Xreferat.com » Рефераты по банковскому делу » Аналіз ефективності і активності фінансових операцій ВАТ "Міжнародний комерційний банк"

Аналіз ефективності і активності фінансових операцій ВАТ "Міжнародний комерційний банк"

Курсова робота

на тему: Аналіз ефективності і активності фінансових операцій ВАТ „Міжнародний комерційний банк”


Дніпропетровськ

2007 рік

Зміст


Вступ

Розділ 1. Основні сегменти фінансових потоків банківських операцій в фінансовій моделі діяльності банку

1.1 Фінансовий потік ресурсних операцій комерційного банку як платне пасивне кредитування банку (вхідний грошовий потік пасивів)

1.2 Фінансовий потік активних операцій комерційного банку та резервів на зменшення його ризикованості (вихідний грошовий потік активів)

1.3 Фінансові потоки доходів, витрат та прибутку комерційного банку

Розділ 2. Аналіз поточних характеристик діяльності ВАТ „Міжнародний комерційний банк”

2.1 Загальна характеристика ВАТ „Міжнародний комерційний банк”

2.2 Економічна діагностика діяльності ВАТ „Міжнародний комерційний банк”

Розділ 3. Порівняльний аналіз активності та ефективності діяльності ВАТ “Міжнародний комерційний банк” в банківській системі України

Висновки

Перелік використаної літератури

Додатки


Вступ


Актуальність теми курсової роботи полягає в необхідності впровадження методології комплексного аналізу ефективності діяльності комерційного банку не тільки в внутрішньому мікросередовищі, але і при порівняльному аналізі положення банку у банківській системі України (макросередовищі), що дозволяє виявити фінансові проблеми в розвитку банку та ідентифікувати їх причини в порівняльному аналізі характеристик його операцій з показниками лідерів банківської системи та середніми показниками банківської системи України. Мета курсової роботи полягає в проведенні аналізу активності банківської діяльності та ефективності банківських операцій в комерційному банку ВАТ “Міжнародний комерційний банк”. Предметом дослідження є показники активності та ефективності банківських операцій комерційних банків.

Об’єктом дослідження є діяльність ВАТ “Міжнародний комерційний банк” в 2001 – 2006 роках.

Завдання дослідження :

аналіз сутності та визначення показників активності та ефективності фінансових операцій в комерційних банках;

аналіз якості фінансового менеджменту активністю та ефективністю фінансових операцій в ВАТ “Міжнародний комерційний банк” в порівнянні з іншими банками банківської системи України;

Методи дослідження, застосовані в роботи – методи ретроспективного економічного аналізу результатів діяльності банку (горизонтально-вертикальні статистичні розрізи), методи побудування алгоритмів та програм розрахунків на ПЕОМ (EXCEL-програми). Інформаційно-методологічна база досліджень курсової роботи — звітні документи ВАТ “Міжнародний комерційний банк” за 2001-2006 роки, інформаційні аналітичні бази Національного банку України та Асоціації українських банків, нормативні документи Національного банку України.

Розділ 1. Основні сегменти фінансових потоків банківських операцій в фінансовій моделі діяльності банку


1.1 Фінансовий потік ресурсних операцій комерційного банку як платне пасивне кредитування банку (вхідний грошовий потік пасивів)


Ресурси комерційного банку – це сукупність грошових коштів, що знаходяться у його розпорядженні і використовуються ним для виконання активних операцій. Операції, завдяки яким комерційні банки формують свої ресурси, мають назву пасивних [16].

Згідно з джерелами утворення банківських ресурсів в існуючій банківській практиці ресурси комерційних банків поділяють на власні, залучені та запозичені.

Власний капітал комерційного банку займає невелику питому вагу у сукупному капіталі, при цьому , якщо для суб'єктів підприємницької діяльності норма власного капіталу повинна становити біля 50%, то для комерційних банків загальноприйнята норма може бути не більше 8%. Це обумовлено специфікою банківської діяльності, при якій банк користується, в основному, чужими грошима, а власні кошти служать передусім для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного банку виконує захисну функцію, а функція забезпечення оперативної діяльності для власного банківського капіталу є другорядною.

Залучені кошти комерційного банку – це кошти, які банк залучає на вклади і депозити. Депозит (вклад) – кошти в безготівковій чи готівковій формі, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із чинним законодавством України, або нерезиденту на чітко визначений строк та під процент і оформлюються відповідною угодою.

Практично усі клієнтські рахунки називаються депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок , на якому зберігаються його грошові кошти. За формою використання рахунків вони поділяються на :

депозити (вклади) до запитання, термінові або строкові депозити, умовні депозити.

До запозиченого капіталу комерційного банку належать кошти, отримані від емісії і продажу облігацій, та кредити , отримані у інших банків , в тому числі в Національному банку України.

Залучені та запозичені кошти комерційного банку є платними ресурсами, ціна на які залежить від їх виду, суми, валюти та строку залучення(запозичення).

Виключна актуальність дослідження оптимальної структури запозичених та залучених коштів комерційного банку є в тому, що загальна суми плати за залучені та запозичені ресурси визначає банківську собівартість активних операцій, тобто операційний прибуток від розміщення ресурсів в активні операції по отриманню валового доходу банка [15].

Депозити до запитання - це кошти, що знаходяться на поточних, бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати процентів за залишками коштів за цими рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих рахунків.

Депозити на визначений строк - це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається при відкритті цих рахунків.

Строковими депозитами є також кошти, що отримані від інших комерцій-них банків як депозит (вклад) на конкретний строк.

Вклади(депозити) до запитання розміщуються в банку на поточному рахун-ку клієнта, який відкривається згідно Інструкція НБУ “ Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” .

Вони використовуються для здійснення поточних розрахунків власника рахунку з його партнерами. За вимогою клієнта кошти з поточного рахунку у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платіжного доручення, сплати чеків або векселів. До вкладів до запитання прирівнюються внески з попереднім повідомленням банку про намір зняти гроші з рахунку (за умови, що термін повідомлення не перевищує 1 місяця). Вклади до запитання є нестабільними , що обмежує можливість їх використання банком для позичкових та інвестиційних операцій, тому власникам поточних рахунків сплачується низький депозитний процент або не сплачується зовсім (якщо залишок на рахунку є меншим, ніж обумовлено в договорі між клієнтом та банком). Кошти поточних рахунків є найбільш дешевими, тому банки намагаються залучити найбільшу кількість клієнтів , що дає можливість за рахунок разночасовості сплат з поточних рахунків оперувати часткою статистичного загального залишку коштів на поточних рахунках як короткочасними кредитними ресурсами (“овернайт”) , а другу частку використовувати як обов'язкову норму резервування залучених коштів на кореспондентському рахунку в НБУ [1].

Одним із видів вкладів до запитання є залишок коштів на прямих кореспон-дентських рахунках банків–резидентів та банків-нерезидентів, відкритих в комерційному банку згідно Положенню НБУ “ Про відкриття коррахунків банків - резидентів /нерезидентів в іноземній валюті та гривнях в банках України”.

Строкові вклади(депозити) – це кошти, що розміщені у банку на певний строк і можуть бути знятими після закінчення цього терміну або після попереднього повідомлення банку за встановлений період(як правило не менше 1 місяця по окремій статті депозитного договору). Вилучення строкових вкладів відбувається шляхом переказу грошей на поточний рахунок або видачею готівки через касу банка. Строкові вклади є для банків кращим видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні у банківському плануванні активних операцій банків. За ними сплачується високий депозитний процент, рівень якого диференцюється залежно від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення, загальної динаміки ставок грошового ринку та інших умов.

Однією формою строкових вкладів , які , як правило, не передбачають дострокового вилучення коштів вкладником є депозитні та ощадні сертифікати.


1.2 Фінансовий потік активних операцій комерційного банку та резервів на зменшення його ризикованості (вихідний грошовий потік активів)


Кредит (від лат. Creditum – позичка, борг) є однією з найскладніших економічних категорій1. Як економічна категорія кредит являє собою сукупність визначених економічних відносин. Їхнє відокремлення в окремий вид відбувається на основі особливостей суб'єктів і об'єктів цих відносин. З цих позицій кредит можна характеризувати як відносини між кредитором і позичальником із приводу зворотного руху вартості .

Кредитні операції - це відносини між кредитором і позичальником (дебітором) по наданню першим останньому визначеної суми коштів на умовах платності, терміновості, зворотності. Банківські кредитні операції підрозділяються на дві великі групи2:

- активні, коли банк виступає в особі кредитора, видаючи позики;

- пасивні, коли банк виступає в ролі позичальника (дебітора), залучаючи гроші від клієнтів і інших банків у банк на умовах платності, терміновості, зворотності

Кредити розподіляються по терміну використання:

-термінові, надані на визначений у договорі термін ( коротко-( до 1 року), середньо-( від1 до 3 лат), довгострокові(понад 3 років));

- до запитання, видані на невизначений термін; за вимогою кредитора повинні бути повернуті у визначене їм час;

- прострочені, термін погашення яких, установлений кредитним договором, пройшов;

- відстрочені кредити, терміни погашення по який були перенесені на більш пізній термін.

Якщо кредити надаються під забезпечення, то вони називаються забезпеченими, чи ломбардними, а якщо без забезпечення – незабезпеченими, чи бланковими.

Банківський кредит - дуже зручна й у багатьох випадках незамінна форма фінансових послуг, яка дозволяє гнучко враховувати потреби конкретного позичальника і пристосовувати до них умови одержання позики (у відмінність, наприклад, від ринку цінних паперів, де терміни й інші умови позики стандартизовані).

Відповідно виділяється пряме банківське кредитування, коли кредитні відносини підприємства споконвічно виникають як відносини з банком, і непряме банківське кредитування, коли первісно виникають кредитні відносини між підприємствами, що згодом звертаються в банк у пошуках способу дострокового одержання коштів комерційного кредиту (за векселем).

Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах раціонального кредитування , передбачених кредитним договором. Основними із них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість .

Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є ресурси банку - власні кошти банків, залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахунках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів.

До кредитних операцій належать активні операції банку, що пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

Міжбанківські кредити розподілені на два основних види, в яких виділені окремі підвиди кредитів [3]:

а) 151 Строкові депозити, які розміщені в інших банках

б)152 Кредити, які надані іншим банкам

Комерційні банки виконують наступний перелік операцій кредитування юридичних осіб [3]:

а) Кредити РЕПО – кредити під заставу цінних паперів клієнтів з умовою їх повернення при поверненні кредиту та сплати процентів

б) «Вексельні кредити» - кредитування за рахунок врахування векселів (виплати коштів клієнтам в обмін на право отримання коштів від векселедавця)

в) «Факторингові кредити» - кредитування за рахунок врахування факторингових угод(виплати коштів клієнтам в обмін на право отримання коштів за відпущені товари по дебіторській заборгованості покупців)

г) Кредити за внутрішніми торговими операціями

д) Кредити за експортно-імпортними операціями

е) Кредити в поточну діяльність клієнтів

ж) Кредити в інвестиційну діяльність (включаючі іпотечне кредитування)

з) Кредити у формі фінансового лізингу

и) Кредити, які надані органам державного управління

Згідно з „Планом рахунків в комерційних банках України” [3], комерційні банки виконують наступний перелік операцій кредитування фізичних осіб :

а) Кредити на поточні потреби

б) Кредити в інвестиційну діяльність

З метою зменшення банківських ризиків Національний банк установлює нормативи кредитного ризику, недотримання яких може призвести до фінансових труднощів у діяльності банку [4].


1.3 Фінансові потоки доходів, витрат та прибутку комерційного банку


Основною метою банківської діяльності є отримання доходу, що є основним джерелом та інструментом збільшення власного капіталу і покриття ризиків, пов’язаних із банківською діяльністю [8].

Доходи і витрати, які визнані банком, від здійснення банківських операцій згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" [1] та від інших операцій, що здійснюються відповідно до законодавства України, з метою відображення та аналізу їх у фінансовій звітності слід розглядати як доходи і витрати, отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банку :

- витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками);

- доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів);

- дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства;

Аналіз доходів, витрат та прибутку, крім простого виміру результату діяльності банку, дозволяє визначити його фінансовий стан і якість його активів.

Головними факторами оцінки прибутковості банку є [7]:

1. Питома вага і рівень доходів та витрат банку відносно власного капіталу.

2. Стабільність доходів та витрат банку за минулі періоди.

3. Динаміка доходів та витрат банку за аналізований період (велика тривалість періоду дозволяє точніше визначити тенденції розвитку банку), аналіз виконання фінансових планів.

4. Структурний аналіз доходів та витрат банку, співвідношення процентних і непроцентних доходів та витрат.

5. Чистий процентний дохід, чистий непроцентний дохід, рівень, динаміка, структура джерел доходів, аналіз впливу на рівень загального доходу банку.

6. Чиста процентна маржа, чистий непроцентна маржа, рівень, достатність, тенденції розвитку, тимчасові коливання за аналізуємий період.

7. Частка доходів та витрат, що носять випадковий характер (наприклад, штрафи та пені) у сукупних доходах та витратах банку.

У результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи і витрати [6]:

- процентні доходи і витрати;

- комісійні доходи і витрати;

- прибутки (збитки) від торговельних операцій;

- дохід у вигляді дивідендів;

- витрати на формування спеціальних резервів банку;

- доходи від повернення раніше списаних активів;

- інші операційні доходи і витрати;

- загальні адміністративні витрати;

- податок на прибуток;

- непередбачені доходи і витрати.

Процентні доходи і витрати - операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу і сумі активу або зобов'язання. До них належать:

- доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);

- доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;

- доходи у вигляді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами.

Комісійні доходи і витрати - операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою; в окремих випадках суми їх можуть обчислюватися пропорційно часу і сумі зобов'язання. До комісійних доходів (витрат) належить така плата: за розрахунково-касове обслуговування; за операціями на валютному ринку з купівлі-продажу іноземної валюти для власних потреб та клієнтів (контрагентів); за операціями із цінними паперами від імені третіх осіб; за зберігання та управління цінними паперами; за відкриття рахунків; здійснення переказів; за позабалансовими операціями (надання гарантій, зобов'язань з кредитування) тощо.

Прибутки (збитки) від торговельних операцій - результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами банк визнає прибутки та збитки:

- від реалізації фінансових інвестицій;

- від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;

- від результату переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).

Дохід у вигляді дивідендів - дохід, який виникає в результаті використання банком цінних паперів з нефіксованим прибутком.

Витрати на формування спеціальних резервів банку - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів.

Доходи від повернення раніше списаних активів - кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійною щодо отримання.

Інші операційні доходи і витрати - доходи і витрати від операцій, що не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, що не включені у вищезазначені групи операційних доходів і витрат, зокрема:

- доходи (витрати) від оперативного лізингу (оренди);

- витрати на інкасацію;

- неустойки (штрафи, пені), що отримані (сплачені) за банківськими операціями, інше.

Загальні адміністративні витрати - операційні витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності банків. До них належать витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов'язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання тощо); амортизація необоротних активів; витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування), інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо); гонорари за професійні послуги (юридичні, аудиторські, медичні тощо); витрати на зв'язок (поштові, телефонні, факс тощо); сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток та інші витрати, спрямовані на обслуговування та управління банком.

Податок на прибуток - операційні витрати банку, пов'язані із сплатою податку відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо визнання відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів.

Непередбачені доходи (витрати) виникають у результаті надзвичайних подій, мають одноразовий характер, не повторюються по суті та визнаються за фактом події. До них належать утрати від стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо; суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій.

За результатами інвестиційної діяльності банк визнає:

- доходи (витрати) за операціями з реалізації (придбання) інвестиційних цінних паперів, у тому числі цінних паперів до погашення;

- доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій в асоційовані компанії;

- доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи;

- доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів тощо.

За результатами операцій, пов'язаних із фінансовою діяльністю, банк визнає:

- доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;

- доходи (витрати) за субординованим боргом;

- дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;

- доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.

Визнані банком доходи і витрати групуються за їх характером за відповідними статтями у фінансовій звітності "Звіт про фінансові результати".

Методологія аналізу доходів та витрат комерційного банку побудована за двома напрямками :

- статистично – динамічний індексний аналіз рядів абсолютних показників доходів та витрат за декілька звітних періодів [11] – “ горизонтальний аналіз” , оснований на теорії базових індексів;

- статистично – динамічний індексний аналіз структури агрегованих абоютних показників доходів та витрат за декілька звітних періодів [11] – “ вертикальний аналіз” , оснований на теорії ланцюгових індексів;

- коефіцієнтний статистично-динамічний аналіз відносних показників доходності, витратності та прибутковості банку [12];

- факторний аналіз впливу зміни основних агрегатів банківського балансу на зміну коефіцієнтних показників ефективності роботи банку [12];

Як вже було зазначено, фінансовим результатом діяльності комерційного банку є прибуток, розмір і динаміка, якого в основному залежить від його доходів та видатків. Аналіз прибутку комерційного банку складається із декількох елементів:

-аналіз доходів комерційного банку: структурний аналіз;

-аналіз видатків банку: структурний аналіз;

-аналіз фінансових коефіцієнтів прибутковості.

Метою аналізу доходів і витрат комерційного банку є:

- визначення і фінансове планування головних джерел отримання доходів та відповідних витрат за банківськими операціями;

- обґрунтування доцільності та перспективності окремих банківських операцій шляхом визначення структури формування і використання фінансових ресурсів та структури доходів і витрат.

Аналіз доходів і витрат є одним з найголовніших напрямків аналітичної роботи, оскільки дозволяє на підставі проведеного аналізу здійснювати контроль за рентабельністю банків, рівнем витрат банківських установ тощо.

Найважливішими показниками прибутковості діяльності комерційного банку є:

-дохід на активи;

-дохід на власний капітал.

Дохід на активи (ROA – рентабельність активів) – це відношення прибутку після оподаткування до середньої вартості активів, виражений в відсотках.

Дохід на власний капітал (ROE – рентабельність власного капіталу) – це відношення прибутку після оподаткування до середнього капіталу, виражений в відсотках.

Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різномунітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та за без-печення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків [4].

Національний банк установлює норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), якого всі банки зобов'язані дотримуватися.


Розділ 2. Аналіз поточних характеристик діяльності ВАТ „Міжнародний комерційний банк”


2.1 Загальна характеристика ВАТ „Міжнародний комерційний банк”


ВАТ "Міжнародний комерційний банк" (далі – МКБ або Банк) працює на фінансовому ринку України більше 12 років. Банк було зареєстровано в січні 1994 року в м. Черкаси як банк “Левада”, а пізніше у 1999 році реорганізовано за участю американського та австрійського капіталу. Завдяки цьому банк значно посилив свою присутність на українському ринку банківських та фінансових послуг. Назву банку було змінено на ВАТ “Міжнародний комерційний банк”, а його головний офіс розташувався у старовинному районі міста Києва - Подолі, у приміщенні Гостинного двору [26].

На початку травня 2001 року акціонери МКБ (м. Київ) та АКБ “Таврія”

(м. Сімферополь) прийняли рішення про приєднання банку “Таврія” до ВАТ “Міжнародний комерційний банк” шляхом об’єднання капіталів вказаних банків. Таке дружнє приєднання мало на меті збільшення кредитного потенціалу, зменшення собівартості банківського обслуговування, прискорене впровадження нових банківських технологій (особливо Інтернет-банкінгу), відкриття кредитних ліній в західних банках.

Окрім іноземного капіталу до банку залучені й вітчизняні інвестори:

1) Науково-дослідна та промислова компанія “Струм” (Вінниця), яка вико нує загально будівельні та спеціальні види робіт. Протягом декількох років компанія брала участь в програмах конверсії в рамках міжурядових угод США – Україна та виграла декілька тендерів, виступаючи субпідрядником для таких компаній, як Bechtel National Inc. (США), Morrison Knudsen Corporation (США) та Huges Aircraft Systems International (США).

2) Акціонерна компанія “КІНТО” (Київ) - провідний інвестиційний заклад, який торгує цінними паперами на українському ринку цінних паперів.

3) Компанія “ЕПІК” (Австрія) тримає 40% акцій компанії “КІНТО”.

4) Виставковий та концертний центр “Палац Спорту”(Київ) - відомий виставковий ценр в Києві.

На сьогоднішній день банк має філії в Черкасах, Одесі, Дніпропетровську, Києві, Сімферополі, Феодосії, Судаку, Харкові, Сумах, Львові та Вінниці, відділення в Керчі, Ялті, Євпаторії, де має свою постійну клієнтську базу.

Основним завданням банку є впровадження західних банківських технологій, використання індивідуального підходу до клієнтів, як юрідичних, так і фізичних осіб, розробка індивідуальних програм для постійних клієнтів. Також МКБ забезпечує повний спектр банківських послуг та високоякісне обслуговування клієнтів. Персонал банку висококваліфікований, більшість співробітників володіє іноземними мовами, навчалися або стажувалися за кордоном по міжнародних банківських програмах, а також набували практичного досвіду, працюючи у західних банках в Україні та за її межами.

Основним пріоритетом діяльності банку є максимальне задоволення потреб клієнтів. Його кредо: ”Банк, якому Ви можете довіряти”. Саме на розумінні клієнтів та їх потреб будується успіх банку.

Дніпропетровська філія ВАТ ”Міжнародний комерційний банк” була зареєстрована 13 грудня 2001року Управлінням Національного банку України в Дніпропетровській області. Протягом 2003 року Дніпропетровська філія ВАТ ”Міжнародний комерційний банк” відкрила відділення у м. Новомосковську та м. Павлоград.

ВАТ “Міжнародний комерційний банк” (м. Київ) у листопаді 2005 року завершив підписку на акції восьмої емісії в обсязі 9,06 млн. грн., що дозволило станом на 01.01.2006 року збільшити статутний капітал банку до 44,1 млн. грн.

Результати підписки затверджені загальними зборами акціонерів банку, що відбулися в Києві 4 листопада 2005 року. За підсумками підписки склад акціонерів суттєво не змінився.

Таким чином, на початок 2006 року статутний капітал ВАТ “Міжнародний комерційний банк” дорівнює 44,101 млн. грн. (станом на початок 2005 року – 35,041 млн.грн.) і складається з українського та іноземного - американського та австрійського ( частка 6,5%), - капіталу. Банк проводить свою діяльність на фінансовому ринку згідно ліцензії Національного банку України № 91 від 13.01.2000р. Остання ліцензія, яку отримав банк, нараховує 22 банківські операції з 30 загалом можливих.

Фінансовий результат ВАТ “МКБ” (м. Київ) за підсумками роботи у 2005 році склав 2,794 млн. грн. Чисті активи у порівнянні з 1 січня 2005 року збільшились на 64% і на1 січня 2006 року склали 466,807 млн. грн. Кредитний портфель (без врахування міжбанківських кредитів) за цей період збільшились на 72% — до 337,275 млн. грн. Вкладення в цінні папери виросли на 21% – до 15,742 млн. грн. Кошти клієнтів банку (поточні рахунки, депозити юридичних та фізичних осіб) виросли в 1,8 рази і на 1 січня 2006 склали 377,594 млн. грн.

Власний капітал банку за 2004 рік зріс на 23,75% і на 1 січня 2005 року склав 48,224 млн. грн.(38,969 млн.грн. станом на 1 січня 2004 року). За 2005 рік власний капітал банка зріс ще на 27,23% і на 1 січня 2006 року склав 61,359 млн.грн.

Максимально наближаючи послуги безпосередньо до споживача банк з січня 2005 року відкрив філію в Ужгороді, а також 14 відділень. На сьогодні регіональна мережа ВАТ “МКБ” включає 14 філій та 122 відділення в АР Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Київській, Львівській, Одеській, Сумській, Харківській, Черкаській областях і в м. Києві.

Досвід в міжнародній банківській справі, поєднаний із знанням місцевого ринку та західним стилем системи управління, втілено в роботі МКБ, що дає можливість пропонувати клієнтам розвинені банківські послуги та кращі банківські продукти.

МКБ першим з українських банків втілив систему ведення бізнесу, яка передбачає індивідуальний підхід до кожного з клієнтів: менеджер по роботі з клієнтами виступає “зв’язуючою ланкою” між клієнтом та банком.

Рейтингові показники ВАТ “Міжнародний комерцйійний банк” в банківській системі України (164 комерційних банка), проведені Асоціацією українських банків станом на 01.01.2006 [24], мають наступні рівні:

1. Обсяг активів балансу – 466,81 млн.грн. (62 місце), що становить 0,237% від сумарних активів банківської системи України.

2. Обсяг кредитно-інвестиційного портфелю – 348,13 млн.грн. (64 місце).

3. Обсяг власного капіталу – 57,517 млн.грн.(87 місце).

4. Обсяг депозитів фізичних осіб – 255,787 млн.грн. (40 місце).

5. Обсяг депозитів юридичних осіб – 123,453 млн.грн.( 76 місце).

6. Фінансовий результат (прибуток 2005 року) – 2,794 млн.грн. (82 місце).

7. Обсяг статутного капіталу (капітал 1 рівня) – 7,385 млн.євро (87 місце), що перевищує мінімальне нормативне значення загального регулятивного капіталу(капітал 1+2 рівня) - 7,0 млн. євро, встановлене НБУ станом на 01.01.2006 року.

8. Рентабельність активів – 0,339 %, що в 2,5 рази нижче середнього рівня (1,07%) рентабельності активів банків в банківській системі України [25].

9. Рентабельність капіталу – 6,336 %, що на 24% нижче середнього рівня (8,43%) рентабельності власного капіталу банків в банківській системі України [25].


2.2 Економічна діагностика діяльності ВАТ „Міжнародний комерційний банк”


Аналіз динаміки розвитку ВАТ “Міжнародний комерційний банк” в мікросередовищі оцінюється динамікой та структурой розвитку основних статей його пасивів та активів, прибутковістю діяльності та рівнем досягнутої рентабельності відносно нормативних вимог [21]

В додатку А наведені таблиці показників статей балансів та звітів про фінансові результати для ВАТ “Міжнародний комерційний банк” за 2003 – 2006 роки [24], [25], [26].

На рисунках 2.1 – 2.2 наведена динаміка росту обсягів основних статей пасивів та активів балансу ВАТ “Міжнародний комерційний банк” у 2001 – 2006 роках [26].

За класифікацією Національного банку України ВАТ “Міжнародний комерційний банк” відноситься до 4 групи банків, в які входять банки з активами рейтинга від 55 до 156, тобто з обсягами активів балансу, меншими 550 млн.грн. В 4 групі малих

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту

Похожие рефераты: