Xreferat.com » Рефераты по банковскому делу » Методики оцінки фінансового стану банків України

Методики оцінки фінансового стану банків України

На сьогодні проблема прогнозування банкрутства банків залишається надзвичайно актуальною, оскільки лише за 2006 рік в Україні збанкрутувало три банки: ТОВ “Київський універсальний банк”, ВАТ АКБ “Гарант” та АКБ “Інтерконтинентбанк”. Загалом динаміку банкрутств можна відстежити за даними, поданими на графіку 1.1, який побудовано на основі даних НБУ [24, 25].


Методики оцінки фінансового стану банків України

Графік 1.1. Кількість банків, які зазнали банкрутства за 1999 – 2006 рр.


На сьогодні існує кілька загально-прийнятих методик оцінки діяльності банків. Найвідоміша — рекомендована у 1988 році Базельським комітетом із банківського нагляду (Basel Committee on Banking Supervision), яка базується на показниках адекватності капіталу банку (Базель І). У липні 2004 року з’явилася вдосконалена методика — Базель ІІ: “Міжнародна конвергенція виміру капіталу та стандартів капіталу: нові підходи”, яка нині перебуває в стадії впровадження [36].

Фінансова стійкість банку — це його здатність динамічно розвиватися та безперервно виконувати функцію фінансового посередництва, гнучко реагуючи на всі фактори внутрішнього та зовнішнього середовища. Близьким до цього поняття є термін "надійність", який походить від праслов'янського "покладати, надіятися", тобто надійним є той, хто "викликає повну довіру, на якого цілком можна покластися" [5]. Отже, в основі надійності банку лежить його фінансова стійкість, адже надійним може бути лише стійкий банк. Стійкість (надійність) банку — доволі значне за обсягом поняття, яке має містити оцінку таких факторів, як менеджмент, кваліфікація персоналу, склад акціонерів, технічне забезпечення, ризиковність ринків, на яких працює банк, тощо.

Отже, визначимо найважливіші показники, які були описані у попередньому підрозділі, алгоритм розрахунку та економічного змісту яких, буде приведено у наступних таблицях. Алгоритм розрахунку та розкриття економічного змісту показників, що характеризують фінансову стійкість банківської установи наведено у таблиці 1.1.


Таблиця 1.1

Алгоритм розрахунку й економічний зміст показників, що характеризують фінансову стійкість банку

Найменування

показника

Алгоритм розрахунку

за балансом

Економічний зміст

показника визначає

1 Коефіцієнт надійності

Методики оцінки фінансового стану банків України

Співвідношення власного капіталу (К) до залучених коштів (Зк). Рівень залежності банку від залучених коштів.
2 Коефіцієнт фінансового важеля

Методики оцінки фінансового стану банків України

Співвідношення зобов’язань банку (З) і капіталу (К), розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку.
3 Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів — достатність капіталу

Методики оцінки фінансового стану банків України

Розкриває достатність сформованого власного капіталу (К) в активізації та покритті різних ризиків.
4 Коефіцієнт захищеності власного капіталу

Методики оцінки фінансового стану банків України

Співвідношення капіталізованих активів (Ак) і власного капіталу (К). Показує, яку частину капіталу розміщено в нерухомість (майно).
5 Коефіцієнт захищеності дохідних активів

Методики оцінки фінансового стану банків України,

де НАД — недохідні активи; Ад — дохідні активи; ЗБ — збитки

Сигналізує про захист дохідних активів (що чутливі до зміни процентних ставок) мобільним власним капіталом.
6 Коефіцієнт мультиплікатора капіталу

Методики оцінки фінансового стану банків України

Ступінь покриття активів (А) (акціонерним) капіталом (Ка).

Необхідні розрахунки цих коефіцієнтів виконано у третьому розділі першого підрозділу в таблиці 3.1.

Далі розглянемо алгоритм розрахунку та розкриття економічного змісту групи показників, які характеризують рівень ділової активності залучення пасивів і розміщення їх у певні групи активів (Таблиця 1.2). А служать вони вимірником рівня ефективності діяльності банківської установи на фінансовому ринку.


Таблиця 1.2

Алгоритм розрахунку і економічний зміст показників, які характеризують ділову активність банківської установи

Найменування

показника

Алгоритм

розрахунку

Економічний зміст

показника визначає

а) в частині пасивів
1 Коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів

Методики оцінки фінансового стану банків України

Питома вага залучених коштів (Зк) у загальних пасивах (Пзаг).
2 Коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів

Методики оцінки фінансового стану банків України

Питома вага одержаних міжбанківських кредитів (МБК) у загальних пасивах (Пзаг).
3 Коефіцієнт активності залучення строкових депозитів

Методики оцінки фінансового стану банків України

Питома вага строкових депозитів (Дстр) у загальних пасивах (Пзаг).
4 Коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи

Методики оцінки фінансового стану банків України

Співвідношення дохідних активів (Да) і залучених коштів (Зк).
5 Коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель

Методики оцінки фінансового стану банків України

Питома вага кредитного портфеля (КР) у залучених коштах (Зк).
6 Коефіцієнт активності використання строкових депозитів у кредитний портфель

Методики оцінки фінансового стану банків України

Співвідношення кредитного портфеля (КР) і депозитів строкових (Дс).
б) в частині активів
1 Коефіцієнт дохідних активів

Методики оцінки фінансового стану банків України

Питома вага дохідних активів (Ад) у загальних активах (Аз)
2 Коефіцієнт кредитної активності інвестицій у кредитний портфель

Методики оцінки фінансового стану банків України

Питома вага кредитного портфеля (КР) у загальних активах (Аз).
3 Коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери і пайову участь

Методики оцінки фінансового стану банків України

Питома вага портфеля цінних паперів і паїв (ЦПП) у загальних активах (Аз).
4 Коефіцієнт інвестицій у дохідних активах

Методики оцінки фінансового стану банків України

Питома вага інвестицій (ЦПП) у дохідних активах (Ад).
5 Коефіцієнт проблемних кредитів

Методики оцінки фінансового стану банків України

Питома вага проблемних (прострочених і безнадійних) кредитів (КРпб) у кредитному портфелі в цілому (КР).

Важливим напрямком здійснення прибуткової банківської діяльності є управління його ліквідністю та платоспроможністю. Ліквідність банку — це його здатність своєчасно та в повному обсязі задовольняти невідкладні потреби у грошових коштах. Нижче подано блок показників призначених для оцінки ліквідності банку (Таблиця 1.3).


Таблиця 1.3

Алгоритм розрахунку й економічний зміст показників, що характеризують ліквідність балансу банку

Найменування

показника

Алгоритм

розрахунку

Економічний зміст

показника визначає

Показники ліквідності
1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності

Методики оцінки фінансового стану банків України

Показує можливість банку погашати «живими» грішми з коррахунків і каси зобов’язання за всіма депозитами (Д).
2. Коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку

Методики оцінки фінансового стану банків України

Характеризує максимальну можливість банку в погашенні зобов’язань (Ззаг) всіма активами (Азаг).
3. Коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів

Методики оцінки фінансового стану банків України

Характеризує питому вагу високоліквідних активів (Авл) у робочих активах(Ар).
4. Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань

Методики оцінки фінансового стану банків України

Характеризує забезпечення дохідними активами банку (Ад) його загальних зобов’язань (Ззаг) і сповіщає про часткове погашення зобов’язань банку поверненнями дохідних активів.
5. Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів (для визначення незбалансованої ліквідності)

Методики оцінки фінансового стану банків України

Розкриває, наскільки видані кредити (КР) забезпечені всіма залученими депозитами (Д) (чи є незбалансована ліквідність).
6. Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань

Методики оцінки фінансового стану банків України

Розкриває здатність банку погашати зобов’язання (Ззаг) високоліквідними активами (Авл) та через продаж майна (Ам).

На підставі даних наведеного балансу сформована система основних алгоритмізованих показників, які детально характеризують ефективність управління банківською установою (Таблиця 1.4).


Таблиця 1.4

Алгоритм розрахунку і економічний зміст показників, які характеризують ефективність управління банківською установою

Найменування показника Алгоритм розрахунку

Економічний зміст

показника визначає

1 2 3
І. Рентабельність за доходом
1. Загальний рівень рентабельності

Методики оцінки фінансового стану банків України

Розмір балансового прибутку (Пб) на 1 грн доходу (Дз).
2. Окупність витрат доходами

Методики оцінки фінансового стану банків України

Розмір доходу (Дз) на 1 грн витрат (Вз).
3. Чиста процентна маржа

Методики оцінки фінансового стану банків України

Розкриває рівень дохідності активів від процентної різниці.
4. Чистий спред

Методики оцінки фінансового стану банків України

Розкриває рівень дохідності активів від процентних операцій.
5. Інший операційний дохід

Методики оцінки фінансового стану банків України

Свідчить про рівень дохідності активів (Аз) від інших нетрадиційних послуг і доходів інших (Ді).
6. «Мертва точка» прибутковості банку

Методики оцінки фінансового стану банків України

Показує мінімальну дохідну маржу для покриття всіх витрат, після чого банк починає заробляти прибуток.
7. Продуктивність праці, грн

Методики оцінки фінансового стану банків України

Рівень доходу (Дз) на одного середньорічного працівника (СП).
ІІ. Рентабельність по чистому прибутку
8. Рентабельність активів, %

Методики оцінки фінансового стану банків України

Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічних активів у цілому Методики оцінки фінансового стану банків України.

9. Рентабельність дохідних активів

Методики оцінки фінансового стану банків України

Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічних активів у цілому Методики оцінки фінансового стану банків України.

10. Рентабельність загального капіталу

Методики оцінки фінансового стану банків України

Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічного загального капіталу Методики оцінки фінансового стану банків України.

11. Рентабельність статутного фонду (акціонерного капіталу)

Методики оцінки фінансового стану банків України

Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічного акціонерного капіталу Методики оцінки фінансового стану банків України.

12. Рентабельність діяльності за витратами

Методики оцінки фінансового стану банків України

Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) усіх витрат банку (Вз).
13. Продуктивність праці середньорічного працівника

Методики оцінки фінансового стану банків України

Рівень чистого прибутку (ЧП) на одного середньорічного працівника (СП).

Національний банк України здійснює рейтингову оцінку банківських установ за американською системою CAMELS [5], сутність якої полягає у визначенні загального стану банку на основі єдиних критеріїв, що охоплюють усю його діяльність. Така система допомагає визначати банки, фінансовий стан, операції або менеджмент яких мають недоліки, здатні призвести до банкрутства. В основі методики лежить оцінка ризику за такими основними компонентами:

достатність капіталу (Capital adequacy);

якість активів (Asset quality);

менеджмент (Management);

надходження (Earnings);

ліквідність (Liquidity);

чутливість до ринкового ризику (Sensitivity to market risk).

Цією методикою передбачено глибоке всебічне дослідження стану банку, а тому такий аналіз може провести лише Національний банк під час комплексної інспекційної перевірки, яка дає змогу повною мірою визначити, як керівництво банку ставиться до ризиків і як здійснює управління ними. Проте Національний банк не розголошує інформацію про результати рейтингової оцінки за системою CAMELS, оскільки цим може викликати непотрібний ажіотаж серед клієнтів тих банків, які на певний момент матимуть відносно поганий рейтинг.

Окрім системи CAMELS, Національний банк для забезпечення стійкості банків контролює ризики в їх діяльності на основі обов’язкових економічних нормативів, визначених Інструкцією НБУ “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні” [6]. Крім того, з метою швидкої реакції на проблеми банків НБУ застосовує систему показників раннього реагування. Банківські установи також оцінюють фінансовий стан один одного у процесі встановлення лімітів на міжбанківському ринку, проте клієнти до цієї інформації доступу не мають, оскільки фінансові посередники не можуть поширювати отриману від своїх колег конфіденційну інформацію. Публічними є лише висновки аудиторських компаній, проте з їхніх звітів проблематично отримати достатню кількість корисної інформації, адже основною їх метою є не оцінка фінансового стану банку, а перевірка повноти і правильності ведення обліку, складання звітності й законодавчої коректності здійснюваних банком операцій.

Отже, брак публічної інформації щодо надійності тих чи інших українських банків та відповідно безпеки вкладення у них коштів спонукав нас до розробки методики, яка б базувалася, з одного боку, на доступній для клієнтів банку інформації, а з другого — комплексно оцінювала фінансовий стан банку та відображала ймовірність його банкрутства.

Фінансовий стан банку — це набір визначальних для його поведінки параметрів (фінанси, бізнес-процеси, персонал, інфраструктура), які через сукупність якісних і кількісних показників комплексно характеризують фінансову діяльність банківської установи у певний період часу. Оцінка фінансового стану банку має базуватися на аналізі двох ключових характеристик — прибутку та ризику, що виражаються через такі узагальнюючі економічні поняття, як ефективність і стійкість. На практиці одночасно досягти максимальної ефективності й мінімального ризику неможливо, оскільки це протилежні поняття. Термін "ефективність" походить із латинської мови (efficere — приносити користь) і показує кінцевий корисний результат від використання всіх ресурсів. Ефективність діяльності банку, тобто результати його діяльності як фінансового посередника оцінюються через показники рентабельності (прибутковості) активів, економічної доданої вартості (EVA), ефективності операційної діяльності.

Розроблена методика дає змогу оцінити стійкість та ефективність банку, виходячи з аналізу лише його економічних показників діяльності, які є відображенням більшості із зазначених вище факторів (наприклад, якість активів залежить у тому числі й від кваліфікації працівників кредитного підрозділу), а тому їх аналіз, особливо у динаміці, дає змогу відстежувати теперішній та прогнозувати майбутній фінансовий стан банку. Синтетичний показник стійкості (надійності) банку розраховується на основі аналізу достатності капіталу (capital adequacy), якості активів (asset quality) та ліквідності (liquidity).

Достатність капіталу (capital adequacy) вимірюється через коефіцієнт платоспроможності (solvency ratio) і в європейській банківській практиці розглядається як основний показник діяльності, що відображає рівень прийнятого банком ризику. Згідно з міжнародними стандартами оцінки капіталу (Базелем ІІ) мінімальний розмір капіталу, який має підтримувати банк, пов'язаний із величиною прийнятих ним ризиків. Загальні вимоги до мінімальної величини капіталу можуть бути виражені таким рівнянням:


Методики оцінки фінансового стану банків України

(1.1)

де sr (solvency ratio) — коефіцієнт платоспроможності;

cr (regulative capital) — регулятивний капітал;

ara (risk-adjusted assets) — активи, зважені на ризик;

cc (core capital) — основний капітал (капітал першого рівня);

cs (supplementary capital) — додатковий к-л (капітал другого рівня).

В Україні діють вимоги НБУ щодо достатності капіталу вітчизняних банків, за якими добре капіталізованим вважається банк, у котрого співвідношення регулятивного капіталу та сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2), перевищує нормативне значення (10%) і становить не менш як 17% [6].

У разі відсутності необхідної інформації для розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу за методикою НБУ ми пропонуємо дещо іншу формулу розрахунку показника достатності капіталу, орієнтовану на укрупнену інформацію щодо балансу банку:


Методики оцінки фінансового стану банків України

(1.2)


де ca (capital adequacy) — достатність капіталу;

pf(profit) — прибуток банку;

sd (subordinated debt) — суборди-нований борг;

se (shareholders' equity) — акціонерний капітал;

ibc (inter-bank credits) — міжбан-ківські кредити;

l (loans to the clients) — кредити клієнтам;

s (securities) — портфель цінних паперів;

i (investments in associated & subsidiary companies) — інвестиції в асоційовані та дочірні компанії;

ar (accounts receivable) — дебіторська заборгованість;

fa (fixed assets) — основні засоби;

ia (intangible assets) — нематеріальні активи;

p (provision for bad debts) — резерви, сформовані під активні операції.

Якість активів (asset quality) є другим важливим показником стійкості банку, в межах якого аналізується якість його кредитного та інвестиційного портфелів. Завдання оцінки якості активів банку полягає в тому, щоб визначити проблемні (прострочені, сумнівні, безнадійні) активи, оцінити їх за реальною вартістю.

Під якістю кредитного портфеля розуміють ступінь кредитного ризику, притаманний цій позиції. Рівень показника якості кредиту обернено пропорційний рівневі кредитного ризику (чим вища якість позики, тим менша ймовірність її неповернення або затримки погашення, і навпаки). На основі оцінки якості кредитного портфеля банк визначає потребу в резервах на покриття очікуваних збитків за всіма видами наданих кредитів. Резерв під кредитні ризики створюється за рахунок чистого прибутку банку, тобто відбувається визнання втрат для відображення реального фінансового результату діяльності банківської установи. Обсяг необхідного резерву для покриття кредитних ризиків за наявності детальної інформації щодо кожного позичальника розраховується відповідно до затвердженої Національним банком методики, а в разі відсутності такої детальної інформації можна застосувати спрощений підхід, коли необхідна сума резерву розраховується виходячи з повного обсягу прострочених та сумнівних кредитів. Отже, рівень непокритого кредитного ризику можна обчислити як відношення обсягу недосформованих резервів до загального обсягу кредитного портфеля банку:


Методики оцінки фінансового стану банків України

(1.3)


де RL (risk on loans) — рівень непокритого кредитного ризику;

LO (overdue loans) — прострочені кредити;

LD (doubtful loans) — сумнівні кредити;

PL (provision on loans) — резерви, сформовані під кредитні операції;

L (loans to the clients) — кредити клієнтам (загальний обсяг кредитного портфеля).

Виходячи з того, що рівень показника якості кредиту обернено пропорційний рівневі кредитного ризику, показник якості кредитного портфеля можна розраховувати за формулою:


Методики оцінки фінансового стану банків України

(1.4)


де LQ (loans quality) — показник якості кредитного портфеля;

RL (risk on loans) — рівень непокритого кредитного ризику.

Оцінка якості інвестиційного портфеля банку здійснюється аналогічно оцінці якості кредитного портфеля. Труднощі виникають лише на етапі визначення обсягу проблемних інвестицій, оскільки у банківському балансі відсутня інформація щодо ризиковості тих чи інших цінних паперів. Для вирішення цієї проблеми пропонують застосовувати фіксовані коефіцієнти ризику щодо різних груп (портфелів) цінних паперів. У цілому банківські портфелі цінних паперів класифікують так: портфель рефінансованих Національним банком ЦП, торговий портфель, портфель паперів на продаж, портфель до погашення, портфель вкладень в асоційовані та дочірні компанії.

Найменш ризиковим є портфель цінних паперів, що рефінансуються НБУ, оскільки цінні папери, що входять до його складу, Національний банк приймає в обмін на кошти (тобто коефіцієнт ризику дорівнює нулю).

Торговий портфель цінних паперів – це папери, придбані банком для перепродажу та переважно з метою отримання прибутку від короткотермінових коливань їх ціни. До торгового портфеля цінних паперів можуть бути віднесені лише високоліквідні цінні папери, а отже, ми не вважатимемо їх ризиковими (коефіцієнт ризику також дорівнює нулю).

Цінні папери в портфелі на продаж – це цінні папери, які банк готовий продати у зв'язку зі зміною ринкових відсоткових ставок, потреб ліквідності, наявності альтернативних інвестицій; а також — боргові цінні папери та акції, за якими неможливо достовірно визначити справедливу вартість; боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які банк не має наміру тримати до дати їх погашення. Такі цінні папери є ризиковими, оскільки за відсутності активного фондового ринку в Україні доволі складно визначити їх справедливу (ринкову) вартість. Зважаючи на це, для портфеля цінних паперів на продаж доцільно застосовувати коефіцієнт ризику від 20 до 50%.

Цінні папери в портфелі до погашення — це боргові цінні папери, щодо яких є намір і здатність банку утримувати їх до строку погашення. Такі цінні папери обліковуються за амортизованою собівартістю і щомісяця підлягають перегляду на зменшення корисності й відповідно резервуванню. Тут також присутні значні ризики у разі погіршення фінансового стану емітента, тому від 20 до 50% таких непокритих резервами інвестицій можна вважати ризиковими.

Щодо інвестицій в асоційовані та дочірні компанії. Асоційовані компанії (associated company) — це група суб'єктів господарювання (юридичних осіб), пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні [4, ст. 126]. НБУ використовує цей термін для компаній, у яких банк-інвестор володіє 20% або більшою часткою капіталу. Дочірнє підприємство (subsidiary company) — підприємство, власником контрольного пакета акцій якого є інше (контролююче) підприємство. Інвестування в асоційовані та дочірні компанії є дуже ризикованим і може призвести до значних проблем, оскільки в цих випадках оцінка платоспроможності контрагента не завжди здійснюється об'єктивно. Крім того, якщо дочірня компанія банку опиниться у стані неплатоспроможності і буде визнана банкрутом, то субсидіарну відповідальність перед кредиторами дочірньої компанії нестиме й банк. Отже, 50% таких інвестицій можна вважати ризиковими активами.

Рівень непокритого інвестиційного ризику можна обчислити як відношення обсягу недосформованих резервів до загального обсягу інвестиційного портфеля банку:


Методики оцінки фінансового стану банків України

(1.5)


де RI (risk on investments) — рівень непокритого інвестиційного ризику;

r1=[20%; 50%] — коефіцієнт ризику для портфеля ЦП на продаж;

DS (digested securities) — портфель ЦП на продаж;

PDS (provision on digested securities) — резерви, сформовані під портфель ЦП на продаж;

r2=[20%; 50%] — коефіцієнт ризику для портфеля ЦП до погашення;

RS (redeemable securities) — портфель ЦП до погашення;

PRS (provision on redeemable securities) — резерви, сформовані під портфель ЦП до погашення;

r3=50% — коефіцієнт ризику для портфеля вкладень в асоційовані та дочірні компанії;

I (investments in associated & subsidiary companies) — інвестиції в асоційовані та дочірні компанії;

S (securities) — портфель цінних паперів (портфель рефінансованих ЦП, торговий портфель, портфель на продаж, портфель до погашення).

Отже, загальний показник якості активів банку можна розрахувати як інтегральний показник якості кредитного та інвестиційного портфелів:


Методики оцінки фінансового стану банків України

(1.6)

де AQ (asset quality) — показник якості активів банку.

Наступним компонентом стійкості банку є його ліквідність (liquidity), тобто здатність швидко перетворювати свої активи у грошові кошти з мінімальною втратою їх вартості з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань. Якщо банк має недостатню ліквідність, він не може отримати достатньо коштів як шляхом збільшення своїх зобов'язань, так і шляхом швидкої реалізації активів за розумною ціною, що негативно відображається на прибутковості банку. У найгіршому випадку недостатня ліквідність може призвести до неплатоспроможності банку. Базельський комітет визначає ризик втрати ліквідності як "нездатність банку регулювати скорочення пасивів або фінансувати зростання активів" [37].

Ліквідність банку визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку. Для графічного відображення збалансованості обсягів і строків погашення активів і зобов'язань банку пропонуємо побудувати матрицю ліквідності балансу (табл. 3).

При побудові матриці робиться припущення, що банк розміщує поточні пасиви у найліквідніші активи, а найдовші пасиви — у найдовші активи. При цьому резерви, сформовані під активні операції, розміщені у матриці поруч із прибутком банку, оскільки формуються за його рахунок. За сприятливого вирішення питань із простроченими чи сумнівними активами цей резерв поповнить чистий прибуток банку.


Таблиця 1.5

Матриця ліквідності балансу банку

Методики оцінки фінансового стану банків України


Для застосування матричного методу аналізу ліквідності балансу активи банку необхідно розмістити вертикально в міру зниження їх ліквідності, а пасиви — горизонтально, починаючи з поточних зобов'язань і закінчуючи капіталом. Матриця формується, починаючи з верхньої лівої чарунки (Таблиця 1.5).

Кожен банк має прагнути, щоб матриця ліквідності його балансу розміщувалася поближче до діагоналі, тобто щоб активи та пасиви банку були збалансовані за строками. Для кількісного вираження ступеня ліквідності банку пропонуємо розрахувати коефіцієнти поточної та довгострокової ліквідності на основі матриці ліквідності.


Таблиця 1.6

Матричний метод аналізу ліквідності балансу банку

Методики оцінки фінансового стану банків України


Коефіцієнт співвідношення ліквідних активів та поточних зобов'язань (поточна ліквідність, Лп) характеризує здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх поточних зобов'язань за рахунок високоліквідних активів протягом кількох днів.


Методики оцінки фінансового стану банків України

(1.7)


де А1 –

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту

Похожие рефераты: