Інтегральні перетворення Лапласа
Вступ
В багатьох задачах математичного аналізу розглядаються випадки, в яких кожна точка одного простору ставиться у відповідність деякій точці іншого (або того ж самого) простору. Відповідність між двома точками встановлюється за допомогою перетворення або оператора. В задачу теорії операторів входить докладний опис і класифікація різноманітних видів перетворень і їх властивостей, а також розробка символічних методів, що дозволяють мінімалізувати і спростити обчислення. Застосування операційного метода можна порівняти з логарифмуванням, коли 1) від чисел переходять до логарифмів, 2) над логарифмами проводять дії, що відповідають діям над числами, при тому множенню чисел відповідає більш проста операція складання логарифмів і т.д. 3) від найденого логарифма знов повертаються до числа. В операційному методі широко використовується перетворення Лапласа, яке перетворює певний клас функцій-оригіналів f(t) дійсної змінної t в функцію-зображення F(p) комплексної змінної p.
1. Означення перетворення Лапласа. Оригінал і зображення.
Нехай f [ t] -інтегрована на (0,Т) при довільному Т>0 функція, що дорівнює нулю при t>0 : f[t]=0 при t<0. Якщо ця функція при t>0 задовольняє оцінці:
(1.1)
то можна розглянути інтеграл
(1.2)
Дійсно справджується оцінка
(1.3)
При виведенні
(1.3) була
застосована
оцінка
(1.1).
З оцінки (1.3), зокрема,
випливає,
що
.
Функція
є аналітичною
функцією комплексної
змінної
в півплощині
.
Для того щоб
це перевірити,
знаходимо поки
формально:
(1.4)
Як і при виведенні (1.3), знаходимо
(1.5)
Останнє
означає що
інтеграл рівномірно
по Rep>a
збігається
і випливає що
похідна
існує
при
,
і формула (1.4)
справедлива
при
.
Інтеграл
(1.2) називається
перетворенням
Лапласа функції
і позначається
-
.
В цьому випадку
функція
називається
оригіналом,
а функція
–
зображенням.
Перетворення Лапласа можна зв’язати з перетворенням Фур’є. Дійсно з (1.2) маємо:
Де
(Перетворення
Фур’є із знаком
«-»)
2. Властивості перетворення Лапласа L
Лінійність.
Доведення:
В силу властивостей інтеграла:
Диференціювання зображення
Для m=1 властивість вже встановлено. Для довільного m властивість доводиться аналогічно.
Перетворення Лапласа похідних.
Для m=1 за допомогою інтегрування частинами знаходимо
При цьому ми врахували, що виконуються наступні оцінки:
При
и
.
Для довільного
m властивість
2.3 встановлюється
за індукцією
Зсув перетворення Лапласа.
Доведення властивості 2.4 очевидно.
Перетворення Лапласа і його подібності.
Зсув оригінала в перетворенні Лапласа.
Доведення. Позначимо
Очевидно, що g’[t]=f[t], g[+0]=0
Тому за допомогою інтегрування частинами знаходимо
При цьому ми врахували що g[+0]=0 в силу умови (1.1)
при
,
,
.
при
,
,
.
Звідси знаходимо
Перетворення Лапласа дробу f[t]/t.
Доведення. Позначив Ф[p]=Ј[f[t]t][p] . Знайдемо
Останню рівність про інтегруємо по довільному шляху від р до довільної точки z=Rez=∞
Враховуючи, що в силу (1.3) Ф[∞]=0. І отримаємо потрібну властивість (2.8).
Перетворення Лапласа згортки f*g.
Доведення. Позначимо
Очевидно,
що
при t→∞
При довільному έ>0. Для доведення останньої нерівності ми використовуємо також оцінку.
Звідси
при
Таким чином, при Rep>a
Тут ми скористалися теоремою Фуббіні і змінили порядок інтегрування.
3. Обчислення перетворення Лапласа основних функцій
1. f[t]=e.
Rep>Reλ,
λ
2. f[t]=Sin[ωt],
ωR
За формулами Ейлера маємо
Sin[ωt]=
Тому за допомогою 1 маємо:
3.
f[t]=cos[ωt],
ω
L[cos[ωt]][p]=
Доведення аналогічне.
4. f[t]=Sh[ωt],
ωR
За означенням
гіперболічних
функцій Sh[ωt]=
/2
5.
Доведення аналогічне.
6.
За властивістю 2.2 маємо:
Зокрема
7.
Як і у
прикладі 6, знаходимо
для функції
Застосуємо далі для лівої і правої частини отриманої рівності операції дійсної уявної частини, вважаючи р дійсним і додатнім.
(3.1)
(3.2)
4. Обернене перетворення Лапласа
Теорема 4.1(основна) Нехай функція f(t) задовольняє умові (1.1) і F(p) її зображення. Тоді в довільній точці t>0 в якої функція f(t) диференційована, справджується формула подання:
(4.1)
Доведення
Розглянемо
функцію
.
Очевидно,
що функція g[t]
інтегрована
на (0,∞) і диференційована
в т. t>0.
Розглядаючи
F[p]
перетворення
Фур’є функції
g[t]
обернення
перетворення
Фур’є.
Після
множення останньої
рівності на
отримаємо
4.1. 4.1 називається
формулою оберненого
перетворення
Лапласа або
формулою Мелліна.
Теорему доведено.
■
Теорема має недолік, для її застосування необхідно попередньо володіти інформацією про властивості вихідного оригінала f[t]. В наступній теоремі встановлюється формула звертання при достатніх умовах тільки на зображення F[p].
Теорема 4.2 Нехай F[p] аналітична на півплощині Rep>a що задовольняє умовам:
При будь-якому
існує інтеграл:
Для
- дуги кола
радіуса R
з центром в
точці (,0)
,
при
Тоді,
- це зображення
функції f[t],
представленої
формулою 4.1 (
)
Доведення
Розглянемо
прямокутний
контур
(мал..4.1)
За теоремою
Коши інтеграл
Г[σ1,
σ2, р]
по контуру
J1[σ1,
σ2, р]
дорівнює нулю.
Перейдемо до
границі в J1[σ1,
σ2, р]
при
р→∞. Легко
переконатися,
що інтеграли
за верхній і
нижній сторонам
прямокутника
прямують до
0 при р→∞,
а інтеграли
по бічним сторонам
в границі виявляються
рівними за
величиною.
Таким чином,
інтеграл (4.1) не
залежить від
вибору
.
Доведемо, що побудована за формулою (4.1) функція f[t] дійсно є оригіналом заданої функції F[p]. Перш за все зауважимо, що для інтеграла (4.1) справедлива оцінка
Звідси
випливає, що
інтеграл (4.1)
рівномірно
по
збігається.
Доведемо,
що f[t]=0,
при t<0. Для
цього розглянемо
інтеграл
по
замкненому
контуру
в півплощині
,
що складається
з дуги кола
радіуса R
і відрізка
прямої (мал.
4.2). За теоремою
Коши :
В силу
леми Жордана
інтеграл по
дузі кола прямує
до нуля при t<0
і R→∞.
Інтеграл що
залишився в
границі переходить
до інтегралу
по прямій
,
дорівнює нулю
при t<0.
Покажемо
нарешті що
перетворення
Лапласа в точці
p=q(
) співпадає
з F[q].
За допомогою
формули Коши
знаходимо при
■
При
виведенні
ми врахували
що інтеграл
по прямій можна
замінити на
інтеграл за
замкненим
контуром
,
так як
при R→∞
Лема
Жордана. Нехай
t>0 і
- півколо радіуса
R в
півплощині
.
Якщо функція
задовольняє
умовам:
функція
неперервна
при
,
,
Тоді
при R→∞
Доведення
Зробимо заміну змінної інтегрування
z=R.
Тоді справедлива оцінка інтеграла
Як відомо,
при
.
Продовжимо
оцінку інтеграла
При R→∞. Лему доведено■
Задача
Знайти
перетворення
Лапласа функції
(5.1)
Введена гамма-функція
Розглянемо спочатку L[f[t]][p] при p>0. За допомогою простої заміни змінних знаходимо
Нехай
далі
і
. Для визначеності
будемо вважати
,
(випадок
розглядається
аналогічно).
Покладемо
.
Легко перевіряється
що ps=t
– додатне
число.
Далі маємо:
(5.2)
де
-
відрізок променя
.
Побудуємо
замкнений
контур
(мал. 5.1). За теоремою
Коши:
Оцінимо
інтеграл по
дузі
і кола радіуса
R
при R→∞.
Перейдемо
до границі при
R→∞,
→0
в рівності
(5.3), отримуємо
Звідси і із 5.2 встановлюємо (5.1).
5. Приклади розв’язання базових задач
Зауваження. Функцією-оригіналом називається будь-яка комплексно значна функція f(t) дійсного аргументу t, що задовольняє умовам:
1°. f(t) інтегрована на будь-якому скінченому інтервалі вісі t (локально інтегрована).
2°.Для усіх від’ємних t
3°. f(t)
зростає
не швидше
ніж показникові
функція, тобто
існують такі
сталі
і
,
що для усіх t
Задача1. Показати що функція є функцією-оригіналом.
|
|
|
Розв’язання
Дійсно, функція f(t)локально інтегрована
існує
для будь-яких
скінчених
і
.
Умова 2°
виконана в силу
завдання функції.
І врешті
решт, для будь-яких
дійсних
,
Тобто в
якості М в умові
3° можна
вибрати довільне
число
>1
Задача2. Користуючись означенням, знайти означення функції
Розв’язання
Для функції