Xreferat.com » Остальные рефераты » Створення моделі і технології виготовлення прикрас з натурального волосся для весільної зачіски

Створення моделі і технології виготовлення прикрас з натурального волосся для весільної зачіски

КУРСОВА РОБОТА


На тему: «Створення моделі і технології виготовлення прикрас з натурального волосся для весільної зачіски»


Зміст


Вступ

1. Творча частина

1.1 Напрямок моди

1.2 Характеристика історичної епохи

1.3 Вибір та обґрунтування ескізу постижорного виробу, що проектується

2. Конструкторська частина

2.1 Розробка конструкції постіжорного виробу

2.2 Складання технічного паспорту на модель

3. Технологічна частина

3.1 Характеристика обладнання, що застосовується

3.2 Основна сировина та матеріали

3.3 Обробка волосся та матеріалу

3.3.1 Обробка волосся

3.3.2 Обробка матеріалів

3.4 Технологія виготовлення постижорного виробу

3.5 Заключні роботи з оформлення постижорного виробу

4. Догляд за постижорними виробами

5. Висновок

6. Література

Вступ


Пастижерну справу люди знали ще за багато років до нашої ери. Найбільш бурхливий ріст це мистецтво одержало в XVIII-XIX ст., коли мода на перуки поширилася в більшості країн Європи. По багатству обробки й за формою перуки в ті часи навіть судили про положення в суспільстві його власника. Майстерність виготовлення перук бути відомо деяким і передавалося в спадщину від батька до сина як таємна таємниця й найбільша цінність.

У цей час виготовленням таких виробів, як перуки й шиньйони, працівники перукарень не займаються.

За останні роки обсяг виробництва пастижорних виробів по замовленнях населення в нашій країні значно виріс і перетворився в самостійний вид побутових послуг. Пастижорні вироби виготовляють із різних матеріалів і для різних цілей, тому догляд за ними неоднаковий.

Цей вид обслуговування населення займає багато часу в перукарів і по своїй специфіці й складності вимагає кваліфікованого підходу.

Красу жінок оспівували й оспівують поети у своїх віршах, художники за всіх часів намагаються запам'ятати жіночу красу на папері й полотнах картин. Ідеали жіночої краси міняються в часі, але єдине, що, мабуть, залишається незмінним, - це бажання самої жінки бути гарної, незважаючи на час й обставини. Як же створити свій неповторний імідж, що допоможе почувати себе впевнено, домагатися поставлених цілей, скоряти серця чоловіків?

Загальновідомо - і ми не будемо сперечатися, що зачіска - одна з найголовніших складового іміджу жінки. Мабуть, перше, що спадає на думку, коли хочеться підняти собі настрій, - зробити нову гарну стрижку або зачіску. Скільки разів протягом життя жінка вирішує майже гамлетівське питання: «Стригтися або не стригтися?» Якщо ви вирішили змінити свою зовнішність, потрібно сісти до дзеркала, уважно до себе придивитися й вирішити, що вам потрібно: підстригтися, пофарбувати волосся, зробити хімічну завивку або просто зробити гарну зачіску.

Не часто можна зустріти жінку, повністю задоволену тим, що дала їй природа.

От лише одна основна складова іміджу жінки, які ви можете освоїти й використати, щоб зробити свій образ неповторним і чарівним.

1. Творча частина


Даний образ ми будемо створювати виходячи з того, що дівчина повинна бути витончений, ніжної, романтичної. А головне в ній повинне бути щось загадкове, якась ізюминка. Тому що ми будемо створювати образ нареченої, те й стиль роботи повинен бути відповідної. Повинне бути всі гармонічним під біле плаття й загальний настрой свята. На сьогоднішній день під образ нареченої можна підібрати деякі варіації на тему весілля, але еталон залишається непорушним. Класика - біле плаття, фата, гарна зачіска. От про зачіску й піде мова в даній роботі.


1.1 Напрямок моди


Мода нового тисячоріччя - яка вона? Змішання фактур і квітів, образів і стилів... Кожний у наступаючому тисячоріччі може створити свою власну. Скуйовджене янголятко або невимушений хіппі, безтурботне дитинство або щось футуристичне.

У моді зараз немає ніяких обмежень, популярне сполучення матеріалів, що не сполучають, і відтінків, - як у волоссі, так й в одязі. І не потрібно цього боятися! Головне, усе підбирати грамотно, щоб зовнішня оболонка гармоніювала з вашим внутрішнім миром. Я вважаю, що стиль - це стан душі: наскільки ви зумієте себе піднести, настільки це буде виглядати красиво, цікаво й ефектно. Можна надягти зовсім неуявний костюм, і якщо ви зможете себе в ньому вдало піднести, це буде дуже здорово! Зараз у моді різні відтінки: яскраво-руді, червонясто-коричневі, бордові. Що ж стосується стрижок, те це довгі волосся, прямі й завиті, також актуальні зачіски «а-ля вісімдесяті», коли верхня тім'яна зона стрижеться досить коротко, а інші волосся залишаються довгими. Популярні й зовсім короткі стрижки, з виголеними ділянками, з фарбуванням у приглушені болотно-зеленуваті відтінки. Можна зробити й таке фарбування, що відмінно підійде екстравагантним людям: бордовий різко переходить у жовтий, потім у червоний, а потім у чорний. Це виглядає дуже ефектно й сучасно!


1.2 Характеристика історичної епохи


Джерела перукарського мистецтва йдуть у глибоку стародавність. Відомо, що вже за 2-3 тисячі років до нової ери нашим предкам було властиво прикрашати свою зовнішність зачіскою. Проходили століття, поступово людина вносила в створювані їм предмети, у тому числі в зачіску, своє подання про красу, що відбиває і його індивідуальний смак, і загальний естетичний ідеал, властивій конкретній епосі. Але одяг і зачіска виявляються також утилітарними й соціальними. У різних народів сформувався свій стиль і певні традиції, пов'язані із природними умовами країни й положенням людини в суспільстві.

Вивчення історії перукарського мистецтва представляє не тільки пізнавальний інтерес, але й практичну цінність, тому що деякі деталі можна використати й у цей час.

Цікаву форму зачісок створили в Древньому Єгипті. Для виконання такої складної зачіски були потрібні послуги спеціально навчених рабів. Єгиптяни офарблювали свої волосся хною, прикрашали зачіски декоративними елементами.

Модним кольором волосся у Древній Греції вважався білявий. У класичний період повсякденна зачіска складалася з коротко обстриженого волосся, повної від скроні до скроні недовгої бороди й вусів. Деякі чепуруни носили довгі волосся, завиті в локони й підхоплені золотим обручем. В урочистих випадках укладали волосся треба чолом у вигляді гарного банта, так називаною цикадою.

Грецькі жінки носили довге волосся й знали кілька типів зачісок, але класичною зачіскою можна вважати так званий грецький вузол - коримбос. При цій зачісці довгі волосся розчісували на прямий проділ, завивали хвилями й досить низько спускали їх на чоло, тому що, по естетичних поняттях того часу, чоло повинно бути невисоким. Далі волосся спускали уздовж щік, а позаду піднімали й на потилиці укладали у вузол, скріплюючи шпильками й вузькими стрічечками. Часто волосся укладали в сітку, сплетену із золотих шнурів, або надягали витончену прикрасу - стефану. Стефани мали різноманітну форму й завжди були багато прикрашені.

Чоловіча зачіска в різні періоди римської історії була різною. Волосся могли бути й завиті в локони, і розчесані гладко, із чубчиком треба чолом.

Звичайно римляни голили особу. Однак у моді минулого й невеликі завиті борідки.

Дуже різноманітні й складні були зачіски римських патриціанок. У деякі періоди носили гладко причесані волосся, розділені на прямий проділ: іноді завивали волосся в довгі локони, іноді носили «грецькі» зачіски. Але істинно римськими були високі зачіски з локонів, укріплені на каркасі. Каркас зміцнював треба чолом і за формою нагадував російський кокошник. На нього кріпилися акуратними рядами локони. Інші волосся, заплетені в косу, укладалися на потилиці у вигляді кошичка. Модними вважалися біляві й русяві волосся.

Історія культури феодального суспільства ділиться на два основних періоди: раннє «9-12» століття й пізніше «13-15 століття». Величезну роль у житті людей починає грати церква, тому й розвиток перукарського мистецтва залежало від регламентації церкви, що прагнула втихомирити «гріховну людську плоть».

У період раннього розвитку середньовіччя чоловіча зачіска була примітивною: волосся підстрижені до мочки вух, а попереду чубчик. В 11 столітті носили довгі волосся, розпущені по плечах.

Дівчини носили або довгі коси, або розпущені волосся, підхоплені навколо голови обручем, а замужні жінки приховували волосся під головним убором. Найчастіше таким убором служила кругла хустка з білої тканини з отвором для особи.

В 15 столітті величезне значення придбали головні убори, зокрема чіпці, а зачіска, навпаки втратила своє значення. Модним уважалося відкривати чоло й скроні, а також потилиця, щоб показати красу довгої шиї. Для цього волосся треба чолом і потилицею підголювали.

Епоха Відродження, або Ренесанс, була найважливішим етапом в історії перукарського мистецтва. У цей час в Італії в чоловіків уважалося модною зачіскою двох основних типів: волосся або гладко зачесані назад, або носили зачіску із чубчиком. Особу гладко голили.

У жінок особливо гарними вважалися золоті волосся. Гарним уважалося високе чоло. Зачіска могла бути дуже складної й вишуканої. Вона складалася з комбінацій кіс, локонів, прикрашених перловим намистом, вуалями, стрічками. Іноді молоді дівчини носили розпущені волосся.

В Іспанії в чоловіків у моді була коротка стрижка, а також борода й вуси. Іспанки носили просту й строгу зачіску, найчастіше так називане бандо: розчесані на прямий проділ волосся спускалися уздовж щік, а позаду складалися в шиньйон. Волосся красиво уквітчували, обручами, коштовностями. У Франції в зачісках з'явилися самобутні риси, що відбивають смаки складних націй. Особливий вплив на чоловічі зачіски зробив останній король 16 сторіччя Генріх 4. У моду ввійшли зачесані назад волосся, закручені назад вуси й маленька гостра борідка. Оскільки король рано почав сивіти, у моду ввійшла пудра для волосся, але пудрили в цей час тільки скроні.

У першій половині 16 століття зачіска в жінок мала вигляд двох напівкруглих валиків, покладених треба чолом, і звичайно прикрашалася намистом або невеликим вигнутим у формі зачіски чепчиком з вуаллю. У кінці 16 століття форма жіночої зачіски істотно міняється. З'являється зачіска двох типів. Волосся або завивали рядами хвиль і зачісували назад, або піднімали високо нагору, де закріплювали на дротовому каркасі. Іноді дами носили перуки.

На чоловічі й жіночі зачіски англійців дуже вплинула зовнішня пишність двору королеви Єлизавети. Волосся чоловіків коротко стригли, але їхні костюми були прикрашені вишивкою, бордюром, дорогоцінними каменями й мереживами. Жінки носили складні зачіски, прикрашаючи їхніми чіпцями й головними пов'язками. Іноді носили перуки.

В 17 столітті Франція стає законодавицею в області мод і зачісок. Остаточно складається стиль бароко, що найбільше повно виражає смаки аристократії цього часу. Зачіски епохи бароко були цілком підлеглі етикету двору й відрізнялися пишністю, манірністю, величезною кількістю прикрас і складною технікою виконання.

На початку 17 століття зачіска в чоловіків складалася з довгих волосся, розпущених по плечах. Дворяни відпускали маленьку борідку й невеликі вуса в краю губ. Пізніше ввійшли в моду перуки. Пишна зачіска складалася з маси довгих, завитих у локони волосся, причому модними кольорами волосся уважався білявий. Ця перука нагадувала левину гриву.

Жіноча зачіска протягом другої половини 17 століття мінялася незліченну кількість разів. З короткочасних мод можна виділити кілька типів зачісок. В 60-х роках зачіска ще зберігала деяку природність. Волосся розчісували на прямий проділ і пишно збивали над скронями, скріплюючи позаду на шиї, а завиті кінці волосся спускали у вигляді двох довгих локонів на плечі. З 70-х рр зачіска стала нагадувати за формою чоловіча перука. Локони укладали рядами так високо, що іноді зачіска піднімалася треба чолом на 50-60 сантиметрів. Іноді дами цього часу носили гладку зачіску з вузлом, сколеним на потилиці, так званий вузол смиренності.

З 90-х років у моду ввійшла зачіска фантанж. Вона складалася з комбінації локонів, покладених на голові рядами й для твердості змазаних білком, і вигнутого в різні фантастичні форми дротового каркаса, прикрашеного складеним у складки газом, мереживом, квітами й стрічками. Якщо буде потреба зачіска доповнювалася штучними волоссями.

У першій половині 18 століття з'являється стиль рококо, що як би завершує розвиток стилю барокко. Рококо - декоративний стиль, що носить риси крихкості, витонченості, деякої манірності й чуттєвості. Ці риси були присутні й у чоловічі й у жіночих зачісках.

Чоловічі зачіски рококо були невеликими по обсязі. Волосся завивалися в локони, а іноді гладко зачісували назад. Позад них зав'язували чорною стрічкою або ховали в чорний мішечок. Звичайно волосся пудрили. У моду ввійшли білі пудрені перуки.

Жіноча зачіска також була невеликий і складалася з локонів піднятих нагору, сколених на потилиці й прикрашених стрічками, пучками пір'я, квітами, нитками перли. Волосся звичайно пудрилися. В 70-х роках 18 століття зачіски стають особливо складними. На виготовлення модної зачіски - «куафюри» - ішло по кілька годин. Жінки намагалися зберегти неї в недоторканності на кілька днів. Зачіски робили в такий спосіб. Волосся розчісували, на верхівку ставили легкий каркас, на який піднімали й кріпили волосся, далі їх завивали, пудрили й, нарешті, приступали до прикраси. Для цього використали стрічки, квіти, мережива. Іноді на голову водружався цілий кошик із плодами або навіть макет корабля зі снастями й вітрилами. Іноді на голові була маса коштовностей, які перевершували вагу самої голови.

Французька революція 1789 року принесла із собою нові плини, які відбилися й на зачісках. Натхненні ідеями Волі, Рівності, Братерства, ідеологи Французької революції звернулися до образів античного світу, черпаючи в древні ідеї демократії, строгість вдач й естетичні ідеали. Друга половина 18 століття - це період класицизму як провідного стильового напрямку. У чоловіків волосся коротко обстрижені й пудра вийшла із уживання. Жіночі зачіски мали різноманітні форми, але дуже спростилися, зробилися нижче, волосся перестали пудрити й завивали в локони.

Із приходом до влади Наполеона І з'явився стиль ампір, що в архітектурі й інтер'єрах по зовнішніх ознаках нагадує класицизм, але тепер художників й архітекторів надихають не суворі й витончені лінії грецьких храмів, а великовагові й пишні форми римської архітектури. Волосся чоловіків стригли й завивали в тугі локони, а обличчя голили, але на щоках від скроні залишали вузькі полозки волосся, називані «фаворитом», У жінок зачіски мінялися дуже часто, Носили й грецький вузол, і зачіски з різних комбінацій локонів. Після скинення Наполеона в мистецтві 20-30-х років народжується новий стильовий напрямок - романтизм. У зачісках панує стильовий напрямок, що носить німецьку назву - «бідермайер». Цей стиль став синонімом бюргерського благополуччя й затишку й був ведучим до 40-років. У Франції майже ідентичний стиль звався «стилю ЛУІ ПИЛИПА».

Чоловіки носили короткі, завиті в локони волосся, піднімали їх треба чолом у вигляді кока.

В 40-х роках волосся подовжилися, доходили до вух. Іноді їх круто завивали. В 50-і роки були модні досить довгі волосся, розчесані на косий проділ, часто завиті в локони. В 60-і роки в моду ввійшли порівняно коротка стрижка, бакенбарди й вуси. До кінця століття волосся стали коротко стригти.

Жіночі зачіски 30-х років являли собою цілий твір мистецтва. Волосся розчісували на бічний проділ, укорочені з боків пасма завивали у великі локони й укладали над скронями. Довгі пасма волосся позаду піднімали наверх і на тімені укладали в різні шиньйони. В 40-і роки новим кумиром вищого світла стала «світська левиця» - модниця з волоссям рудих кольорів. В 50-і роки зачіска складалася з пишного шиньйону, а іноді розчесані на прямий проділ волосся укладали позаду в спеціальну сітку. В 60-і роки волосся піднімали треба чолом у вигляді двох валиків, а на плечі й спину спускали довгі локони.

В 70-80-х роках зачіска майже не міняється за формою. Вона складається з довгих спущених на спину локонів, а над скронями звичайно зачісували високо нагору.

У Росії в області моди орієнтувалися на Францію. Багато салонів належали французьким майстрам. Модні журнали виписувалися з Парижа, де проходили навіть конкурси майстрів-перукарів. В 1860 році російські майстри Аганов й Андрєєв посіли перше місце в конкурсі. А в 1888-1890 роках Іван Андрєєв одержав за зачіски ряд нагород і Почесний диплом заслуженого професора перукарського мистецтва.

Характер зачісок 1890-1900-х років знову змінюється, у зв'язку зі змінами, що відбулися в суспільному житті кінця сторіччя. Мода стає ще більш інтернаціональної, з'являється діловий стиль, що виражається в простоті й раціональності зачісок.

З винаходом хімічної завивки відбувся дійсний переворот у перукарському мистецтві. Цей метод завивки волосся не тільки з успіхом конкурував з усіма іншими способами, але й поступово витиснув їх. Завдяки хімічній завивці можна одержати гарні результати при обробці волосся із всілякою властивістю й будовою.

З винаходом кінематографа на форму зачісок великий вплив робить мистецтво кіно. У свій час у моду ввійшли зачіски героїнь фільмів Грети Гарбо, Марлен Дитріх. У Росії орієнтувалися на зачіски акторок Людмили Целіковськой, Любові Орловой, Лариси Ладиніної.

В 50-60-і роки акторка Брижіт Бардо вводить нові зачіски « кінний хвіст» й «Бабетта».

В 1971 році відомий майстер Видаль Сессун показав нові стрижки, які виконувалися тільки ножицями. В 70-ті роки з'являються панки, які виражають протест проти суспільства не тільки своїм поводженням, одягом, але й зачіскою. Художники-модельєри облагородили стиль панків створивши стрижки «їжак», «каскад».

Моду 80-х років відрізняють зачіски з довгих волосся вільного силуету, що струменіють локони як на довгих, так і на коротких волоссі. Переважають нові теплі природні кольори волосів - каштановий, рудий, коричневий і блондин. Новинка цього періоду перловий блондин, сполучення попелястих волосів із більше світлими волоссям на кінцях.

Використовують навіть такий ефект для врочистих випадків - на кінці волосся наносять золоту або срібну фарбу, що легко змивається водою. У цей час для чоловічих зачісок характерний спортивно-елегантний стиль. На скронях і потилиці волосся стрижуться дуже коротко, весь обсяг волосів зосереджений у верхній частині голови. Намічається тенденція в моді для чоловіків - поява невеликих бакенбардів і бороди.

Наприкінці 80-х початку 90-х років продовжує бути модної зачіска з довгих і коротких волосся. Входять у моду строгі прямі чубчики й легкі чубчики у вигляді бахроми вертикально вартого пасма волосся. На потилиці волосся укладаються пучком, застосовуючи декоративні прикраси, або залишають вільно лежати. Дуже модні довгі скроневі пасма волосся прямі, що в'ються й так далі, а так само короткі стрижки типу «помилкові карі» «шапочка» і типу «бахрома» «шапочка».

Сучасна мода припускає жіночі зачіски самих різних напрямків - діловий, повсякденний, урочисті з декором із брошок, шпильок і так далі. Але головна спрямованість полягає в тім, щоб показати природну красу волосся, підкреслити м'якість і жіночність вигляду.

У чоловічій моді сьогодні присутня повна воля від голеної потилиці й скронь, до довгих волосся типу «карі» і хвіст. Але переважає діловий стиль молодого бізнесмена, стиль мужнього спокою й діловитості. Особливо популярні стрижки «експрес», «комівояжер», «ралі», спортивні стрижки.

У моді завжди існували певні закони, але є одна азбучна істина, який підкоряється сучасна мода. Мода модою, який би вона не була, але зачіску й стиль кожна людина може підібрати індивідуально. Щоб бути гарн і модним щодня, необхідно почувати себе комфортно довгий час, а не тільки в день відвідування перукарні.

1.3 Вибір та обґрунтування ескізу постижорного виробу, що проектується


Майже в кожної вечірньої, весільної, конкурсної, ошатної зачіски використаються клеєні прикраси з волосся. Підготовлені заздалегідь деталі дають можливості набагато прискорити виготовлення складної зачіски, різноманітити модель, досягти ефекту присутності власних довгих волосся, його об'ємності. Ефективним доповненням до постижерних прикрас можуть бути стрази, бісер, бусинки, пір'я, їх закріплюють лаками.

Шпильки роблять найпростішу зачіску привабливої, вони гарні як для ошатної зачіски, так і для щоденної.

Виходячи з теми курсового проекту, я вибрала 4 ескізи постижерних виробів. Із цих чотирьох ескізів я вибрала один з найцікавіших ескізів.

Із чотирьох ескізів три з них виглядають барвистими, сучасними, гарними, але вони складні у виготовленні.

Свій вибір я зупинила на одній з них. Вона яскрава, вишукана й проста у виготовленні.

Вибираючи цю шпильку, я виходила з того, що вона повинна, по-перше, добре смотряться у волоссі, а по-друге, тримати покладену зачіску на волоссі будь-якої довжини.

Для прикраси будь-якої зачіски можна використати різні види шпильок, але вони не повинні суперечити якості й формі зачіски.

Шпильку можна використати не тільки для прикраси зачіски, але й для приховання різних недоліків: порожніх місць в об'ємній структурі зачіски, вихідних точок розворотів пасом, зайвих проділів.

Незвичайні ковзні шпильки незамінні для закріплення кіски або прикрас хвоста, додає вишуканість і закріплює пучок волосся.


2. Конструкторська частина


2.1 Розробка конструкції постіжорного виробу



Що стосується створення даної моделі, то розмір волосся тут повинен бути не менше 15-20 см. Волосся: будь-якої текстури й густоти (краще не сильно кучеряві). Волосся вологе.

Довгим волоссям, також як і коротким, потрібно додати гарну форму, виглядали саме як стильна й сучасна зачіска. Довгі волосся, особливо густі тверді, погано слухаються, вислизають із рук і т.п. Саме тому робота з довгими волоссям вимагає більше тривалого часу, чим здається на перший погляд.

Сильно зволожені чисті волосся ретельно розчесати. Потрібно пам'ятати, що мокрі волосся потрібно розчісувати з особливою обережністю, оскільки вони легше рвуться.

Перед початком стрижки волосся треба розділити проділом, що проходить від вуха до вуха через верхівку, волосся на зони: фронтально-тім'яну й потиличну.

Малюнок 22. — Розподіл довгих волосся на дві зони


Всю масу волосся треба підняти нагору й заколоти на верхівці, щоб вони не заважали працювати. Робота починається з окантовки.




Малюнок 22. - Окантовка


Для цього відокремлюють проділом паралельно лінії росту волосся пасмо на всю ширину потилиці. Товщина пасма залежить від густоти волосся і може бути від 1 до 3 см. Треба ретельно розчесати це пасмо. Вона повинна гладко лежати уздовж спини. Потім зрізати волосся по бажаній лінії. Потрібно постаратися, щоб ця горизонтальна лінія була абсолютно рівною. Для цього зручніше почати стригти із центральної частини відчесаного пасма. Потім рухатися в ту або іншу сторону. Дійшовши до кінця завушної області, перейти на іншу сторону й зрізати волосся по напрямку від краю до центра.

Перше підстрижене пасмо є контрольною для всієї стрижки й визначають довжину основної маси волосся. Лінія зрізу являє собою окантовку стрижки.

Стрижка волосся всієї зони триває за схемою будь-якої стрижки каре. Пасма волосся відокремлюються горизонтальними проділами, начісуються на попереднє пасмо й зрізуються на одному з нею рівні. Робота виконується прямими ножицями. Зріз - прямий.


Малюнок 22. — Стрижка волосся фронтальної зони


Наступний етап - стрижка волосся вісочно-бічних зон. Раніше підстрижені волосся можна забрати, щоб вони не заважали працювати.

Волосся цієї зони починають стригти із центральної частини. Потім треба виділити пасмо й відтягнути її вперед по дузі невеликого радіуса. Зрізати волосся по уявлюваній лінії, що проходить на невеликій відстані від імені строго вертикально.

Продовжують стригти всю цю зону, виділяючи пасма в такий же спосіб і зрізуючи їх по тій же вертикальній лінії. Пасма зрізують прийомом пойнтинг.

Потім потрібно плавно перейти до стрижки волосся потиличної й височно-бічної зон.

Рисунок 22. — Стрижка волос потиличної зони


Волосся відтягають під кутом 90°. Рухатися треба по окружності голови методом пасмо на пасмо. Лінія зрізу паралельна контуру голови. Довжина пасом визначається лінією окантовки.

Потім переходять до стрижки чубчика. Виконується вона за звичайною технологією стрижки чубчиків.

Для створення зачіски необхідно придбати інструменти й приналежності.

Найкраще купувати їх у спеціальних магазинах для перукарів, але на якийсь час можна обійтися більше дешевими інструментами.

Всі інструменти й приналежності перукаря можна умовно розділити на основні й додаткові. Серед них розрізняють наступні: для стрижки волосся, для розчісування, для укладання, для хімічної завивки, для фарбування волосся.

Серед основних інструментів можна виділити необхідні - ті, без яких не можна обійтися. У першу чергу здобувають інструменти для стрижки. При стрижці й укладанні будуть потрібні затиски для волосся. Вони бувають двох видів: «крабіки» й «уточки». Буде досить купити по двох кожного виду.

А також потрібно купити пульверизатор або хоча б насадку для пляшки.


Рисунок 22. — Пульверизатор и тримачі для волосся


До необхідних інструментів при стрижці волос ставляться: машинка, прямі й філіровочні ножиці.


Малюнок 22. — Прямі й філіровочні ножиці


Ножиці виготовляються з високоякісної легованої сталі. Можуть бути покриті хромом, титаном, позолоттю, мати кольоровий перелив. Дорогі ножиці виконані методом ручного кування й мають дуже високий рівень обробки й заточення робочої поверхні. Деякі фірми випускають ножиці з антиалергенним покриттям.

Ножиці бувають двох видів: прямі - для стрижки волосся і філіровочні, або зубчасті,- для розрідження волосся. Філіровочні ножиці мають зуби на одному або обох полотнах. Крок між ними може бути різним. Ніж рідше крок, тим менша частина волосся буде зрізана.

Бритви бувають небезпечні й безпечні. Небезпечна бритва складається з ручки

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту

Похожие рефераты: