Xreferat.com » Остальные рефераты » Жіноча зачіска на основі елементів Стародавнього Риму

Жіноча зачіска на основі елементів Стародавнього Риму

декором додавало тканині особливу пишність і розкіш.


1.3 Розробка моделі зачіски відповідно до історичної епохи, сучасного напрямку моди і типу обличчя


Аналізуючи зачіску Стародавнього Риму, помічено, що римські жінки значну увагу приділяли їм і стрімко змінювали і вражали різноманітністю.

У республіканський період їхні зачіски нагадували давньогрецькі. Найчастіше волосся розділяли на прямий проділ, пасма зачісували на прямий проділ, пасма зачісували до потилиці й укладали у вузол. Вуха і чоло залишали відкритими. Одна із таких зачісок мала назву «нодус», яка нагадувала «грецький вузол», але мала свої індивідуальні особливості.

Часто для оформлення зачісок використовували «хвилі». Крім зачісок грецького типу, можна було побачити зачіски геометричної форми, які нагадували єгипетські.

Проаналізувавши зачіски можна сказати, що наприкінці республіканського періоду зачіски стали складнішими. Виконували завивку, складні плетіння, валики. А особливо складними і декоративними зачіски були в імператорський період. Застосовували каркаси, велику кількість накладного волосся, набули популярності й перуки.

Особливо незвичайними, складними і гарними були жіночі зачіски у період панування імператора Нерона. Форми зачісок іноді нагадували амфори, водоспади, корони. Жіночі зачіски Стародавнього Риму постійно вдосконалювалися та набували нового вигляду, елементи змінювалися та вкладалися по-різному в залежності від довжини волосся. У зачіски вплітали стрічки, золоті шнури і навіть смуги тканини. Доповнювали їх намистами, брошками, діадемами, які залишалися до нашого часу.

Сучасне моделювання увібрало в себе всі елементи, які були присутні в зачісках Стародавнього Риму: локони, джгути, косички, вузли. Всі елементи кардинально змінились і широко вдосконалилися.

Епоха стародавнього Риму вразила мене витонченістю форм, своїми силуетами, складністю виконання моделей, їх оформленням, а особливо використанням великої кількості декоративних прикрас, накладних елементів. Вражає пишність і водночас легкість витвору. І саме зачіски цієї епохи вказують, що таке справжнє мистецтво.

Рішенням дипломного проектування стала весільна зачіска з діадемою на основі моди Стародавнього Риму. Виконується вона з урахуванням весільного ансамблю зачіски, макіяжу, одягу, прикрас.

Виконана зачіска вимагає вміння, терпіння, фантазії, а також займає багато часу.

Для зачіски було обрано клієнтку з волоссям середньої довжини, що є однією з вимог дипломного проектування. Найкраще підійдуть зачіски з локонами, завитками, косичками, джгутами. Завершального та святкового вигляду надають аксесуари, постижерні вироби, які гармоніюють із природнім волоссям і доповнює художній задум роботи.

Основними елементами у зачісках Стародавнього Риму є: локони, косички, джгути, тому щоб зберегти їх традиції у зачісці використовуються локони, косички, вкладені за новими технологіями та формами.

Для надання зачісці урочистого, весільного вигляду використовується діадема. Доповненням до образу є одяг, макіяж, аксесуари. Кольорова гама була не широкою у Стародавньому Римі, здебільшого це були білі ніжні кольори. Тому обрано сукню білого кольору. Римські жінки любили оголювати тіло, в них була пропорційна, худорлява фігура, самі вони були невисокого зросту, тому сукня добиралася ретельно.

У клієнтки не високий зріст, тому обрані туфлі на високих підборах білого кольору, щоб придати моделі стрункості, жіночності.

Різноманітного вигляду мали аксесуари, вони вдосконалювалися та набули широкого асортименту. Обираючи їх відповідно до образу враховано кольорову гаму. Рішенням стало кольє і сережки з використанням каменів, які гармоніюють з діадемою, яка присутня в зачісці та одягом.

Використовуючи у весільній зачісці діадему, кожна наречена може відчути себе принцесою. Діадема має прекрасний вигляд навіть на розпущеному волоссі, незалежно від його кольору, довжини та форми.

Для отримання позитивних результатів при моделюванні зачіски необхідно керуватись принципами сучасної моди у зачісках та макіяжі, а також ураховувати недоліки та позитивні риси обличчя клієнта.

Завершальним етапом є декоративна косметика. Вона була популярною в усі часи. У моделі овальна форма обличчя, тому коректувати його за допомогою косметики недоцільно.

Робота в макіяжі потребує великої уваги та професійності, уникаючи помилок, адже їх виправити дуже важко, порушується загальна тональність, макіяж набуває брудного вигляду. Тому в роботі сучасних візажистів повинно бути задіяно: професійні навики, відмінні відчуття, знання кольору, тенденції для створення яскравих образів, використання незвичайних текстур флюрисцентні рішення, незвичайні стилістичні рішення.

Розробляючи модель макіяжу потрібно пам’ятати, що це образний макіяж, який доповнює зачіску. А так як зачіска історична і має певний образ, то й макіяж має бути співвідносним, доповнюючи цей образ.

Найголовнішим напрямком сучасної моди є натуральна краса людини, тому створюючи новий образ потрібно максимально відпрацювати, підкресливши цю красу, а не заховати її за “завісою” косметики. Макіяж повинен бути натуральним і надавати обличчю свіжості. Макіяж очей повинен бути виразним, відкривати всю сутність очей. Кольорова гама макіяжу продумана і гармонійно поєднана. Модель макіяжу повинна бути оригінальна, яскрава, гармонійна, відповідати індивідуальності, загальному задуму і сучасним напрямкам моди.

Макіяж стає як основа у доповненні індивідуального образу людини, він відкриває естетичну красу, гармонійне поєднання, витонченість і досконалість.

При нанесенні макіяжу потрібно дотримуватись міри нанесення, пам’ятати, що великий товстий шар фарб не надає обличчю краси. Макіяж потребує індивідуального, уважного підходу з урахуванням внутрішньої і зовнішньої культури поведінки людини. Необхідне індивідуальне бачення особливостей та властивостей обличчя та характеру людини.

Весільний макіяж - це окрема галузь косметичного мистецтва. Його не можна віднести ні до вечірнього, ні до денного. З одного боку, схвалюється максимальна природність і помірність у колірній гамі, що властиво денному макіяжу; з іншого боку - без правильного підходу навіть найвиразніше обличчя може "загубитися" на плівці і фотографії будуть невиразними.

До того ж святковий день плавно переходить у вечір, тому фарби повинні бути досить яскравими і свіжими, щоб наречена ефектно виглядала і під час весільного банкета. Отже, не обійтися без елементів вечірнього макіяжу. 

Перевага надається природним, теплим тонам, однак при виборі колірної гами велике значення має не стільки тип обличчя нареченої, скільки стиль і колір її плаття.

Ще один важливий момент: колір тіней повинен не збігатися, а контрастувати з кольором очей, щоб підкреслити їхню форму і виразність.

Дуже важливо правильно підібрати колір тонального крему - він повинний максимально відповідати природному тону шкіри. Щоб з’ясувати номер тону, потрібно нанести один мазок на область декольте і подивитися, наскільки природно він буде дивитися при денному світлі - адже велика частина свята проходить удень.

Краща туш для весільного макіяжу - чорна або темно-коричнева. Більш яскраві і зухвалі відтінки краще приберегти для іншого випадку.

Нареченій краще скористатися стійкою помадою в комплекті з бальзамом і блиском для губ. Однак, можна також обмежитися блиском або прозорою легкою помадою, але попередньо потрібно підготувати губи: нанести зм’якшуючий і зволожуючий бальзам, потім цілком змити його за допомогою тону, окреслити контур за допомогою олівця і тільки потім нанести перший шар помади. Через 2-3 хвилини акуратно промокнути губи серветкою і нанести другий. У цьому випадку і помада, і блиск будуть триматися довше і лежати більш рівно.

Вигляд нареченої повинен справляти враження легкості і прозорості. Для створення такого образу потрібно використовувати тіні для повік пастельних тонів (білий, рожевий, бежевий, бузковий, фіолетовий, голубий, іскристо-сірий). Колір тіней для повік і губної помади повинен гармонійно поєднуватися з гаммою букета. 

Робота повинна бути виконана в найкращих традиціях стилю та високої техніки макіяжу, повинні бути використані найновіші концепції сучасної моди. Робота має бути акуратною, без помилок, щоб не пошкодити загальний образ. В кінцевому результаті завершена робота має відобразити індивідуальний задум, цілісність побудови образу. Відповідність макіяжу моді і поєднання її з зачіскою, техніці виконання, одним словом це має бути ідеальна модель.


2. Технологічна частина


2.1 Опис організації праці в перукарні


Перукарство - це мистецтво, де діє майстер, створюючи багаторазово протягом робочого дня шедеври своєї справи, мистецтво, що вимагає персонального зв'язку з кожним відвідувачем. Одна з найважливіших складових успіху в перукарській справі — це створення м'якої, дружньої атмосфери. Робота з волоссям примушує майстра щоразу, орієнтуючись на тип волосся, колір і обрану клієнтом форму зачіски, створювати щось нове, цікаве, неповторне. З ножицями в руках майстер створює новий вигляд клієнта, що, можливо, внесе значні зміни в її долю.

Дуже великий вплив на клієнта має й зовнішній вигляд майстра. Майстер повинен справляти приємне враження: бути одягненим у чистий одяг, який необхідно змінювати щодня, від нього не повинно неприємно пахнути, руки мають бути абсолютно чистими, нігті — коротко підстрижені, покриті неяскравим лаком або відполіровані, під час роботи на руках не повинно бути перснів, браслетів, годинника. Руки необхідно мити з милом і щіткою перед роботою з кожним клієнтом. На ніч руки треба змащувати живильним кремом. Якщо на руках майстра є порізи, нариви чи захворювання шкіри — працювати не можна.

Необхідно ретельно проводити санітарно-гігієнічні заходи. Столи, крісла перед початком роботи й після кожного клієнта слід протирати вологою серветкою, а після закінчення роботи — серветкою, змоченою в 1 %-вому розчині хлораміну. Роботи з прибирання приміщення, дезінфекції меблів, а також домашні роботи слід проводити в рукавичках, щоб оберігати шкіру рук.

Не дозволяється працювати з клієнтом, який має ознаки шкірних захворювань, а також при наявності в нього травм, гнійників, запальних процесів на шкірі чи набряків. У період епідемій перукарі працюють у марлевій пов'язці, яка закриває ніс і рот.

Роботу перукаря можна порівняти з тонкою й точною роботою годинникового майстра, тому освітлення має велике значення для якості роботи та продуктивності праці. Для правильного визначення кольору й відтінку волосся (при виконанні фарбування) необхідно, щоб джерело світла було досить сильним, але розсіяним, щоб розходження в ступені освітленості робочого залу перукарні були мінімальними, тобто освітлення має бути рівномірним.

Найкращим для задоволення цієї умови є природне освітлення. Крім того, ультрафіолетові промені не тільки знищують більшість шкідливих мікробів, але й сприяють підвищенню активності працівників, поліпшують їхню працездатність і настрій. Із цієї причини санепідемстанції не допускають до експлуатації перукарні, які не мають природного освітлення.

За санітарними нормами площа віконних прорізів у робочих залах повинна складати не менше однієї п'ятої частини площі приміщення, відстань від протилежної стіни до вікна — не більше 7 м.

Штучне освітлення повинно так само, як і природне, забезпечити рівномірну й достатню освітленість кожного робочого місця. Однак виконати ці вимоги при штучному освітленні складніше. Джерела світла мають бути досить сильними, тому необхідно захистити їх плафонами з матового скла чи іншого матеріалу, що добре розсіює світловий потік.

Найкращі джерела загального освітлення — люмінесцентні лампи, світловий потік яких схожий на природний. Люмінесцентні лампи практично не виділяють тепла при світінні, що вигідно відрізняє їх від звичайних джерел світла, а також вони належать до ламп, що споживають мало електроенергії.

Додатково біля кожного робочого місця, крім загального освітлення робочого залу, у перукарні має бути передбачене місцеве освітлення.

Усі перукарські інструменти й прилади необхідно систематично дезінфікувати для знищення хвороботворних мікробів і щоб уникнути перенесення їх від однієї людини до іншої. Розрізняють фізичні й хімічні засоби дезінфекції. У своїй роботі я користуюся хімічними засобами дезінфекції. До них належать: етиловий спирт, перекис водню, настойка йоду, формалін, хлорамін, деякі види кремів і туалетних вод, до складу яких входять засоби для дезінфекції, кровоспинні засоби та інші препарати.

При випадкових порізах або інших ушкодженнях шкіри застосовують кровоспинні засоби, що сприяють швидкому зсіданню крою. Щоб запобігти проникненню в організм людини хвороботворних мікробів через ушкоджені ділянки шкіри, також застосовуються який-небудь із засобів дезінфекції, так що завжди повинен бути йод і перекис водню.

Для дезінфекції інструментів використовується етиловий спирт концентрації не менше 70 %. Бритви, ножиці й інструменти опускаємо в посуд зі спиртом. Така обробка необхідна перед кожною стрижкою чи голінням. Металеві гребінці й робочі частини машинок для стрижки волосся необхідно дезінфікувати, опускаючи в посуд зі спиртом. Однак з урахуванням того, що між зубцями машинок і гребінців разом з пилом можуть накопичуватися хвороботворні мікроби, рекомендується обпікати їх у полум'ї спиртового паяльника.

Для дезінфекції інструментів використовується 0,5%-ий розчин хлораміну. Щітки, гребінці та інші інструменти, виготовлені з пластичних мас, опускаємо в посуд із розчином, причому ємність посуду має бути достатньою для того, щоб робочі інструменти занурювалися в розчин повністю. Пластмасовий корпус електричної машинки для стрижки волосся дезінфікують, протираючи його ватяним чи марлевим тампоном, змоченим у 0,5%-вому хлораміну.

Щоб виключити можливість поширення СНІДу через перукарні, манікюрні й педікюрні кабінети, інструменти після кожного використання піддають стерилізації та гарантованій дезінфекційній обробці. Майстри повинні нести за це особисту відповідальність, а клієнти — вимагати використання стерильних інструментів. Слід уникати маніпуляцій, пов'язаних з порушенням шкірних покривів (проколювання вух, видалення бородавок, релексотерапія й ін.), якщо застосовуються не простерилізовані інструменти. Необхідно відмовитися від використання чужих предметів особистої гігієни (бритви, манікюрні набори, гребінці тощо).

Перукарська білизна також повинна піддаватися дезінфекційній обробці. Білизна має бути завжди чистою й обов'язково пропрасованою. Для нормальної роботи на робочому місці перукаря повинно бути 50 простирадл, 40 рушників, 300 серветок.

Для оберігання одягу від хімічних сполук, а також від обстриженого волосся застосовується білизна: пеньюари, рушники, серветки й пелерини.

Пеньюари бувають бавовняні й синтетичні, їх застосовують при таких операціях, як стрижка, тривала завивка й фарбування волосся.

Бавовняними пеньюарами користуються тільки при стрижці волосся. Поліетиленові й синтетичні пеньюари застосовують при фарбуванні та тривалій завивці, тобто при операціях з використанням різних засобів для обробки волосся, що можуть зіпсувати одяг клієнта. Синтетичними пеньюарами можна користуватися також при стрижці волосся.

Пеньюари звичайно застосовують у поєднанні із серветками з двох причин: по-перше, серветка дозволяє надійніше оберігати одяг клієнта від обстриженого волосся й хімічних сполук, по-друге, серветка захищає шкіру від потрапляння хімічних препаратів.

На плечі кладуть серветку так, щоб вона прикрила шию. Потім беруть розгорнутий пеньюар за кінці й прикривають груди та руки клієнта пеньюаром.

Підготовка працівника до зустрічі з клієнтом передбачає приведення зовнішнього вигляду салону і співробітників у бездоганний стан. Бажано зустрічати клієнта в холі або, в крайньому разі, зробити декілька кроків йому назустріч. Попередньо у книзі записів слід уточнити ім'я клієнта та вид передбаченої послуги. Якщо з певних причин не можна почати обслуговування у призначений час, обов'язково слід вибачитись (але не виправдовуватись) і слід попередити клієнта, скільки доведеться зачекати. Ніколи не можна висловлювати незадоволення з приводу запізнення клієнта. По можливості не бажано передавати інформацію для клієнта через інших людей.

Причинами відмови клієнту в обслуговуванні можуть бути:

— специфіка роботи салону за попереднім записом (непередбачена робота);

— значне запізнення клієнта (можна запропонувати часткове обслуговування, якщо ще є час до приходу наступного клієнта);

— клієнт прийшов у нетверезому стані або в стані сильного психічного збудження;

— якщо у клієнта є ознаки захворювання шкіри або педикульозу. У цьому випадку, не звертаючи уваги присутніх, потрібно дати рекомендації і запросити клієнта прийти знову після завершення курсу лікування.

Ніколи не можна починати мити голову клієнту раніше, ніж поговоривши з ним. Використовувати цей етап слід для встановлення контакту з відвідувачем, частіше треба дивитися йому в очі, а при обслуговуванні дивитися на нього можна через дзеркало. Крім того, розмовляючи з клієнтом, слід оцінити його зовнішній вигляд, стиль одягу, зачіски і не приступати до обслуговування клієнта, остаточно не визначившись з моделлю зачіски та прейскурантом.

Виконуючи послугу, слід коментувати свої дії та завжди залишати за клієнтом право вибору.

Закінчивши роботу, обов'язково треба дати клієнту практичні поради щодо догляду за волоссям і зачіскою. Потрібно переконатися, що клієнт задоволений послугою, тоді його слід провести до каси. Запропонувати клієнтові візитну картку і запросити ще раз відвідати салон.

Під час обслуговування клієнта потрібно пам'ятати:

— кожен клієнт повинен відчути, що йому раді;

— доброзичливий погляд, ввічлива усмішка і ділова поведінка допомагає налагодити дружній контакт і полегшує обслуговування;

— слід бути тактовними, ввічливими і привітними, але ввічливість не повинна переходити в улесливість. Ввічливість — найнадійніший засіб у спілкуванні між людьми різного віку, характеру і темпераменту;

— ніщо так не травмує і не обтяжує, як бездушність і зневажливе ставлення до людини;

— завжди потрібно звертатися до відвідувачів тільки на «Ви»;

— потрібно неухильно дотримуватись правил етикету, не порушувати дистанцію у стосунках з клієнтом;

— культура обслуговування визначається й умінням спілкуватися. При спілкуванні з клієнтом слід уникати односкладних відповідей, більше слухати;

— ніколи не можна сперечатися з людиною, якщо відчуваємо, що переконати її не вдасться;

— не можна критикувати роботу майстра, який раніше надавав попередню перукарську послугу;

— не треба обіцяти того, чого не можна виконати;

— не слід бути настирливим, надокучливим при спілкуванні, необхідно стежити за реакцією співрозмовника і вчасно зупини розмову;

— під час обслуговування відвідувача не можна відволікатись на розмови зі співробітниками;

— не слід втручатись у розмову між іншим майстром і клієнтом;

— слід намагатися не говорити по телефону; у разі необхідності треба говорити коротко, оскільки службовий телефон не передбачений для особистих розмов;

— співробітники не повинні вести особисті розмови у робочому залі, не слід обговорювати будь-які внутрішні конфлікти в присутності клієнта;

— слід намагатись володіти собою, виявляти витримку і терпіння;

— відповідати на грубість витримкою і ввічливістю;

— не можна залишати без уваги претензії клієнта;

— щире вибачення, гідне визнання помилки є ознакою культури;

— якщо клієнт наполягає на чомусь неприйнятному, треба виявити твердість, пояснити, чому бажаний варіант невдалий, переконати у правильності іншої точки зору.

Загальний рівень шуму в приміщеннях перукарні у відповідності до ГОСТ 12.1. 003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" не повинен перевищувати 60 дБА.

Шум від роботи вентиляційних установок не повинен бути вище 55 дБА.

Рівні локальної вібрації від перукарського обладнання (електромашинок для стрижки волосся, електрофенів та ін.) не повинні перевищувати допустимі згідно з "Санитарными правилами при работе с машинами и оборудованием, создающим локальную вибрацию, передающуюся на руки рабочих" № 3041-84.

Загальне мікробне забруднення повітря приміщень перукарні повинно бути не вище 4000 колоній бактерій, 50 колоній представників гемолітичної, кокової мікрофлори. В змивах з робочих поверхонь обладнання, одягу та рук персоналу бактерій групи кишкової палички не повинно бути.


2.2 Технологічна послідовність виконання постижного виробу


Природа наділила людину волосяним покривом. Насамперед, як засобом, що пом'якшує негативний вплив. Минули мільйони років і людина навчилася самостійно захищати себе від холоду та спеки, а волосся перетворилося на природну прикрасу людини, яку сама вона удосконалює.

Постиж - предмет, який вивчає виготовлення перук, прикрас, накладок. Застосовуються постижерні вироби для зміни образу кожної людини. Штучне волосся оберігає обличчя від зовнішнього впливу і гарно його прикрашає. В деяких випадках воно виявляє психологічну дію, дозволяючи більш впевнено почуватися людині в товаристві.

Постижерні вироби застосовуються у перукарській справі здавна. Різноманітні перуки, шиньйони, накладки, коси, окремі пасма, локони, вії, брови застосовуються й сьогодні, не тільки як експонати музеїв чи історичний матеріал для вивчення, не тільки на театральній та естрадній сценах, демонстраціях і конкурсах, не тільки під час рекламних компаній, на манекенах, у вітринах магазинів, а й у повсякденному житті людини.

Прикраси клеєні з волосся, постижерні доповнення до зачісок забезпечують утілення найфантастичніших задумів модельєрів досягнення несподіваних зорових ефектів, посилюють естетичність сприйняття зачісок, як витворів мистецтва.

Майже в кожній вечірній, весільній, видовищній, конкурсній зачісці використовують клеєні прикраси з волосся.

У перукарській теорії та практиці постижерна справа виокремлюється як самостійний вид робіт. Уміння та навички виготовлення й використання виробів з волосся потрібні кожному перукарю - від початківця до досвідченого фахівця.

Для виготовлення постижерних виробів використовують природне та штучне волосся. Найбільш придатне натуральне, не довге, жіноче волосся природного кольору. Кращим вважається зрізане волосся, воно менше заплутується, довше зберігає основні властивості - гнучкість, м'якість, шовковистість і блиск.

З волосся завдовжки 40-80 см виготовляють довгі коси й перуки, з волосся менше 15 см - накладки, клеєні прикраси.

Окрім натурального волосся використовують шерсть тварин, штучне волосся: кане колон, лафін.

Канеколон - хімічне волокно, призначене для виготовлення перук, шиньйонів, та інших постижерних виробів. Воно може бути 42 кольорів, добре піддається завивці. Перуки з канеколону добре миються і легко перуться.

Лафін - термостійке волокно з високим вмістом акрилу, добре фарбується в любий колір. Випускається в 25 стандартних кольорах. Перуки з лафіну добре тримають колір під дією тепла, світла і води. Лафін еластичний і міцний, тому волосся з нього не ломиться при застосуванні.

У дипломному проектуванні постижерними виробами є штучні вії та діадема з штучного волосся.

Вії виготовляються методом тамбурування. Тамбурування - безпосереднє закріплення волосся тамбурною петлею способом «вив'язування гачком» на основі виробу. Це одна із трудомістких операцій у постижерній справі. Їх виконують при виготовленні тамбурованих перук, накладок, а також для обробки переднього краю перук, виготовлених методом тресування.

Для тамбуруваня використовують спеціальні тамбурувальні гачки та голки різного розміру.

Розрізняють тамбурування одинарним та подвійним вузлом.

Технологія постижерних робіт передбачає виконання декількох видів тресів.

Трес «в один оберт — три нитки», або «тонким тресом». У виробах з волосся він використовується для виготовлення покришки. Для отримання такого тресу завдовжки 1 см витрачається 10-15 пучків волосся.

Трес «у два оберти — три нитки» становить основу більшості виробів з волосся. Він відрізняється від тресу «в один оберт — три нитки» меншою густотою і щільністю. Для виготовлення 1 см. такого тресу потрібно 5-7 пучків волосся.

На міцність тресу впливає міцність його ниток і якість плетіння. Для плетіння тресу використовують як натуральні, так і синтетичні нитки. Останні не лише перевищують за міцністю звичайні нитки, а й стійкіші проти впливу хімічних речовин. При обробці пасма волосся окисником бавовняні нитки швидко руйнуються, а синтетичні витримують його дію без зміни властивостей.

Послідовність виконання тресу «в один оберт — три нитки». Змоченими у воді вказівним і великим пальцями правої руки з карди беруть маленьке пасмо волосся (середня кількість волосин у пасмі для тресування — 15-20) і заносять його із зовнішнього боку натягнутих ниток тресбанка. Пасмо, змочене водою, розміщують між нижньою та середньою нитками тресу впритул до вузлів, з яких починається трес. Кінці пасма перекривають середню й верхню нитки тресбанка. Нижня нитка залишається відкритою з боку працюючого. Далі кінці пасма волосся затискують вказівним і великим пальцями лівої руки, щоб кінець пасма на 3-4 см виступав над верхньою ниткою. Таке положення кінців пасма волосся щодо ниток тресбанка вважають початковим (вихідним) при тресуванні.

Великий і вказівний пальці правої руки розташовують між середньою та нижньою нитками тресбанка. Кінцем пасма, яке виступає згори, обгинають верхню нитку, проводять між верхньою та середньою нитками на себе і вниз. У цьому положенні кінці волосся закривають середню й нижню нитки тресбанка, а верхня нитка залишається відкритою.

Великий і вказівний пальці правої руки знову розташовують між середньою та верхньою нитками тресбанка, захоплюють кінці волосся, які виступають з-під нижньої нитки, і, обгинаючи її, проводять пасмо між середньою і верхньою нитками на себе і вгору. В цьому положенні кінці волосся закривають верхню нитку, а середня й нижня нитки залишаються відкритими.

Останній етап — закріплення. Для цього великий і вказівний пальці правої руки розташовують між нижньою та середньою нитками із зовнішнього боку тресбанка. Середню нитку відтягують убік від себе і захоплюють пальцями правої руки кінці пасма, які виступають над верхньою ниткою, просмикують їх між нитками так, щоб обігнути верхню нитку й провести між верхньою та середньою нитками (і далі між нижньою і середньою нитками). У цьому положенні середня нитка закрита кінцями волосся, інші нитки відкриті.

Закріплюючи сплетене пасмо вказівним і великим пальцями лівої руки, захоплюють обидва кінці пасма й затягують утворене сплетіння. Одночасно зсовують пасмо до упору ліворуч. Кожне наступне пасмо плетуть аналогічно.

При виготовленні тресу «у два оберти — три нитки» всі операції плетення тресу повторюють попередню послідовність, але волосся закріплюють і зсовують ліворуч до упору тільки після другого оберту. Після закінчення процесу тресування три нитки зв'язують петлеподібним вузлом так, як на початку роботи, але тільки потрібним вузлом нижньою ниткою.

Освоюючи техніку тресування, зручно користуватися схемами виконання тресу, застосовуючи пряжу для ручного в'язання.

Матеріали які використовувалися для виготовлення штучних накладок, вій:

  • рама для плетіння;

  • бавовняна нитка № 40;

  • натуральне зрізане волосся;

  • тамбурувальний гачок.

Послідовність виготовлення штучних вій:

На раму для плетіння волосся натягується бавовняна нитка №40. Тамбурувальним гачком щільно до нитки, петля до петлі прив'язується волосся на довжині приблизно 2 см по дві волосини в одну петлю, далі 1 см - по одній волосинці в одну петлю. По закінченню роботи трес розрізається на дві частини. Окремі відрізки тресу скроплюємо лаком «Лєда». Волосся вій після підсихання підстригається по формі. Далі гарячими щипцями загинаються кінчики вій дугою для надання стійкості. Готові штучні вії тримають у футлярі для кращого їх зберігання.

Постижерний виріб діадема.

Матеріали які використовувала для виготовлення діадеми:

  • штучне волосся

  • дріт

  • клей БФ 6

  • лак «Лєда»

  • стрази

  • гребінець

  • карда для вичісування волосся.

Вичесала волосся на карді. Кожне пасмо добре вичесується та обробляється клеєм БФ 6, після чого збризкується лаком. Виготовила пасма завширшки 1 см і залишила до повного висихання. Після чого склеювала пасма у вигляді діадеми.

Після повного висихання обклеювала діадему стразами (дод. 4, мал. 12).

На теперішній час постижні вироби займають велике значення в перукарському мистецтві. Виконують на різні конкурси, виступи.


2.3 Визначення початкових даних для виконання розробленої зачіски. Розробка технологічної послідовності виконання зачіски


Перш ніж приступити до розробки зачіски, слід перевірити стан шкіри голови та волосся, щоб правильно визначити послідовність технологічних операцій: миття, фарбування, лікування, укладання.

Оглянувши стан голови та волосся своєї клієнтки можна зробити висновки, що волосся трохи пошкоджене, сухе та потребує цілої низки операцій перед розробкою зачіски.

Послідовність технологічних операцій така: гігієнічне миття, фарбування, укладання волосся.

Жінки Стародавнього Риму від природи мали чорне, густе волосся різної довжини, струнку фігуру та високий зріст. Пізніше вони висвітлювали волосся. Щоб робота дипломного проектування відповідала епосі Стародавнього Риму, обрано клієнтку з світлим волоссям, середньої довжини, зі стрункою фігурою та модельним зростом.

Оцінивши стан волосся переходимо до наступних процедур. Усі види перукарських послуг, за винятком фарбування волосся барвником, який містить перекис водню, виконуються на чисто вимитому волоссі. Вологе волосся еластичніше і легше набуває тієї чи іншої форми, сильно витягується і розривається. Щоб приступити до миття волосся потрібно визначитися із засобом для миття голови. Використовувати потрібно такі засоби які не сушать шкіру голови та волосся, яке є і без того сухим, але щоб надати йому м'якості, блиску, пишності. Основним компонентом є вода, її потрібно підготувати, вона не повинна бути жорсткою, тому що в ній міститься багато домішок та мінералів (калій, магній, натрій). Пом'якшити воду можна кип'ятінням або розчиненням у ній питної соди 2-4 л на 3-4 літри води. Вода для миття має бути проточною, чистою, прозорою без шкідливих домішок, кольору, запаху. За температурою вода вважається:

  • холодною - 20 градусів;

  • прохолодною - 21-28 градусів;

  • теплою - 33-38 градусів;

  • гарячою - 39-45 градусів;

  • дуже гарячою - вище 45 градусів.

Найчастіше застосовують засіб для миття голови та волосся - шампунь. До складу його входять поверхнево активні речовини, які виконують функцію очищення і зв'язують у процесі миття часточки бруду і жиру та видаляють їх з волосся разом із піною. Після миття, для надання волоссю нейтралізації, м'якості та блиску використовуються бальзам - ополіскувач у вигляді рідини.

Він містить в собі речовин, які стабілізують рівень РН, не пропускає в середину волосини шкідливих речовин. Бальзам-ополіскувач полегшує розчісування волосся внаслідок зниження тертя, зменшує сплутування при розчісуванні та укладанні.

Обравши всі засоби, переходимо до виконання технологічної послідовності. Волосся миємо з нахилом голови назад. Виконавши миття, переходимо до фарбування, спочатку підсушивши волосся. На зволожене волосся, так вказано в інструкції до фарби, наносимо фарбу у такій послідовності. У моделі світле, фарбоване волосся, але з

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: