Розробка та впровадження системи управління охороною праці на підприємстві
Робота з об’єктами підвищеної небезпеки охоплює:
· планування робіт з безпечної експлуатації цих об’єктів, їх своєчасного ремонту та випробування;
· призначення, навчання і атестування персоналу, який відповідальний за безпечний стан і експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки;
· призначення, навчання і атестування виробничого персоналу, який обслуговує такі об’єкти і обладнання;
· розробка відповідних інструкцій;
· контроль за станом об’єктів підвищеної небезпеки.
Факторами, які визначають стан об’єкта підвищеної небезпеки, є:
Ё ступінь безпеки конструкцій, будови, обладнання споруди, приладів;
Ё ступінь безпечного розташування, експлуатації та оточення об’єктів, обладнання, машин, механізмів;
Ё соціально-психологічний та психофізіологічний стан обслуговуючого персоналу.
21. Доведення санітарно-гігієнічних умов праці на робочих місцях у відповідності з нормативами, встановленими Міністерством охорони здоров’я і Міністерством праці і соціальної політики України, здійснюється за результатами атестації робочих місць і паспортизації їх санітарно-технічного стану.
Оцінка фактичного стану умов праці за ступенем шкідливості і небезпеки проводиться на основі гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу.
Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці досягається усуненням причин виникнення НВФ і ШВФ на робочих місцях і застосуванням ефективних засобів захисту; вдосконаленням устаткування, механізацією та автоматизацією виробничих процесів: утриманням у справному стані вентиляційних систем, кондиціонерів, систем опалення, освітлення тощо.
22. Забезпечення працівників засобами захисту безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, встановлення порядку їх видачі, зберігання і користування.
23. Оптимальні режими праці і відпочинку для працівників встановлюються з урахуванням специфіки їхньої праці, в першу чергу на роботах з підвищеними фізичними і нервово-емоційними навантаженнями, в умовах монотонності, впливу небезпечних та шкідливих факторів.
Надання працівникам пільгових режимів праці і відпочинку згідно з нормативами, встановленими Міністерством праці і соціальної політики, передбачається колективним договором.
24. Лікувально-профілактичне обслуговування працівників, зайнятих постійно виконанням робіт із застосуванням речовин 1–4 класів небезпеки, проводиться відповідно до нормативних актів з охорони праці.
25. Організація санітарно-побутового обслуговування повинна передбачати забезпечення працівників санітарно-побутовими приміщеннями і пристроями відповідно до норм за групами виробничих процесів.
СНіП 2.09.04-87, СН-245-71 “Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий”.
26. Професійний відбор встановлює фізичну і психофізіологічну придатність працівників окремих спеціальностей (водій транспортних засобів, електромонтер тощо) до можливості безпечного виконання робіт.
27. Планування і фінансування робіт з охорони праці.
27.1. Робота з охорони праці здійснюється відповідно до перспективних і поточних планів створення безпечних і нешкідливих умов праці, в яких визначено завдання підприємству в цілому окремим структурним підрозділам, а також керівникам і спеціалістам.
27.2. Планування робіт здійснюється на основі:
· заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів безпеки праці, гігієни праці і виробничого середовища;
· заходів, що передбачені колективним договіром;
· заходів для усунення недоліків і виконання приписів органів нагляду і громадських організацій, комісій з охорони праці, уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці;
· заходів для усунення недоліків, виявлених при розслідуванні нещасних випадків і аварій.
27.3. Фінансування заходів з охорони праці здійснюється на рівні 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції. Для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.
Суми витрат на охорону праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
28. Контроль за станом охорони праці.
28.1. Контроль за станом охорони праці включає:
Ё оцінку рівня НВФ і ШВФ на робочих місцях;
Ё виявлення порушень вимог законів та нормативних актів про охорону праці;
Ё перевірку усунення раніше виявлених порушень;
Ё перевірку виконання працівниками обов’язків з охорони праці;
Ё перевірку виконання планів робіт з охорони праці;
Ё перевірку забезпеченності працівників ЗІЗ і ЗКЗ.
28.2. Види контролю:
· з боку органів державного нагляду;
· з боку служби охорони праці;
· оперативний контроль керівниками та іншими посадовими особами підприємства;
· громадський контроль;
· комісіями підприємства, уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці.
Якщо на робочому місці під час контролю виявлено одну або декілька можливих причин для виникнення нещасного випадку, то розгляд цих недоліків повинен проводитися з найбільш жорсткими вимогами до винної особи. Все, що добре закінчується, на другий день забувається.
29. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці.
29.1. Оцінка стану охорони праці і результатів профілактичної роботи здійснюється за прийнятими на підприємстві показниками. Як джерело вихідної інформації використовуються:
Ё акти про нещасні випадки, звіти про виробничий травматизм;
Ё паспорти санітарно-технічного стану умов праці і карти умов праці на робочих місцях, матеріали атестації робочих місць;
Ё журнали оперативного контролю за станом охорони праці структурного підрозділу;
29.2. Узагальнені дані про стан охорони праці і результати профілактичної роботи підготовляються службою охорони праці і підлягають обов’язковому розгляду та аналізу на всіх рівнях управління підприємства.
30. Стимулювання роботи з охорони праці, спрямоване на підвищення зацікавленості працівників у забезпеченні безпечних умов праці здійснюється відповідно до Положення, існуючого на підприємстві, в якому визначаються конкретні показники, умови, види і форми стимулювання працівників за активну участь та ініціативу в реалізації заходів щодо підвищення безпеки праці і за роботу без порушень правил безпеки, а також заходи впливу на порушників.
30.1. Для підвищення відповідальності працівників за дотримання вимог нормативних актів про охорону праці можуть використовуватися талони попередження, вилучення і видача яких здійснюється відповідно до існуючого на підприємстві порядку.
Література
1. Довідник з охорони праці сільського інженера
2. Бєліков А.С., Дмитрюк С.П. Основи охорони праці.2007.