В результаті
було втрачено
багатообіцяючу
можливість
політичного
самовизначення,
створену повстанням
Хмельницького.
Список використаної
літератури
Орест Субтельний.
„Україна. Історія”.
— Київ, 1993.
В. А. Смолій.
„Історія України.
Нове бачення”.
— Київ, 1995.
Н. Полонська-Василенко.
„Історія України”.
— 1995.
М. Грушевський.
„Ілюстрована
історія України”.
— 1913.
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Поможем написать работу на аналогичную тему
Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному
проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.