Xreferat.com » Остальные рефераты » Подготовка к экзамену по МИ

Подготовка к экзамену по МИ

Рейган)

5)використання засобів масової інформації (функція ЗМІ полягає в розповсюдженні іміджів та забезпеченні інформаційної стратегії PR-кампанії);

6)фінансові та економічні відносини (створення, пропонування та розгортання діяльності підприємств, організацій і установ, а також реклама товарів і послуг на різних рівнях: національному, регіональному і міжнародному).

Для планування PR-компанії застосовують достовірну і повну інформацію, яка використовуються для аналізу, дослідження і постановки задачі, для розробки програми і фінансування PR-кампанії, для комунікації із необхідними суб'єктами, а також для оцінки результатів і корегування дій.

До функцій PR-структур відносять:

1)контроль за думками і поведінкою громадськості з метою забезпечення інтересів організації;

2) реагування на громадську думку;

3) досягнення взаємовигідних відносин;

4) прогнозування наслідків PR-кампанії.

  • Public relations в міжнародних відносинах – це діяльність, що проводиться країною для створення позитивного образу в міжнародному співтоваристві.

Міжнародні відносини супроводжуються інтенсивним комунікаційним потоком, який виражається в різних формах. Стратегії PR допомагають інформувати міжнародне співтовариство про зовнішню політику держави, створювати позитивний імідж у міжнародних інформаційних потоках, розповсюджувати позиційні матеріали під час протокольних заходів у межах міжнародних організацій та неофіційних форумів.

Стратегії PR у міжнародних відносинах мають на меті:

  • домовитись про пріоритети, проаналізувати майбутню аудиторію, визначити джерела інформації, яким довіряє міжнародне співтовариство, виявити засоби переконання і працювати у певному напрямку не перетинаючи напрямків діяльності конкурентів або союзників,

  • визначити посередників і підготувати моніторингові тести, врахувати міжнародні процеси, суспільні явища, та інші зовнішні обставини, які безпосередньо не пов'язані з напрямком стратегії, але можуть вплинути на ефективність кампанії;

  • запросити досвідчених фахівців, які зможуть зробити все задумане.

Імідж держави та політичного лідера, Фірми. Проведення ПР кампанії. Використання реклами для створення іміджу

В міжнародних відносинах особлива роль належить створенню іміджу держави та іміджу її політичного лідера.

  • Імідж визначається як створення образу з певною метою, для відповідного реагування на нього.

Імідж держави на міжнародній арені створюється за допомогою інформації про неї, яка надходить через офіційні і неофіційні канали. У стратегіях PR використовують для створення іміджу три основні засоби: пропаганду (пропаганда зовнішньої політики), паблісіті і рекламу.

Створенням іміджів займаються також засоби масової комунікації, які здатні впливати на міжнародне співтовариство і формувати потрібний образ і потрібне його сприйняття.

У технологіях PR визначено кілька типів іміджів, які можуть бути створені за допомогою PR-кампанії:

1)ідеологічний імідж – робиться ставка на ідею а не на особистість, і саме ця ідея спрацьовує у ході PR-кампанії;

2)опозиційний імідж;

3)популістський імідж – будується на обіцянках, "заграваннях" з народними масами і на ідеях, які є привабливими але нездійсненними;

4)харизматичний імідж – "імідж мученика", спрямований на повернення до консервативних традицій, до прагнення зняти з себе відповідальність за певні процеси і уникнути вибору;

5)комерційний імідж, або "імідж на продаж" – професійне створення іміджу з урахування масової психології і використанням ЗМІ.

Фахівці виділяють чотири етапи процесу проведення ПР-кампаній:

  1. Визначення проблеми. Перший та основний етап, включає: зондування та відстежування проблеми, з’язування точок зору, установок і поведінки тих груп громадськості, ні які справляє вплив політика оргацізації.

  2. Планування і програмування. Зібрана на першому етапі інформація використовується для прийняття рішень щодо програми роботи з громадськістю, визначення завдань, змісту практичних кроків, стратегії і тактики комунікації.

  3. Дія і комунікація. Реалізація програми, спрямованої на досягнення конкретних змін у кожній групі громадськості як складових наближення до загальної програмної мети.

  4. Оцінка програми. Це останній етап процесу управління, який включає оцінку підготовки, ходу реалізації та досягнутих результатів програми.

У 1936 році американська фірма “Уорнер і Суізі” розпочала рекламну кампанію, мета якої полягала в тому, щоб підкреслити могутність Америки як країни та наголосити на значенні американського підприємництва для майбутнього держави, тим самим започаткувавши унікальний тип реклами – реклама іміджу,а не продукції. Згодом даний напрямок набув різних назв – інституційна реклама, реклама іміджу, але наібільш часто його іменують як ПР-реклама іміджу

Така реклама іміджу використовується у наступних випадках:

  1. Злиття або розєднання. ПР-реклама надає можливості поширення основних відомостей про новий бізнес або нову структуру, що утворились в результаті злиття чи роз’єднання компаній.

  2. Кадрових змін.

  3. Повідомлення про ресурси організації

  4. Інформація про виробничі потужності та послуги

  5. Та інші

При цьому ПР-реклама іміджу має відповідати декільком загальним вимогам:

  • Вона має бути ясною

  • Вона має переконувати

  • Вона має бути чесною

  • Вона має містити гумор

Розвиток електронного ринку інформаційних послуг.

Місце інформаційних послуг у сучасній економіці

На сьогодні розвинені суспільства світу можна охарактеризувати як інформаційні суспільства. Це означає що інформація починає відігравати усі більшу роль у різних сферах життя суспільства, перш за усі в економічній сфері. Інформація стає необхідним чинником не тільки розвитку а й взагалі існування компаній, сморід ж робить їх діяльність більш ефективною, що дозволяє їм виживати в умовах жорсткої конкуренції. З іншого бокові такий великий поспіває на інформаційний продукт формує його пропозицію, а отже можемо говорити про цілий інформаційний сектор ринку і про перетворення інформації на товар, що має свою ціну (і часто дуже велику). На сьогодні інформація та комунікація в деяких країнах складають до 6% ВВП.

Інформаційні послуги це:

  • Надання комунікаційних каналів для передачі інформації;

  • Збір та первинна обробка інформації;

  • Надання доступу до інформаційних баз даних;

  • Розповсюдження інформації;

  • Аналіз інформації:

Європейський ринок інформаційних послуг.

Перш ніж розглядати європейський ринок інформаційних послуг треба зауважити, що фактично в Східній Європі цей ринок тільки зароджується і сьогодні ми ще не можемо говорити про формування інформаційного суспільства в країнах колишнього соціалістичного таборові (саме через їх соціалістичне минуле). Отже є сенс розглядати інформаційний ринок лише Західної Європи. До того ж не будемо забувати, що провідну роль в економічній, політичній та соціальній сфері в Західній Європі відіграє Європейський Союз.

Розвиток ринку інформаційних послуг можна розглядати з точки зору стратегій окремих компаній (приватного сектору) і з точки зору урядових та міжнародних організацій (у першу чергу ЄС). Перші будують свою стратегію на збільшенні використання інформаційних послуг. Це з одному бокові просто доступ до гарячої інформації (котирування валют та акцій, інформація про ринки та компанії, тощо), а також до каналів передачі даних (особливо важливо для ТНК - зв’язок між філіалами та офісами в різних країнах). З іншого бокові це такий ще досить молодий вид діяльності як організація електронної комерції, тобто реклама, укладання угод, купівля та продажів через інформаційні системи (перш за все Internet).

Підхід інших направлень на стимулювання такої діяльності. Так ЄС розробив програму IMPACT, основні положення якої наведено далі:

Information Market Policy ACTions (IMPACT).

(Політика дій у сфері інформаційного ринку)

Програма IMPACT має на меті становлення внутрішнього ринку електронних інформаційних послуг і підвищення рівня конкурентоздатності європейських компаній шляхом надання доступу до високоякісних інформаційних послуг.

Програма була затверджена Радою Міністрів у 1988 р. Його дворічна вступна фаза IMPACT 1, була впроваджена в життя протягом 1989-1990 рр. IMPACT 2 - друга фаза впроваджувалася протягом 1991-1995 рр. і малий бюджет 64 млн. екю.

Центральна стратегічна ідея IMPACT 2 це INFO EURO ACCESS («вдосконалення доступи до інформації на європейському рівні для всіх зацікавлених сторін»).

Основні положення програми такі:

  1. Вдосконалення розуміння ринку інформаційних послуг (шляхом діяльності Спостережного Пункту за Інформаційним Ринком «Information Market Observatory»).

  2. Подолання законодавчих та адміністративних бар'єрів (діяльність Дорадчого Департаменту з питань Законодавства « Legal Advisory Board»).

  3. Збільшення орієнтованості на користувача і поширення інформаційної грамотності (через стимулювання впровадження норм та стандартів, служб підтримки та підготовки користувачів).

  4. Підтримка стратегічних інформаційних ініціатив, які роблять великий внесок у європейський інформаційних ринок.

Відповідно до проекту I'm EUROPE провадяться також такі програми:

  • CLEAR - просторовий кліринговий дім даних.

  • EUAN - європейська архівна мережа.

  • EVA - європейський візуальний архів.

  • FIRM –надання інформації для заснування фірм.

Та цілий ряд інших програм спрямованих на розширення ринку інформаційних послуг.

З іншого бокові урядові та міжнародні організації мажуть робити негативний вплив на процеси на ринку інформаційних послуг. Так це видно із намагань увести регулювання мережі INTERNET, яка зараз є одним з провідних засобів комерційної комунікації, джерелом комерційної інформацій та базою для створення віртуальних торгівельних центрів (87% фірм що використовують у своїй діяльності INTERNET вважають що в 1999 р. більшість замовлень надійде саме цим каналом).

Електронна комерція, як система інформаційного маркетингу

Бізнес в світі фінансів сьогодні неможливий без оперативного, надійного і безпечного обміну інформацією. Збільшення обсягів фінансових операцій, їх значною мірою транскордонний характер, залучення в сферу фінансового бізнесу все більшої кількості учасників, стимулюють розвиток сучасних фінансових телекомунікацій. У їхньому числі обмін інформацією між банками, доступ до торгових і інформаційних фінансових систем, підтримка використання електронних грошей та Інтернет реклами – все це є складовими такого явища, як електронна комерція.

  • Електронна комерція припускає електронне ведення бізнесу. Вона базується на електронній обробці і передачі даних, включаючи текст, звук і видео зображення.

Вона охоплює різні сфери діяльності, включаючи:

  1. електронну торгівлю товарами і послугами, інтерактивну доставку цифрової інформації,

  2. електронний переказ грошей,

  3. електронний продаж акцій,

  4. електронні коносаменти,

  5. комерційні аукціони,

  6. спільне проектування й інжиніринг,

  7. інтерактивне спілкування,

  8. державні закупівлі,

  9. прямі закупівлі споживчих товарів,

  10. післяпродажне обслуговування.

Електронна комерція охоплює як товари (наприклад, споживчі товари, спеціальне медичне устаткування), так і послуги (наприклад, інформаційні, фінансові і юридичні послуги), а також традиційні сфери (наприклад, охорона здоров'я й утворення) і нові сфери (наприклад, віртуальні ігри).

Електронна комерція не є надсучасною технологією. Але в даний час йде процес швидкого поширення і радикальних змін, що викликаний стрімким зростанням Internet. Дотепер електронна комерція використовувалася між компаніями через закриті мережі, однак зараз вона швидко перетворюється в складну Web систему.

Таблиця 1: Для традиційної електронної комерції мережа- це засіб для передачі даних: для електронної комерції Internet, мережа - це ринок.

Т РАДИЦІЙНА ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ

ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ INTERNET

Тільки компанія - компанія

компанія - споживачі

компанія - компанія

компанія - державні органи влади

користувач - користувач

Закриті “клуби”, найчастіше тільки для промисловості відкритий ринковий простір, глобальний масштаб
Обмежене число корпоративних партнерів необмежене число партнерів
Закриті приватні мережі відкриті незахищені мережі
Відомі і партнери , що користуються довірою , відомі і невідомі партнери
Захист частини мережі потрібні захист і ідентифікація

Пряма і непряма комерція

Електронна комерція охоплює, в основному, два види діяльності: непряму електронну комерцію - електронне замовлення реальних товарів, що фізично повинні бути доставлені з використанням традиційних каналів, таких як поштові послуги або комерційні кур'єри, і пряму електронну комерцію - інтерактивні замовлення, платежі і постачання нематеріальних товарів і послуг у режимі on-line, таких як програмне забезпечення, розважальні програми або інформаційні послуги глобального масштабу.

І пряма і непряма електронна комерція дає спеціальні можливості. Обидва часто використовуються тими самими компаніями, що, наприклад продають програмне забезпечення в режимі on-line, а також і з полки. Однак, непряма електронна комерція залежить від ряду зовнішніх чинників, таких, як ефективність транспортної системи. Пряма електронна комерція, що дозволяє робити цілісні, завершені електронні угоди через географічні межі, використовують весь потенціал глобальних електронних ринків.

Програма створення ВТЦ і джерела їх фінінсування

Віртуальні торгові центри

ВТЦ вже 4 роки перестали бути інноваціями - зараз вони дійсно існують і функціонують. Навіть більш того більшість ВТЦ є складовими частинами віртуальних ринків, що на відміну від одиничних ВТЦ набагато більш ефективні.

Зараз (1999) ЄС виступає організатором програми “Єдиний інформаційний ринок”, який є наступним після ВТЦ кроком у розвитку електронної комерції.

Мережа Центрів по Зовнішній Торгівлі (Global Trade Point Network, GTPN) - один з успішних результатів міжурядової діяльності під егідою UNCATD ( що те типу United Nations Commission of Trade And Development).

У 1994 у Колумбусі (Columbus), більш ніж 2000 голосів прийняли Міністерську Декларацію по Ефективності Торгівлі, по якій був офіційно початий проект Мережі Центрів по Зовнішній Торгівлі (Global Trade Point Network) - перша всесвітня ілюстрація позитивної ролі, що "Глобальна Світова Магістраль" може грати в області торгівлі і розвитку.

GTPN покладається на найбільше просунуті доступні технології в мережах і мультимедіа. Завдяки Центрам по Торгівлі, усі країни і підприємства, що беруть участь можуть тепер обмінюватися 'ETO' (Electronic Trading Opportunities, Торгові Електронні Пропозиції), і також іншими видами інформації щодо існуючих торгових інструкцій, банківських методів і ринкових даних (ETI - Electronic Trading Information).

Кожний Центр по Торгівлі, це:

  • центр допомоги по торгівлі, де учасники угод зовнішньої торгівлі (наприклад, митниця, інститути зовнішньої торгівлі, банки, Торговельні Палати, фрахтові експедитори, транспортні і страхові компанії) згруповані разом під єдиною реальною або віртуальним дахом, щоб забезпечити всі необхідні послуги по торгових угодах по розумній вартості.

  • джерело інформації в області торгівлі, що забезпечує фактичних і потенційних партнерів зведеннями про ділові і ринкові можливості, потенційних клієнтах і постачальниках, торгових інструкціях і вимогах, і т.д.

  • шлях до глобальної мережі. Всі Центри по Торгівлі або є, або будуть з'єднані між собою Мережею Центрів по Зовнішній Торгівлі й обладнані ефективними телекомунікаційними інструментами, для організації зв'язку з іншими глобальними мережами.

Джерела існування віртуальних торгових центрів

Можна виділити такі основні джерела існування ВТЦ:

  • доходи від реклами

  • відсоток за проведені торгові операції

  • абонентська плата зареєстрованих кліентів

  • надання аналітичної інформаціїї продавцям стосовно ефективності попиту на ті чи інші товари

Найвагомішим джерелом можна вважати доходи від реклами. Зогляду на технологічну специфіку интернет реклами, кількість рекламних пропозицій, які пропонуються користувачеві, практично не обмежена. З цього можна зробити висновок, що ВТЦ, виходячи із своєї функціональной направленності, являє собою ефективний інструмент надання рекламної інформації, яка завдяки новітнім технологіям має високу ступінь ефективності. При наявності достатньої кількості рекламодавців, ВТЦ може підтримувати своє існування тільки за рахунок доходів від реклами.

Кожна торгівельна операція за допомогою ВТЦ повинна бути сплачена за певним тарифом. Цей вид доходу прямо пропорційно залежить від кількості здійснених операцій.

Наступним джерелом існування є абонентська плата зареєстрованних клієнтів. Зареєстровані клієнти мають можливість користуватися додатковими послугами та сервісами, на відміну від звичайних, в розпорядженні яких є стандартний набір функцій. Звісно, що за додаткові можливости потрібно платити, але ця плата є невеликою і не може бути зіставлена ні з доходами від реклами ні з доходами від проведення торгівельних операцій.

В аналітичній інформаціїї стосовно ефективності попиту на ті чи інші товари в першу чергу зацікавлені продавці. Володіючи цією інформацією продавці мають можливість швидко реалізувати певні товари. Отже іноді вони згодні заплатити немалу суму, щоб заволодіти інформацією про становищє на ринку.

В сукупності всі ці фактори складають загальне джерело існування ВТЦ, але поділ по приоритетності тих чи інших факторів є дуже умовним. Цей поділ залежить від політики, яка проводиться стосовно організації діяльності ВТЦ. Можуть існувати і інші джерела. Але це основні напрямки.

Інформаційна стратегія ЄС у галузі комунікацій. Європа і глобальне інформацінйе суспільство

Програма була підготовлена 20-ма членами Групи на Найвищому Рівні з питань Інформаційного Суспільства на чолі з Бангманом.

Програма спонукає ЄС звернути увагу до приближення Інформаційного Віку, у зв’язку з чим уже зараз необхідно закладати підвалини для впровадження нових процесів в Інформаційному Суспільстві.

Члени Групи Бангмана вважають, що у всьому світі інформаційні і комунікаційні технології уже зараз являються складовими факторами якісно нової індустріальної революції, революції яка є більш значною і направленою на майбутній розвиток усього суспільства, ніж революції в минулому. Це є революція, що базується на інформаційних технологіях, і сама є вираженням людських знань, – у цьому полягає унікальність цієї революції і її відмінність від минулих революцій. Ця революція додає значні нові можливості людським поглядам і визначає ті фактори, які змінять способи, якими ми живемо і працюємо. Європа, вважає Група Бангмана, уже приймає участь в цій революції, але ще частково, не на повну потужність. Члени Групи вважають, що якщо не прийняти до уваги ті поради, які вони викладають в своїй програмі, то очікувані вигоди від впровадження новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій можуть стрімко і дуже помітно знизитися, що значно відобразиться на розвитку Інформаційного Суспільства в цілому і неодмінно нанесе шкоду усьому світовому співтовариству. Саме тому, вважають Члени Групи, ЄС, в першу чергу, має прислухатися до порад Програми.

Європа, сказано у Програмі, має колосальні можливості для вироблення нових та для впровадження вироблених інформаційних розробок. Для ціленаправленого використання цих потужностей в Європі, необхідно, перш за все, об’єднати можливості працівників та працедавців, фізичних та юридичних осіб, урядів та організацій для взаємовигідної співпраці, і, перш за все, у галузі інформатизації та телекомунікації.

В Програмі підкреслюється, що, неодмінно, ті європейські країни, які першими сформують ядро Інформаціного Суспільства, отримають колосальні переваги над іншими. Але, це не є першочерговою метою. Інформаціне Суспільство мають складати усі європейські держави без виключення. Це принесе користь усім країнам без виключення. Отже, одним з набільш важливим завданням на першому етапі, є формування якомога ширшого ядра майбутнього Інформаціного Суспільства. Крім того постає питання часу формування такого ядра.

Члени Групи наголошують, що Інформаційне Суспільство має можливість покращити рівень життя Європейських громадян, і підготовка європейців до наближення Інформаційної Ери є першочерговим завданням. Навчання та освіта неодмінно зіграють основну роль в формуванні поглядів громадян Європи.

В Програмі сказано, що політична увага до цих процесів не є неперервною, що є негативною рисою у формуванні Інформаційного Суспільства. Приватний сектор очікує нового сигналу, нового поштовху задля подальшого розвитку суспільства в цілому.

Важливу роль в Програмі приділено ролі уряду в цих процесах. Група на чолі з Бангманом вважає, що ринок сам зможе визначити переможців і програвших, основною ж задачею урядів є контроль за перебігом економічних процесів, гарантування вільного конкурентного середовища усім учасникам економічної діяльності.

В Програмі розкривається можливість утворення нових ринків на базі функціонуючих:

  • ринок покупців;

  • ринок продавців;

  • ринок малих та середніх підприємців;

  • аудіовізуальний ринок.

Обгрунтовується, що на цих ринках відбудуться істотно нові переміни.

В Програмі вважається, що в майбутньому буде можливим покласти край монополіям, особливо в телекомунікаційній сфері.

Значна увага в Програмі приділяється захисту Прав на Інтелектуальну Власність, захисту електронної інформації, напрямкам політики держави для забезпечення цих прав і технологіям, направленим на цей захист.

Чи не основною проблемою в Програмі є укріплення існуючих та заснування нових електронних мереж. Значна увага приділяється розвитку цифрової мережі ISDN (Integrated Service Digital Network), особливо EURO-ISDN, що почала функціонувати на загальних засадах наприкінці 1993 року. Але, крім того, відзначається серйозний вплив мережі INTERNET на розвиток Інформаційного Суспільства, пропонуються шляхи покращення роботи цієї мережі, шляхом розгалуження існуючої мережі, збільшення числа користувачів та шляхом впровадження інших наукових розробок.

Окрім передачі інформації через всесвітні інформаційні мережі та через мультимедійні системи, в програмі особливе місце відводиться проблемі розвитку мобільного зв’язку, де чолову позицію займає стандарт GSM.

Програма «Шлях Європи до Інформаційного Суспільства. План Дій» (Europe’s Way to the Information Society. An Action Plan)

Програма була прийнята в Брюсселі 19.07.1994.

В Програмі сказано, що Інформаційне Суспільство знаходиться на шляху свого розвитку. «Цифрова революція» щойно розпочалася і вже починають відбуватися структурні зміни, які можна порівняти хіба що зі змінами після індустріальної революції минулого століття з відповідною реакцією світової економіки.

Цей процес не можливо зупинити і він обов’язково приведе до економіки, що буде базуватися на знаннях, на володінні тією чи іншою інформацією.

Цей процес є надзвичайно складним, підкреслюється у Програмі, він вимагає чіткого дотримання існуючих правил і міжнародних угод, контролю з боку усього міжнародного співтовариства.

Важливим аспектом у Програмі є роль Європи в майбутньому Інформаційному Суспільстві.

В Програмі наголошено, що розвиток Європейського Співтовариства на сучасному етапі значною мірою буде мати відображення в майбутньому. Тому, не слід зволікати час, адже у Європи є усі можливості для того, щоб стати центральною частиною майбутнього Інформаційного Суспільства.

В Програмі сказано, що гонка за це місце вже почалася і в ній, очевидно, лідерами є США та Японія.

Європі, сказано у Програмі, необхідно досягти їхнього розвитку, і, особливо в комунікаційній та інформаційній сфері, адже, ті країни, які вирвуться в лідери de facto, будуть диктувати технологічні стандарти тим країнам, які будуть за ними слідувати.

Програма аналізує наступні документи:

  • Growth, Competitiveness, Employment – The Challenges and ways forward into the 21st century

  • Europe and the Global Information Society – Recommendations to the European Council

  • TEN-ISDN

  • TEN-IBC

  • The IDA

  • Advanced Communication and Telecommunication Services

  • Telematics

  • The 4th RDT Framework Programme

  • Information Technology

  • Call for Ideas

  • Call for Intentions

  • Call for Proposals

  • Програми та рішення, прийняті під час проведення брифінгів, зустрічей на найвищому рівні

Значна увага в Програмі приділяється розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж, захисту продуктів інтелектуальної праці, широкому розповсюдженню аудіовізуальної та мультимедійної продукції, соціальним та культурним аспектам розвитка Інформаційного Суспільства, передачі інформації на відстань та її захисту та іншим проблемам, що виникли та проблемам, що можуть виникнути при переході суспільства до Інформаційного.

Загалом, ця Програма є підсумком багатьох відомих Програм та Документів, що стосуються Інформаційного Суспільства, узагальненням матеріалів, що були викладені в попередніх Програмах та Документах і являє собою план дій для світового співтовариства, а в першу чергу – для Європи щодо подальшого розвитку суспільства та його трансформування у Інформаційне.

Програма «Європейське Інформаційне Суспільство у Дії» (The

European Information Society in Action)

В цьому документі наголошується на тому, що процес перетворення Європи у Інформаційне Суспільство розпочався з 1994 року з прийняттям наступних документів:

  • The White Paper

  • The Bangemann Report

  • The Corfu Conclusions

  • Action Plan

  • The Essen Conclusions

Прийнявши ці документи ЄС працювало над тим, щоб 1995 рік став часом дій, проривом у розвитку Інформаційного Суспільства в Європі.

Наголошується, що процеси перетворення Європи у Інформаційне Суспільство розпочалися в 1980-х роках, необхідно далі розвивати європейський телекомунікаційний ринок, що стане основою трансформування європейської, а згодом – і світової економіки.

В даному Документі основна увага приділяється виключно розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж, інформаційних технологій, електронному видавництву, аудіовізуальним та мультимедійним розробкам, захисту результатів інтелектуальної праці, освоєнню нових ринків, пов’язаних з розвитком телекомунікації.

Необхідною складовою рисою для переходу Європи в Інформаційне суспільство є налагодження зв’зків для інформування населення через різноманітні теле- , радіо- мережі. Значну роль відіграє телефонизація населення.

В додатках до Програми підкреслюється, що в Європі кожен рік кількість абонентів мобільного зв’язку збільшується на 30-40%. За таких тенденцій, до 2000 року абонентами системи GSM стане 50 млн європейців. Значну роль в Програмі приділяється створенню трансєвропейської телевізійної мережі. На цю потребу було знайдено 700 млн ЕКЮ.

В Програмі приводиться таблиця, яка ілюструє розвиток Європейського Інформаційного Ринку.

Сектор Обіг коштів (млн ЕКЮ – 1992)
Телекомунікація 118,0
Інформаційні Технології 95,0
Електроніка 21,0
Видавництво 93,4
Аудіовізуальна Продукція 36,1
Електронне Видавництво 8,4


Усього 371,9

Характерним є те, що Європейський Інформаційний Ринок за період 1992-1998 розширювався на 10-14% в рік. Це є солідним показником і задачею ЄС є підтримка цієї тенденції в подальшому.

Наголошується увага на консолідації зусиль урядів Європейських держав.

Як було сказано вище ЄС передбачало, що 1995 рік стане стрибком Європи у новий стан, початком якісно нових змін, передбачалося, що сотні проектів та програм побачать світ у цьому році у сфері інформаційних та комунікаційних технологій, для чого ЄС консолідувало 3,4 млрд ЕКЮ за програмою R&D, що передбачапа розвиток цих процесів. Загальний бюджет цієї Програми складав 9,4 млрд ЕКЮ. З,4 млн ЕКЮ, що акумулювалися для розвитку інформаційної індустрії були напавлені на розвиток цієї сфери наступним чином:

Телематика 843 млн ЕКЮ
Комунікаційні Технології 630 млн ЕКЮ
Інформаційні Технології 1932 млн ЕКЮ

Наприкінці Програми говориться, що США, Японія, Канада та ЄС вже запровадили в дію новітні інціативи щодо Інформаційного Суспільства. Їхньою метою є об’єднання людей, бізнесу, шкіл, університетів, бібліотек, лікарень у всесвітню мережу, яка згодом стане частиною Глобального Інформаційного Суспільства.

Характеристика Європейської конвенції про транскордонне телебачення

Сфера применения

Настоящая Конвенция применяется к любой программе, транслируемой или ретранслируемой организациями, либо с помощью технических средств, находящихся под юрисдикцией ее Участника, как по кабельному телевидению, так и наземным передатчиком или спутником, и которые могут приниматься прямо или косвенно в одном или более Государств-Участников.

Участники обеспечивают свободу слова и информации в соответствии со Статьей 10 Конвенции о Защите Прав Человека и Основных Свобод и гарантируют свободу приема и не ограничивают ретрансляцию на своей территории программ, соблюдающих положения настоящей Конвенции.

Программы (теле) в целом, их представление и содержание должны обеспечивать уважение к достоинству человеческой личности и основным правам других людей.

В частности, они не должны:

  • быть непристойными и, в особенности, содержать порнографию;

  • чрезмерно выделять насилие и способствовать расовой ненависти.

2. Все программы, которые могут нанести вред физическому, умственному или нравственному развитию детей и подростков, не должны транслироваться в тот период времени, когда они могут их смотреть.

3. Телевещатель должен обеспечивать, чтобы в новостях факты и события представлялись справедливо и поощрялось свободное формирование мнений.

Доступ населения к главным событиям

Каждый Участник должен рассмотреть правовые меры, не допускающие лишения права населения на информацию в результате осуществления телевещателем исключительных прав на трансляцию и ретрансляцию по смыслу Статьи 3, вызывающего повышенный интерес населения события, что отнимает у значительной части населения возможность наблюдать за этим событием по телевидению.

Реклама

1. Все рекламные объявления должны быть добросовестными и честными.

2. Реклама не должна вводить в заблуждение и не должна наносить ущерба интересам потребителей.

3. Адресованная детям или использующая детей реклама не должна причинять вред их интересам и учитывать их особую восприимчивость.

4. Рекламодатель не вправе редактировать или влиять на содержание программ.

  • Реклама должна быть четко отличимой и выделяться из других видов программ с помощью оптических или акустических средств. В принципе она должна транслироваться блоками.

  • Не допускается реклама, воздействующая на подсознание человека.

  • Не допускается скрытая реклама, в частности, презентация товаров или услуг в программах, если это делается в рекламных целях.

  • В рекламе нельзя представлять в визуальной или звуковой форме лиц, регулярно ведущих программы новостей и текущих событий.

Сотрудничество между Участниками

1. Участники обязуются оказывать друг другу взаимопомощь с целью осуществления настоящей Конвенции.

2. С этой целью

а. каждое Договаривающееся Государство назначает один или более органов, наименование и адрес каждого из которых оно сообщает Генеральному Секретарю Совета Европы во время депонирования своей ратификационной грамоты или документа о принятии, утверждении или присоединении;

б. каждое Договаривающееся Государство, назначившее более одного органа, определяет в своем сообщении на основании подпункта "а" компетенцию каждого органа.

3. Назначенный Участником орган должен:

а. предоставлять информацию, предусмотренную в пункте Статьи 6 настоящей Конвенции;

б. предоставлять информацию по требованию назначенных другими участниками органов о своем внутригосударственном законодательстве и практике в сфере регулирования настоящей Конвенции;

в. сотрудничать с назначенными другими Участниками органами, когда это необходимо и, в особенности, когда это повышает эффективность мер, предпринимаемых для осуществления настоящей Конвенции;

г. рассматривать любые затруднения, возникающие при применении настоящей Конвенции, доводимые до его сведения назначенным Участником органом.

Проблема негативного впливу нових комунікаційних технологій на соціальні права людини: погляд Європейського суспільства

Главные проблемы связаны не столько с технологиями, сколько с их политическими, соц. оргинизационными и этическими аспектами:

  1. Главная проблема связана с концентрацией универсальной службы и с тем, как будет эволюционировать «Право на коммуникацию» в цифрорвом мире, в котором потребности всех граждан в базовых услугах ствновяться все более обширными и сложными. Эта проблема связана не только с физическим наличием и стоимостью услуг а с тем, чтобы потребитель мог пользоваться услугами при минимальном уровне on-line skills (навыков работы в он-лайн).

  2. Существует риск изоляции населения, проживающего в неблагоприятных условиях как внутри общества, так

    Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
    Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

    Поможем написать работу на аналогичную тему

    Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
    Нужна помощь в написании работы?
    Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: