Банківські резерви й ризик
Фонди грошових коштів, які створюються комерційними банками, законодавчими актами означені як: резервний фонд, страховий резерв, обов'язковий резерв.
Метою створення кожного з них є:
• резервного – покриття непередбачених збитків за всіма статтями активів та позабалансових зобов'язань;
• страхового – покриття можливих збитків за всіма активними операціями банків;
• обов'язкового – зв'язування коштів банків з метою регулювання грошового обігу та використання таких фондів з метою захисту інтересів вкладників та інших клієнтів банків.
З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту кредиторів і вкладників комерційних банків та відповідно до ст. 24 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України встановлює порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
У сучасних умовах роль банківських резервів в забезпеченні функціонування банківської системи важко переоцінити. Із переходом до ринкової економіки банківські ризики (кредитні, валютні, втрати платоспроможності) зростають, а тому зростає і роль банківських резервів, які беруть на себе складну функцію їх зменшити чи нейтралізувати з метою уникнути негативних наслідків для клієнтів та власників банку. Формування резервів виходить за межі інтересів кожного окремого банку, адже банківське резервування є інструментом грошово-кредитної політики, що свідчить про наявність ознак публічності в таких правовідносинах.
Політику Національного банку України щодо формування резерву на відшкодування можливих втрат від кредитної діяльності можна охарактеризувати як послідовну, спрямовану на гнучкіше управління кредитним ризиком та підвищення стабільності банківської системи.
Використані джерела
1. Финансы, денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов / Под ред. проф Г.Б. Поляка. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2-е изд. 2001. – 512 с.
2. Бычков В. П. О банковских резервах // Банковское дело. – 2005. – №4, С. 21-26.
3. Енциклопедія банківської справи України / Редкол.: В. С. Стельмах (голова) та інш. – К.: Молодь, Ін Юре. – 2001. – 680 с.
4. Центральний банк та грошово-кредитна політика: Підручник / Кол. авт.: A. M. Мороз, M. Φ. Пуховкіна, M. I Савлук та інш.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза і канд. екон. наук, доц. Μ. Φ. Пуховкіної. – К.: КНЕУ, 2005. – 556 с.
5. Райзберг Б. Α., Лозовский Л. Ю., Стародубцева Ε. Б. Современный экономический словарь. – 2-е изд., испр. – М.: ИНФРА-М. – 1999. – 479 с.
6. Москвин В. Α., Ларина О. И. Пути совершенствования обязательного резервирования // Деньги и кредит. – 2002. – № 3. – С. 39-40.
7. Ларина О. И., Москвин В. А. Обязательное резервирование в России // Банковское дело. – 2002. – № 3 – С. 8-12.
8. Кириченко О., Гіленко І., Ятченко А. Банківський менеджмент. Навч. посібник. – К., Основи. – 1999. – 671 с.
9. Орлюк О. Л. Банківська система України. Правові засади організації. – К.: Юрінком Інтер. – 2003. – 240 с.
10. Кравченко Η. Γ. Банківські резерви: економічна суть та правова природа. / Наукові записки. Том 53. Юридичні науки. – 2006. – C.147-155
11. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку. Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 280 с. (buklib/component/option,com_jbook/task,view/
Itemid,99999999/catid,133/id,4004/)
12. banksprava/?p=173
13. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2004. – 599 с. (studentbooks/content/view/292/54/1/0/)
14. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III від 7 грудня 2000 р.
(zakon.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=2121-14)