Технологія та аудит зовнішньоекономічних операцій
Размещено на /
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет “ Львівська політехніка”
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту
і міжнародного підприємництва
Розрахункова-графічна робота
на тему “Технологія та аудит зовнішньоекономічних операцій”
revolution./rt/elems.cgi?e=311251
Виконав:
студент групи EME-41
Матковський О.А.
Прийняла:
Шуляр Р.В.
ЛЬВІВ-2009
Зміст
1. Вступ
2. Характеристика підприємства
3. Обґрунтування вибору запропонованого виду ЗЕО для ринку конкретної країни
4. Метод здійснення ЗЕД
5. Встановлення контактів із іноземним партнером
6. Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту
7. Аналіз та проробка конкурентних матеріалів і конкурентний лист
8. Висновок
9. Список використаної літератури
Вступ
revolution./rt/elems.cgi?e=311251
Темою даної розрахунково-графічної роботи є підготовка, укладання та виконання конкретного зовнішньоторгового контракту. В даній роботі розглядається операція “імпорт сталі”.
Міжнародне економічне співробітництво є одним із головним чинників впливу на рівень розвитку економіки кожної окремої країни і світового прогресу в цілого. Складовим елементом такого співробітництва є зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання різних країн.
У даній роботі буде розглядатися два типи зовнішньоекономічних комерційних операцій: імпорт і науково-виробнича кооперація. Також одним із завдань даної роботи є порівняння обох операцій і вибір найоптимальнішої з них.
Будь-який вид зовнішньоекономічної операції супроводжується здійсненням комерційної діяльності. Ці операції обслуговують обмін матеріальними цінностями та послугами. Для здійснення обміну необхідно привести певні взаємопов’язані дії:
Знайти покупця(експорт) або продавця(імпорт);
Укласти з ним договір, у якому обумовлюються всі умови: товар, ціна, кількість, якість, строки поставки і т.д.;
Виконати договір: експортер повинен підготувати товар для поставки, доставити товар, а імпортер повинен прийняти товар, здійснити розрахунки за отриманий товар.
Імпортні операції відносяться до основних зовнішньоторгових операцій. Суть цієї операції полягає в закупівлі та ввезені іноземних товарів для реалізації їх на внутрішньому ринку країни-імпортера або виробниче споживання підприємством-імпортером. Така операція вважається здійсненою, якщо товар після виконання певних митних процедур, пропустили через митний кордон України для наступного використання або продажу на митній території України. При здійсненні операції імпорту в Україні використовується вид митного режиму: випуск товарів у вільний обіг. Це митний режим за яким товари, які ввезені на митну територію держави, залишаються постійно на цій території без зобов’язання про їх вивезення з цієї території. Даний режим передбачає сплату мит, податків і зборів. 311251
Методом здійснення запропонованої імпортної операції є прямий продаж – передбачає встановлення прямих зв’язків між виробником та кінцевим споживачем, тобто поставку товарів безпосередньому кінцевому споживачу та закупку товарів безпосередньо у виробника на підставі договору купівлі-продажу.
Запропонованою альтернативною операцією є науково-виробнича кооперація, що представляє собою виконання наукових досліджень, створення нових виробів, розроблення технічних вимог та документації між двома компаніями з метою економії матеріальних і людських ресурсів.
Аналізуючи стан імпортних операцій та світової торгівлі в цілому, потрібно зазначити, що зовнішня торгівля є надзвичайно динамічною. Це зумовлено розвитком спеціалізації та кооперування виробництва у світовому масштабі, а також темпами розвитку нових індустріальних країн. Панівні позиції у світовій торгівлі посідають розвинуті країни, такі як США, Японія, Франція, Німеччина, Великобританія, Італія, Канада. Сьогодні в міжнародному товаристві суттєво скорочується питома вага сировини і різко підвищується частка готових виробів. В цілому у товарній структурі світового експорту 2/3 складає продукція обробної промисловості, при чому її питома вага зростає і лише1/3 це сировина і продовольчі товари.
1. Характеристика підприємства
В основі даної роботи лежить дослідження імпорту сталі для Холдингової компанії “Автокраз”. Дальше буде наведена коротка характеристика про цей холдинг.
Профіль
діяльності:
полягає у створення
вантажних
автомобілів
для цивільного
і воєнного
секторів. У
цивільному
секторі представлені
автомобілі
типу самоскиди,
бортові вантажні
автомобілів,
вантажні
автомобілі-шасі,
сідельні тягачі,
лісовози,
спецтехніка,
причепи. У воєнному
секторі представлені
вантажні бортові
автомобілі,
автомобілі-шасі,
сідельні тягачі
і спецтехніка.
Також налагоджене
виробництво
запчастин до
кожного виду
автомобілів.
Основні
сегменти ринку,
на які орієнтована
розробка та
випуск автомобілів
КрАЗ: будівництво, дорожнє
і комунальне
господарство,
гірничодобувна
промисловість,
лісозаготівельні
машини, промисловість,
нафтогазовий
комплекс, збройні
сили, служби
щодо усунення
надзвичайних
ситуацій. За
час існування
торговельної
марки КрАЗ (з
1959 року) з конвеєра
заводу зійшло
більше 800 000 одиниць
автомобільної
техніки, що
характеризуються
високою надійністю
і якістю, яка
підтверджена
чисельними
міжнародними
сертифікатами
і конкурсами.
Система
управління
якістю ХК "АвтоКрАЗ"
сертифікована
на відповідність
вимогам міжнародного
стандарту ISO
9001:2000. Продукція
Холдингової
Компанії "АвтоКрАЗ"
реалізується
в більш ніж 30
країнах світу.
Форма власності: за часів СРСР це було державне підприємство. В 1994 році підприємство перетворилося як відкрите акціонерне товариство. В 1996 році була створена холдингова компанія “АвтоКраз”. В 1999 році з приходом нового інвестора СП “Мега-моторс”, який викупив частину акцій ХК ”АвтоКраз”, розпочався новий етап розвитку компанії. Дана холдингова компанія представляє собою відкрите акціонерне товариство, яке володіє, а також розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій дев’яти корпоративних підприємств(Херсонський завод карданних валів, Камянецько-Подільський агрегатний завод, Зовнішньоторговельне фірма Краз, Сімферопольський завод авто рулів, завод “ТАПАЗ”, Токмацький ковальсько-штампувальний завод, Ужгородський Турбогаз, Авторадіатор.)
Правовий стан: так як холдингова компанія, що представляє собою відкрите акціонерне товариство, вона має статутний фонд, що сформований за рахунок вкладів засновників у формі холдингових корпоративних пакетів акцій, а також додаткових вкладів у формі майна,коштів та нематеріальних активів, необхідних для забезпечення діяльності холдингової організації. Частка у формі майна,коштів та нематеріальних активів не повинна перевищувати 20% статутного фонду холдингової організації. Під час вирішення різноманітних питань скликаються збори акціонерів. Статутом холдингової організації встановлюються обмеження щодо правочиннів, які мають право вчиняти органи управління, а також випуску цінних паперів. У виключній компетенції загальних зборів є вирішення питань: формування єдиної фінансової, інвестиційної, виробничо-господарської та науково-технічної політики; визначення напрямів та порядку використання прибутку підприємств; затвердження планів виробничого та соціального розвитку.
Якщо корпоративне підприємство через дії або бездіяльність холдингової компанії виявиться неплатоспроможним та визнається банкрутом, то холдингова компанія несе субсидіарну відповідальність за зобов’язеннями корпоративного підприємства.
Діяльність компанії базується на основі законодавства України: Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України “Про господарські товариства” та іншими законами та нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність холдингових компаній.
Виробничо-господарський та фінансовий стан: на основі даних про фінансову звітність (баланс, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, звіт пр. фінансові результати) можна сказати, що компанія може відповідати за усіма своїми довгостроковими і короткостроковими зобов’язеннями, а отже вона є повністю платоспроможна з дстатньою кількістю високо і найліквідніших активів. Протягом останніх 6 років компанія працює стабільно, що підтверджується отриманим в 2006 році першого місця серед 100 компаній України щодо приросту чистого доходу і найкращих темпів економічного росту. Також було відкриті збиральні підприємства в Росії і Вєтнамі, торгові представництва в Польщі, Ємені, Такджикістані, Алжирі, Саудівській Аравії і т.д., отримано ряд вигідних контрактів (серед них наприклад поставка 2200 автомобілів Краз в Ірак). Все це характеризує компанію як потужного виробника і лідера на ринку України і країн Східної Європи, що відповідно є привабливим для співпраці ХК ”АвтоКраз” з різноманітними комерційними структурами.
Стан розвитку галузі та регіону: Українська автомобільна промисловість представлена рядом потужних підприємств такі як: Луцький автомобільний завод, Львівський автобусний завод, Чернівецький автобусний завод, Запорізький автомобільний завод і інші. В України проводиться повний цикл виробництва автомобілів різноманітного призначення, від легкових до автобусів. Це забезпечує наявність відповідної сировини, висококваліфікованої робочої сили, фінансових ресурсів та частково підтримки держави. Це свідчить про високий рівень розвитку галузі, також те що продукція є конкурентоспроможною на світовому і на внутрішньому ринках і на неї існує стабільний попит, що забезпечується нижчою ціною на аналогові моделі інших виробників, високою якістю, сервісним обслуговуванням і забезпеченням усіх необхідних деталей.
Необхідність ЗЕД для підприємства: на основі проаналізованої інформації про дану компанію, я можу сказати, що вона має тісні зовнішньоекономічні зв’язки з іншими країнами. Ще з часів СРСР завод “Краз” постачав свою продукцію до Вєтнаму, Куби, Алжиру, Саудівської Аравії, Індії і ін.. країн і відповідно за часи незалежної України після реструктуризації і приватизації компанії та закріплення своїх позицій на внутрішньому ринку, постала необхідність не втрати зв’язки з країнами-імпортерами, що було успішно реалізовано в середі 90-х, а саме: експортом продукції з метою отримання більших прибутків, розширення виробництва і створенням нових підприємств, підвищенням конкурентоспроможності продукції і інше. Як бачимо компанія експортує свою продукцію в більше як 10 країн світу, а також має підприємства та торгові представництва в цих країнах. Відповідно із розвитком зовнішньоекономічних відносин з’явилися нові можливості щодо зовнішньоекономічної співпраці, а саме науково-виробнича кооперація і імпорт. І відповідно в даній роботі будуть розглядатися можливості імпорту сталі із Росії, Китаю і Німеччини, а також можливість науково-виробничої кооперації з метою створення нового продукту.
Також аналізуючи тенденції за останні 50 років необхідно зазначити, для підприємств, особливо великих (де кількість робітників більша 500 людей), вихід на міжнародний ринок є надзвичайно важливою ціллю.
2. Обгрунтування вибору запропонованого виду ЗЕО для ринку конкретної країни
Перед вибором зовнішньоекономічного партнера необхідно проаналізувати політичні, економічні, географічні, правові, фінансові та інші фактори країни можливих контрагентів. Дана характеристика і оцінка факторів за п’ятибальною шкалою(від 1 до 5 балів) наведено у таблиці №1.
Оцінка привабливості країни з точки зору даного виду ЗЕО
Таблиця 1
№ | Фактори , що визначають вибір виду ЗЕО | Характеристика фактора по країнах (так/ні, кількість балів, джерело інформації) | ||
Китай | Німеччина | Росія | ||
1. |
Правова система |
|||
загального права; | 4 | 4 | 4 | |
цивільного права; | 3 | 5 | 3 | |
теократичного права | 3 | 4 | 3 | |
2. |
Митний режим країни можливого контрагента: |
|||
наявність СЕЗ (ВЕЗ) | 5 | 3 | 4 | |
високий або низький рівень мит ( експ/імп); | 3 | 3 | 3 | |
наявність (відсутність) ліцензування та/або квотування | 4 | 4 | 2 | |
необхідність зустрічних закупівель | 5 | 5 | 5 | |
спеціальні вимоги сертифікації | 3 | 4 | 3 | |
вимоги стандартів | 3 | 5 | 4 | |
інші заходи "адміністративного протекціонізму” | 2 | 4 | 4 | |
валютні обмеження | 3 | 3 | 4 | |
вимоги до пакування та маркування | 3 | 4 | 4 | |
добровільне" обмеження експорту | 3 | 4 | 4 | |
3. |
Наявність торгових договорів між Україною та країною можливого контрагента: |
|||
про надання режиму найбільшого сприяння | 3 | 4 | 5 | |
про надання спеціального режиму | 2 | 4 | 4 | |
про надання національного режиму | 1 | 2 | 3 |
Продовження табл. 1
4. | Участь країни можливого контрагента у міжнародних картельних або товарних угодах щодо товару-об’єкту майбутньої угоди; | 4 | 4 | 2 |
5. |
Транспортні умови: |
|||
наявність прямих рейсів | 2 | 4 | 5 | |
тарифи лінійного судноплавства | 2 | 3 | 5 | |
фрахтові ставки | 2 | 3 | 4 | |
ступінь механізації вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання вантажу | 4 | 4 | 4 | |
ставки портових зборів | 3 | 4 | 3 | |
правила та звичаї щодо приймання - здачі вантажу та ін | 4 | 3 | 3 | |
6. |
Умови платежу, які використовуються у країні можливого контрагента: |
|||
умови розрахунків (готівка, аванс, кредит) | 3 | 3 | 4 | |
форми розрахунків (інкасо, акредитив, тощо) | 3 | 4 | 3 | |
валюта платежу | 3 | 3 | 4 | |
засобу платежу (вексель, чек тощо) | 4 | 4 | 4 | |
вартість форми, терміни кредиту | 3 | 4 | 3 | |
можливість отримання авансу , його вартість | 3 | 3 | 4 | |
7. | Способи збуту, що застосовуються у країні можливого контрагента. | 4 | 3 | 3 |
8. | Терміни поставки прийняті в країні контрагента. | 2 | 4 | 5 |
9 | Рівень розвитку суміжних галузей економіки країни можливого контрагента з метою визначення перспектив розвитку виробничої чи іншої кооперації | 4 | 4 | 4 |
10 |
Правові питання, відображені у законах країни контрагента |
|||
про страхування | 3 | 4 | 3 | |
що регулюють правове становище та діяльність фірм | 4 | 4 | 4 | |
про охорону промислової власності | 3 | 4 | 4 | |
про патентування винаходів | 3 | 4 | 3 | |
про реєстрацію торгових знаків | 4 | 4 | 4 | |
що регулюють способи розв’язків, суперечок, виникаючих при здійсненні ЗТО | 2 | 4 | 3 | |
11 | Існуючі у країні контрагента узанси ( торгові звичаї); | 4 | 4 | 3 |
12 |
Законодавчі акти, що стосуються: - способів розміщення імпортних замовлень, праці, наприклад, тільки через торги; - способів продажу, напр., експортної продукції, тільки через посередників торгові доми , тощо; |
4 | 3 | 4 |
13 | Інше | - | - | - |
14 | Разом балів | 130 | 139 | 143 |
Отже на основі проведених розрахунків за даними факторами ми обираємо Росію. Я також навів коротку характеристику кожного з цих пунктів:
Правова система: відбувається протистояння між демократичними і недемократичними силами. Але в загальному керівництво країни проводиться по чітко визначеному та послідовному курсу.
Митний режим можливого контрагента: в загальному митний режим є сприятливий і не буде викликати якихось проблем.
Наявність торгових договорів між Україною та країною можливого контрагента: існує велика кількість торгових договорів між Україною та Росією, а отже це буде сприяти даній операції.
Транспортні умови: близьке розташування та існування великої кількості рейсів усіх видів транспорту між Україною та Росією.
Умови платежу, які використовуються у країні можливого контрагента: прийняті в Росії умови, форми та валюти розрахунків цілком підходять нам, в даному випадку будемо застосовувати безвідкличний акредитив.
Правові питання, відображені у законах країни контрагента: загалом чинне законодавство Росії певною мірою схоже із українським, і не існує певних специфічних законів які б ускладнювали співпрацю з російським партнером.
Отже сприятливий митний режим, можливість співробітництва без посередників, відповідні терміни поставки, а також умови платежу стали визначальними при виборі цієї країни, як потенційного партнера при поставці сталі в Україну.
На даний момент Росія є одним із найбільших експортерів сталі на світовий ринок за рахунок високого розвитку сталеварної промисловості і достатніми запасами сировини, а також це свідчить про якість продукції Також необхідно враховувати те, що Росія і Україна є сусідами і відповідно можна зекономити кошти на транспортування. Ще одною із переваг Росії є те, що між Україною і Росією є тісні зовнішньоекономічні зв’язки. Також не виникне труднощів із спілкуванням з російськими партнерами, за допомогою чого можна уникнути різних непередбачувальних обставин.
Із врахуванням вищенаведеної інформації дозволяє нам вибрати Росію як перспективного торгового партнера для здійснення імпорту сталі. Також після аналізу відповідної інформації ми відмовляємося від альтернативного варіанту – науково-виробничої кооперації так як це не принесе жодної вигоди, а лише додаткові витрати коштів і часу як і для нас, так і для наших російських партнерів. Це пояснюється тим, що виробництво сталі не надскладним технологічним процесом і відповідно не потребує високотехнологічного (а саме високоточного) обладнання, висококваліфікованого персоналу, спеціальних дорогих наукових досліджень.
3. Метод здійснення ЗЕД
Методом здійснення пропонованої імпортної операції буде прямий продаж, що передбачає встановлення прямих зв’язків між виробником (постачальником) і споживачем (імпортером), тобто поставка товарів відбувається безпосередньо кінцевому споживачу та закупка товарів також відбувалася безпосередньо у виробника на підставі договору купівлі/продажу.
На основі цього методу можна суттєво скоротити витрати, пов’язані з імпортом, так як відсутні посередники. Тим самим відпускна ціна автомобілів та запчастин буде нижчою, що відповідно буде зумовлювати підвищення попиту на продукцію.
Дане рішення було прийняте на основі того, що країна-контрагент є сусідом України (має спільний кордон), а отже немає суттєвих проблем із пошуком і інформацією про партнерів, мовою (комунікаціями) – тому необхідності залучати посередників немає. Також на мою думку грає роль те, що сталь не є якимось специфічним товаром, який вимагає спеціальних дозволів, методів транспортування і т.д..
4.Встановлення контактів з іноземним партнером
Існує декілька способів встановлення контакту з потенційним продавцем:
1. направити потенційному або вже відомому продавцю замовлення;
2. направити запит виробнику товарів, що цікавлять імпортерів;
3. оголосити торги із запрошенням до участі фірм, які можуть прийняти і виконати умови організаторів торгів;
4. направити можливому виробнику комерційний лист про наміри розпочати переговори у відповідь на його пропозицію;
5. направити експортеру безумовний акцепт його пропозиції.
В результаті пошуку і аналізу інформації, яку надали ЗМІ і Iнтернет, а також поради наших українських партнерів ми зупинилися на російській компанії ОАО "Северсталь".
Ми надіслали до ОАО "Северсталь" листа (запит на продукцію), електронною поштою, в якому виклали свої пропозиції щодо співпраці при купівлі готової сталі на суму 500000 дол.сша.. У відповідь ми отримали проформу контракту. Після цього ми ознайомилися і прийняли умовами контракту, також була проведена телефонна розмова з російськими партнерами, де було уточнено усі деталі і після цього відіслали, електронною поштою, продавцю наше підтвердження і згоду про підписання контракту про купівлю сталі.
Перевагою даного способу встановлення контакту з іноземним партнером є те, що нам направляють проформу контракту, де відображено універсальність умов,їх зрозумілість і однозначність трактування. Нам цей спосіб вигідний тим, що ми економимо час, тобто отримуємо відразу усю необхідну інформацію про товар, терміни поставки, умови, розрахунки, гарантії, обов’язки.
5. Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту
Для здійснення даної зовнішньоекономічної операції було вибрано базисну умову поставки – СIF, що означає, що продавець має сплатити витрати і фрахт, необхідні для поставки товару в погоджений порт призначення, однак ризик загибелі або пошкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, викликаних подіями, що відбулися після поставки товару на борт судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. І також необхідно зазначити додаток про те, що продавець повинен забезпечити морське страхування для усунення ризиків загибелі або пошкодження товару при перевезені. Отже продавець зобов’язаний укласти договір страхування і оплатити його.
Покупець повинен мати на увазі, що відповідно до умови CIF продавець повинен одержати страховку лише на мінімальне покриття.
Умова СIF вимагає, щоб продавець здійснив очистку товару від мита на експорт.
Загалом дана умова Inkoterms 2000 вигідна для нашої компанії, так як ми отримуємо товар який очищений від мита, продавець сам має сплатити усі витрати, а також фрахт, що є необхідні для поставки товару в порт призначення, також він забезпечує і оплачує страхування вантажу до місця призначення. А отже ми мінімізуємо витрати на транспортування, страхування і сплату мит, що допоможе нам виготовити кінцевий продукт за нижчою ціною, а це в свою чергу підвищить його конкурентоспроможність.
На підприємстві була розроблена схема здійснення ЗЕО імпорту сталі із Росії в Україну на умовах CIF
9 1,2 8
4,5,6
1 16
10 7
11
12 13 15 17б
19а 19б 17а
14
18б