Xreferat.com » Рефераты по строительству » Стінові та перегородочні вироби

Стінові та перегородочні вироби

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра товарознавства і комерційної діяльності


Індивідуальна робота

на тему:«Стінові та перегородочні вироби»


Київ 2010


Зміст


Вступ

1. Камені бетонні стінові гіпсові

2. Блоки будівельні замкові

2.1. Дрібні стінові блоки з ніздрюватого ( чи поризованого) бетону

2.2. Виготовлення перегородкових плит в розбірних формах – вагонетках

3. Гіпсова цегла пресована

4. Плити гіпсові для перегородок пазогребеневі

5. Плити пазогребеневі для стін і перегородок

6. Пазогребеневі плити для стін і перегородок універсальні

7. Панелі гіпсобетонні для перегородок

8. Екструзійні вироби на гіпсовому в’яжучому

9. Перегородки з гіпсокартону

Висновок

Список літератури


Вступ


ГіПСова промисловість - одна з основних галузей промисловості будівельних матеріалів.

ГіПСова промисловість, оснащена першокласною технікою, постачає на будівництво найрізноманітніші вироби: перегородочні плити і стінові блоки, великопанельні перегородки, листи сухої гіпсової штукатурки, вентиляційні короби і блоки, готові санітарні кабіни, плити для настилу підлог та інші вироби. Швидке тверднення гіПСу і високі його формувальні властивості відкривають широку перспективу використання гіпсових в'яжучих для виготовлення різноманітних будівельних виробів.

Будівельний напівводний гіПС схоплюється і твердне значно швидше, ніж усі інші в'яжучі речовини. Як відомо, початок схоплювання гіпсового тіста настає через 3-5 хв., а кінець схоплювання-через 10-15 хв. У разі необхідності строки схоплювання гіпсового тіста з допомогою різних уповільнювачів (наприклад, БС та інших) можна регулювати в досить великих межах (від 10-20 хв. до 2-Згод). Швидкість твердіння гіПСу дозволяє витягувати вироби з форм через 20-40 хв., Чим забезпечується винятково висока оборотність формувального обладнання.Поряд з цим, використання будівельного гіПСу високої якості дозволяє отримувати вироби з межею міцності при стисненні до 50-100 кг/см2, що цілком достатньо для таких конструкцій, як перегородки й облицювання зовнішніх стін з внутрішньої сторони. Вироби на основі напівводного гіПСу відрізняються гарною вогнестійкістю і низькою теплопровідністю.

Поряд з позитивними гіПС і гіпсові вироби мають також і негативні властивості, до яких слід віднести недостатню водостійкість і значне зменшення міцності при зволоженні; крім того, в гіпсових виробах виявляються пластичні деформації (повзучість), особливо різко проявляються при підвищеній вологості виробів. Нарешті , гіпсовим виробам властиві усадочні деформації при їх висиханні.

1. Камені бетонні стінові гіпсові


повинні відповідати вимогам ГОСТ 6133-99. Камені виготовляють із важких і легких бетонів на основі водостійких і неводостійких гіпсових в'яжучих залежно від призначення. Вони можуть бути повнотілими й порожнистими, рядовими й лицьовими. Камені застосовують у відповідності з будівельними нормами й правилами для несучих і огороджуючих конструкцій житлових, громадських, промислових і сільськогосподарських будинків, в основному при малоповерховому будівництві.

Типорозміри, що рекомендують, і характеристики стінових бетонних каменів наведені втабл.1.


Таблиця.1. Рекомендовані типорозміри і характеристики стінових бетонних каменів

Типорозміри каменів Характеристика виробів Марка каменів за міцністю нам стиск Розміри, мм

Об'єм

бетону, дм3




Довжина Ширина Висота
СКГВ - 1 Цілий камінь на основі водостійкого гіпсового в'яжучого 23, 25, 50 390 190 188 10,4...13,9
СКГВ - 2 Повздовжня половинка на основі водостійкого гіпсового в'яжучого 75,100,125, 150,200 390 90 188 5,4...6,6
СКГ-1 Цілий камінь на основі гіпсового в'яжучого 25,35,50 390 190 188 13,9
СКГ- 1А Цілий камінь на основі гіпсового в'яжучого 25,35,50 410 215 190 16,75
СКГ-2 Повздовжня половинка на основі гіпсового в'яжучого 75 390 90 188 6,6

За узгодженням зі споживачем порожнисті камені допускається виготовляти з різним числом, розташуванням і формою порожнин. Товщина зовнішніх стінок порожнистих каменів не повинна бути меншою за 20 мм, товщина горизонтальної діафрагми в найбільш тонкій частині не повинна бути меншою за 10мм.

За міцністю на стиск камені поділяють на марки: 200, 150, 125, 100, 75, 50, 35, 25.

За морозостійкістю камені поділяють на марки: Р50, Р35, Р25 і Р15. Морозостійкість перегородочних каменів і каменів на неводостійкому гіпсовому в'яжучому не регламентують.

Камені поділяють на рядові (Р) і лицьові (Л). Лицьові камені виготовляють із незабарвленими або кольоровими лицьовими поверхнями з маркою за міцністю на стиск не менш 75, за морозостійкістю - не менш Р25.

Середня щільність порожнистих каменів не повинна бути більше 1650 кг/м3, а повнотілих каменів - 2200 кг/м3.

За середньою щільністю й теплопровідністю камені поділяють на ефективні - щільністю до 1400 кг/м3, умовно-ефективні - щільністю від 1401 до 1650 кг/м3 і важкі - щільністю більше 1650 кг/м3.

Камені, призначені для кладки зовнішніх стін будівель і споруд, повинні випробовуватися для визначення їх середньої щільності і теплопровідності в кладці.

Приклад умовного позначення стінового бетонного лицьового каменю на водостійкому гіпсовому в'яжучому, розміром 390x190x188мм, марки 75, щільністю 1200 кг/м3, морозостійкістю Р25:

СКГВ- 1Л 75/1200/25, далі номер ТУ чи ГОСТ.

Те ж, рядового, на гіпсовому в'яжучому, розміром 410 x215 x190 мм, марки 75, щільністю 1300 кг/м3:

СКГ-2 Р 75/1300, далі номер ТУ чи ГОСТ.

Сировинні матеріали

Для виробництва каменів застосовують важкі й легкі бетони на основі водостійких або неводостійких гіпсових в'яжучих.

Стінові камені можуть виготовлятися з невипаленого фосфогіПСу за спеціальною технологією.

2. Блоки будівельні замкові


(ТУ 21-53-02066523-98) мають форму паралелепіпеда з базовим розміром 400 х 800 x150 мм (рис.1).

У кожному блоці передбачені дві конусні порожнини, симетрично вписані в стіновий блок. Блоки призначені для зведення несучих і самонесучих стін без розчину. Укладають ці блоки у відповідності з виступами й пазами у горизонтальній і вертикальній площинах. У конструкції блоків передбачені два горизонтальні і два вертикальні направляючі пази для нанесення будь-якого будівельного герметика. При кладці порожнини всіх рядів сполучаються, утворюючи герметично замкнені повітряні трубчаті конструкції, які заповнюються ефективними теплоізоляційними матеріалами (ніздрюватий бетон, пінополіуретан, мінераловатні вироби й т.п.).

Бетон блоків повинен мати міцність не менш ніж 7,5 МПа, а середня щільність бетону не повинна перевищувати 1300 кг/м3. Марка за морозостійкістю бетону повинна бути не нижче за Р25.

Сировинні матеріали

Замкові блоки виготовляють із легкого бетону на основі водостійких гіпсових в'яжучих (легкий бетон на пористих заповнювачах, поризованний дрібнозернистий, або поризований без заповнювачів).


2.1 Дрібні стінові блоки з ніздрюватого (чи поризованого) бетону


повинні відповідати вимогам ГОСТ 21520 і діючим технічним умовам. Блоки на водостійких гіпсових в'яжучих призначені для кладки зовнішніх, внутрішніх стін і перегородок будинків з відносною вологістю повітря приміщень не більше 75% і при неагресивному середовищі. Стінові блоки на основі неводостійких гіпсових в'яжучих використовують в приміщеннях з відносною вологістю повітря не більше 60%.

У приміщеннях з вологістю повітря більше 60% внутрішня поверхня блоків зовнішніх стін повинна мати пароізоляційне покриття.

Розміри блоків визначають за домовленістю зі споживачем, але не більше 600 х 300 х 300 мм. При цьому маса блоків не повинна перевищувати 35 кг.

За середньою щільністю бетону в сухому стані блоки поділяться на марки D500, D600, D700, D800, D900, D1000, D1100.

Співвідношення марок бетону за середньою щільністю з класами бетону за міцністю на стиск наведене в табл. 1.


Таблиця 1. Залежність між середньою щільністю й класом бетону за міцністю на стиск

Марка бетону за середньою щільністю D500 D600 D700 D800 D900 D1000 D1100
Клас бетону за міцністю на стиск, не менше В1,5 В2 В2,5 В3,5 В5 В7,5 В10

Морозостійкість блоків з ніздрюватого бетону на водостійких гіпсових в'яжучих повинна бути не нижчою за Р25, у виробів на неводостійкому в'яжучому морозостійкість не регламентується.

Блоки призначені для зведення зовнішніх стін малоповерхових будинків

(блоки на водостійких гіпсових в'яжучих) або для внутрішніх стін (блоки з неводостійких в'яжучих).

Проектування й застосування блоків повинні виконуватися відповідно до нормативних документів на блоки стінові з ніздрюватого бетону на портландцементі і "Рекомендацій із проектування, виготовлення й застосування конструкцій з бетонів на гіпсоцементно-пуцоланових в'яжучих".

Сировинні матеріали

Для виробництва блоків застосовують ніздрюваті бетони на основі водостійких або неводостійких гіпсових в'яжучих.

ГіПСовий дрібнорозмірні перегородкові плити і блоки призначені для влаштування ненесучих міжкімнатних і міжквартирних перегородок.

Їх виготовлення складається з наступних основних процесів:

1. Дозування сухих компонентів в'яжучого, заповнювача та води.

2. Зачиннення гіпсової або гіпсобетонної суміші, окреме або виконується одночасно зі змішуванням.

3. Формування виробів.

4. Висушування виробів в штучних сушилках.

Дрібнорозмірні плити і блоки поділяються на суцільні і порожнисті. Пустотілі бувають круглого, прямокутного або еліптичного перерізу, розташовані паралельно один одному по довжині плит.

При невеликому обсязі виробництва гіпсові перегородкові плити виготовляють в розбірних формах-вагонетках. На великих механізованих заводах застосовують високопродуктивні карусельні формувальні машини.


2.2 Виготовлення перегородкових плит в розбірних формах-вагонетках


Будівельний гіПС, а іноді і заповнювачі (дрібні тирса або шлаковий пісок) піднімаються елеватором і розвантажуються в видатковий бункер. При застосуванні добавок бункер поділяють перегородкою на два відсіки, а елеватор обладнюють розвідою тічкою з шибером, що дозволяє направляти кожен з матеріалів у свій відсік.

Для одержання високоякісних плит необхідно забезпечити постійний склад формувальної маси.

Виготовлення дрібнорозмірних плит в розбірних формах - періодичний процес. Тому в розчиномішалку матеріал завантажують з таким розрахунком, щоб один заміс був достатній для заповнення всіх розташованих на вагонетці форм.

При завантаженні розчинозмішувачі повинна виконуватися певна послідовність операцій. Спочатку в розчиномішалку наливають необхідну для замісу кількість води, а потім при постійному перемішуванні вводять сухі компоненти маси - будівельний гіПС, тирсу або шлаковий пісок. Після ретельного перемішування (близько 1 хв.) Масу зливають через лоток у форми і розгладжують рейкою врівень з краями форми.

На піддоні встановлюють чотири огороджувальні стінки (дві бічні і дві торцеві). Для точності складання форми на піддоні і стінках робляться відповідні пази і чверті, що утворять своєрідний «замок». Стінки кріпляться болтами і гайками - «баранчиками».

У бічних стінках прострогать напрямні борозни. У зібраному вигляді стінки і піддон утворюють чотирикутну скриньку, причому борозни в бічних стінках розташовуються один проти одного. У них всувають сталеві або алюмінієві пластини (перегородки), що розділяють внутрішній об'єм ящика на відсіки, що точно відповідають розмірам формованих виробів.

Залежно від конструкції перегородкових плит бічні сторони форми можуть мати кілька рядів розташованих один проти одного отворів (за кількістю одночасно формованих виробів, в які щільно вставляються сердечники. Сердечники злегка сточені на конус. Тому діаметр отворів на одній стінці дещо більше, ніж на інший. Вони служать для утворення наскрізних порожнеч в плиті для економії в'яжучих та полегшення ваги виробів.

ГіПСові перегородкові плити випускаються з жолобками на трьох гранях, тому на піддоні і бічних стінках роблять відповідні виступи з розрізаних в поздовжньому напрямку труб.

Свежевідтформовані плити залишаються у формах до повного тужавіння, після чого форми розпалублюють і розбирають, очищують, змазують та встановлюють для чергового заповнення масою, а вироби вантажать в сушильні вагонетки і відправляють в сушарки.

При використанні будівельного гіПСу з уповільненими термінами схоплювання як прискорювач застосовують мелені висушені відходи гіПСу (мелений бій плит) або масу зачиняють теплою водою з температурою 30-40 ° С, а в гіПС з прискореними термінами схоплювання додають сповільнювачі.

Дрібнорозмірні перегородкові плити можуть виготовлятися з більш жорстких мас, наприклад з шлакобетонної суміші. При цьому форми-вагонетки в момент заповнення масою закріплюються на вібромайданчику.

Перегородкові дрібнорозмірні плити та інші невеликі плоскі вироби можуть також виготовлятись з гіпсобетонних мас в горизонтальних розбірних багаточарункових формах, встановлюваних на вібророльгангу.

Формування плит у вертикальному положенні в пакетних формах, хоча і вимагає більш розріджених мас, має ряд переваг у порівнянні з горизонтальним формуванням, оскільки при цьому не витрачається часу на розрівнювання і загладжування лицьової поверхні плит. Полегшено складання та розбирання самих форм. Крім того, готові вироби мають гладкі лицьові поверхні і менші відхилення по товщині від заданих розмірів.


3. ГіПСова цегла пресована


за своїми властивостями повинна відповідати вимогам ГОСТ 379. Цегла призначена для кладки зовнішніх і внутрішніх стін малоповерхових будинків і споруд, а також для їхнього облицювання. Розрізняють цеглу рядову і лицьову, кольорову і звичайну.

Сировинні матеріали

Для виробництва гіпсової цегли методом пресування застосовують наступні матеріали:

- гіпсові в'яжучі за ДСТУ БВ. 2.7-82-99 або фосфодвогідрат, або фос-фонапівгідрат сульфату кальцію, водостійкі гіпсові в'яжучі згідно діючої НТД;

- вапно будівельне за ДСТУ 2.7-90-99;

- активні мінеральні добавки згідно діючої НТД;

- пігменти за діючою НТД;

- модифікуючі добавки ;

- будівельний пісок, що відповідає вимогам ДСТУ БВ.2.7-32-95;

- золи ТЕС;

- відходи, які отримані при подрібненні вапняку або інших гірських порід.


4. Плити гіпсові для перегородок пазогребневі


(ДСТУ БВ.2.7-111-2001) мають форму прямокутного паралелепіпеда з пазами й виступами (рис. 2).

Плити з неводостійкого гіпсового в'яжучого призначені для влаштування перегородок у будинках різного призначення із сухим і нормальним режимом приміщень, а плити з водостійких гіпсових в'яжучих в приміщеннях з вологим режимом. Плити відносяться до групи важкоспалимих матеріалів. Плити виготовляють із бетону на основі неводостійких і водостійких гіпсових в'яжучих з мінеральними або органічними заповнювачами або без них.

Умовне позначення плит повинно складатися зі скороченого найменування продукції, типу, цифр, що позначають розміри плит у мм і назви стандарту або ТУ.

Приклад умовного позначення пазогребневих плит довжиною 667мм, шириною 500мм, товщиною 80мм:

ПлГ-667 х 500 х 80 далі номер ДСТУ або ТУ,

Розміри плит, що регламентується нормативно-технічною документацією наведені в табл. 1.


Таблиця 1. Геометричні розміри пазогребневих плит (мм)

Довжина Ширина Товщина
667 500 100; 80
900 300
800 400
600 300

Міцність плит визначається межею міцності при стиску й вигині зразків-балочок, значення якої повинно бути не менш зазначеної в табл. 2.


Таблиця 2. Вимоги до плит по міцності

Границя міцності зразків-балочок, МПа, при
стиску вигині
у віці 2 год висушених до пост, маси у віці 2 год висушених до пост. маси
3,5 5,0 1,7 2,4

Середня щільність плит повинна знаходитися в межах 1100 - 1350 кг/м3. Відпускна вологість плит по масі не повинна перевищувати 12%.


5. Плити пазогребневі для стін і перегородок


(ТУ 5767-002-18896209-02) поділяють на 4 види: легкі, нормальні, важкі, звукоізолюючі. Основні характеристики плит наведені в табл. 1.


Таблиця 1. Технічні характеристики плит

Найменування показників Значення показників плит

Легкі Нормальні Важкі Звукоізоляційні
Середня щільність, кг/м3 600...700 700...900 900... 1200 1200... 1500

Міцність при стиску в сухому стані, МПа, не менш, на гіпсовому в'яжучому:

марки Г-5:

марки Г-10...Г-6

2,0

-

3,5

-

6,0

8,0

8,0

-

Водопоглинання, % за масою, не більше:

звичайних плит

гідрофобізованих

40

5

35

5

25

5

15

-

Індекс ізоляції повітряного шуму, дБ 30...35 35...45 40...50 >45

Розміри плит, мм

довжина

ширина

товщина

600

300

80...150

600

300

80...150

600

300

80...150

600

300

80...150


На українських підприємствах фірми "КНАУФ" відповідно до ТУ 5742-014-03984362-96 і ТУ 012502420-004-98 виготовляють аналогічні пазогребневі плити із гладкими лицьовими поверхнями для перегородок, що відрізняються геометричними розмірами (табл. 2), та які характеризуються технічними властивостями, наведеними в таблиці 2.


Таблиця 2. Номінальні розміри пазогребневих плит фірми "КНАУФ"

Довжина, мм Ширина, мм Товщина, мм
440 500 80
667 500 80
600 300 80
900 300 80

За узгодженням зі споживачами можуть бути виготовлені плити інших розмірів.

Плити випускаються звичайні й гідрофобізовані. Останні маркуються яскраво зеленою фарбою.


Таблиця 3. Основні технічні властивості пазогребневих плит виробництва фірми "КНАУФ"

Назва показників Значення показників плит

звичайні гідрофобізовані
Середня щільність, кг/м3 1100...1350
Міцність при стиску в сухому стані, МПа, не менше 5,0
Водопоглинання, % за масою, не більше 35 5
Питома ефективна активність природних радіонуклідів, Аеф не більше 370

6. Пазогребневі плити для стін і перегородок універсальні


Призначені для перегородок, внутрішніх та зовнішніх несучих і самонесучих стін житлових, громадських, промислових й адміністративних будинків.

Основною особливістю цих плит є наявність паза й гребеня як з торців, так й у верхній і нижній її частині. Плити виготовляють за литтьовою технологією в пластикових формах-касетах спеціальної конструкції. Точність геометричних розмірів ± 0,5 мм, що забезпечує ідеально рівну поверхню стіни без будь-яких виступів у місцях міжплитних швів. Це дозволяє вести кладку без розчину (насухо) або на клею. Плити можуть мати різне декоративне оздоблення лицьової поверхні.

Сировинні матеріали

Для виробництва пазогребневих плит для стін і перегородок застосовують наступні матеріали:

- гіпсове в'яжуче марок Г4...Г-7 чи Г-10...Г-16 за ДСТУ БВ. 2.7-82-99;

- водостійкі гіпсові або ангідритові в'яжучі, які відповідають ТУ 21-0284757-90;

- пісок, що відповідає вимогам ДСТУ БВ.2.7-32-95;

- золи ТЕС, відходи, які отримують при подрібненні вапняку або інших гірських порід, суміш перерахованих мінеральних заповнювачів з деревними стружками;

- піно- та газоутворювачі для одержання ніздрюватих або поризованих бетонів, що відповідають діючій НТД на конкретні компоненти;

- добавки, що регулюють властивості сумішей і бетонів та відповідають діючій НТД на конкретні добавки.

Технологія монтажу конструкцій із гіпсових пазогребневих плит

Пазогребневі плити застосовують для зведення ненесучих міжкімнатних перегородок. В залежності від вимог за звукоізоляцією, що пред'являють до різних приміщень, застосовують конструкції перегородок "одинарну" чи "подвійну".

Максимально допустимі розміри перегородок із гіпсових пазогребневих плит при товщині 80 мм наведені в табл.1.

Улаштування перегородок слід виконувати після завершення робіт по монтажу несучих і огороджуючих конструкцій будівель і до влаштування чистої підлоги.

Після видалення пилу чи бруду з базової підлоги, стелі і стін розмічують проектне положення перегородки. Якщо основа базової підлоги має нерівності, то їх необхідно ліквідувати.

Приєднання перегородок до несучих стін, стелі і підлоги можна робити як жорсткими, так і еластичними (останні, якщо пред'являються підвищені вимоги до звукоізоляції приміщень). У випадку жорсткого з'єднання плити стикують безпосередньо з базовою підлогою, стелею і стінами.

Плити можна вкладати пазом як вгору, так і вниз. При укладці плит пазом вгору у плит першого ряду необхідно зрізати гребінь.

В якості монтажного клею можна використовувати шпаклювальну гіпсову суміш "Фугенфюллер". Встановлені плити за допомогою правила вирівнюють в одну площину. Для укладки наступних рядів в паз нижнього ряду укладають розчинову шпаклювальну суміш чи спеціальний мінеральний, чи орга-но-мінеральний клей у випадку використання плит високої точності геометричних розмірів. Таку ж суміш чи клей наносять у вертикальні пази. При кладці плит слід суворо слідкувати за дотриманням площинності всієї перегородки. Для забезпечення максимальної жорсткості конструкції, яка монтується, кладка плит виконується в розбіжку. Торці, що стикуються, повинні перекриватися серединою плит верхнього ряду.

При кладці в розбіжку необхідні добірні елементи (їх легко отримати шляхом розпилювання ножівкою чи електроінструментом основних плит).

У плит останнього ряду, що примикають до стелі, роблять скошені кромки.

Порожнина між стелею та плитою заповнюється спеціальною шпаклювальною сумішшю.

Дверні та віконні блоки кріплять до перегородок з допомогою шурупів чи спеціальних дюбелів.

Зовнішні кути примикань перегородок укріплюють кутовим перфорованим профілем. Його втискують в попередньо нанесену на кут шпаклівку, після чого широким шпателем наносять вирівнюючий шар.

Внутрішні кути укріплюють за допомогою армуючої стрічки, яку наклеюють на шпаклівку. Після цього наносять вирівнюючий шар.

Електросилова і слаботочна проводка в перегородках прокладається приховано в штробах. Ці роботи проводять до початку оздоблення приміщень. Для установки розпаячних коробок, вимикачів в перегородках роблять поглиблення спеціальним інструментом.

Трубопроводи невеликого діаметра, подібно електропроводці, розмішують в спеціально вирізаних штробах і закладають розчиновою сумішшю. Для розміщення труб великого діаметра, груп теплопроводів і повітроводів необхідно застосовувати конструкцію подвійної перегородки.

При кріпленні різних предметів на перегородці із ПГП необхідно виконувати деякі умови. При невеликих навантаженнях (до 0,4 кН/м), таких як дзеркало, невеликі книжні полки, використовують корозійно-стійкі врізні і розклинюючі дюбелі. При підвищених навантаженнях (до 10 кН/м,) таких як санітарно-технічні прилади чи підвісні шафи, застосовують корозійностійкі болти, які проходять наскрізь перегородки.


7. Панелі гіпсобетонні для перегородок


(ГОСТ 9574) є крупнорозмірними плитними виробами з бетону на основі гіпсового або гіпсоцементно-пуцоланового в'яжучого з мінеральними й органічними заповнювачами, армованими дерев'яним рейковим каркасом.

Такі панелі використовують для влаштування ненесучих перегородок у будинках різного призначення. Панелі гіпсобетонні, виготовлені на гіпсоце-ментно-пуцоланових в'яжучих, призначені для влаштування санвузлів, санітарно-технічних кабін і вентиляційних комунікацій у житлових будинках.

Панелі бувають суцільними (без прорізів - ПГ), із прорізами (ПГП) для дверей та фрамуг і з вирізами (ПГВ) товщиною 40,60,80,100 мм. У них передбачена установка деталей для прихованої електропроводки й прорізів для санітарно-технічних пристроїв.

Умовне позначення панелей повинне містити позначення типу панелі; розміри (довжину й висоту в дм і товщину в см); марку бетону за міцністю на стиск; позначення виду в'яжучого (Г - гіпсове, ГЦ-гіпсоцементно-пуцоланове, ГШ - гіпсовапняне-шлакове, КГВ - композиційне гіпсове); номер ГОСТу або ТУ.

Приклад умовної позначки панелі без прорізів довжиною 5960 мм, висотою 2740 мм, товщиною 80 мм, з бетону марки М50 на гіпсоцементно-пуцо-лановому в'яжучому:

ПГ60.27.8-50ГЦ ГОСТ9574-90. Розміри панелей повинні відповідати робочим кресленням, Основні технічні вимоги до панелей наведені в табл. 1.


Таблиця 1. Технічні вимоги до панелей перегородок

Показники Величина показників для панелей

на гіпсовому в'яжучому для перегородок на гіпсоцементно-пуцо-лановому в'яжучому
Середня щільність, кг/м3 1100...1500

Границя міцності при стиску, МПа, не менше:

- в висушеному до постійної маси стані;

- в водонасиченому стані

5,0

не регламентується

7,0

4,0

Вологість, мас. % не більше 12 14

Відпускна міцність бетону на стиск повинна бути не менш 3,5 МПа

(*35,7кгс/см2).

Панелі армують каркасами, які складаються з дерев'яних спарених брусків, що утворюють обв'язки по контуру панелей і прорізів, скріплених дерев'яними рейками. Розташування дерев'яних брусків і рейок у каркасі, а також способи їхнього з'єднання й розміри повинні відповідати зазначеним у робочих кресленнях.

Прокатні гіпсобетонні панелі в залежності від призначення можна випускати різноманітних типорозмірів. Для житлового будівництва частіше застосовуються панелі розміром «на кімнату», висотою до 3 і довжиною до 6 м., товщиною 80 і 100 мм., глухі і з дверними прорізами.

Основа панелі, її осердя- це каркас, виготовлений з дерев’яних брусків і рейок. Перетин брусків 40 х40 мм, рейок -10 х 20 мм. Замість рейок можуть бути використані інші місцеві матеріали.

Каркас заповнюють гіпсобетоном. У склад гіпсобетонної суміші входять

До складу гіпсобетонної суміш і входять: будівельний гіПС (бажано «солоний» свіжого приготування) або гіпсоцементно-пуцоланові в'яжучі суміші, якщо панель призначається для виготовлення санітарних вузлів або приміщень з підвищеною вологістю: пісок і тирса.

Змінюючи співвідношення компонентів суміші, можна отримати гіпсобетон різної об'ємної ваги.

За умовами звукоізоляції і міцності перегородок об'ємна вага гіпсобетону в них коливається близько 1300 кг/м3. Такий гіпсобетон виходить при рівних співвідношеннях за обсягом гіПСу, піску і тирси (1:1:1).

Складають гіпсобетонну суміш у дозувально-змішувальному відділенні формувального цеху . Сирі матеріали, що надходять, завантажують у металеві витратні бункери.

У дозувальному відділенні чотири бункери: два для будівельного гіПСу ємністю близько 18 м3 і по одному для піску і тирси ємністю близько 11м3.

Відповідно до особливостей матеріалу: схильністю до злежування, сипучістю і кутом природного нахилу - вибирають форму бункеру.

Для усунення зависання будівельного гіПСу в бункерах на їх бічної стінки встановлені електровібратори.

Дозують компоненти гіпсобетонною суміші за допомогою стрічкових живильників, змонтованих під горловинами бункерів.

Подача матеріалу на стрічки живильників регулюється шиберами або засувками, за допомогою яких можна змінювати ширину вихідний щілини в горловині бункерів.

Так як будівельний гіПС має більшу тонкість помелу і плинність, ніж пісок і тирса, то на додаток до стрічкового живильники в горловині бункерів для будівельного гіПСу вмонтовані барабанні живильники. Ці живильники призначені не тільки для дозування в'яжучого і видачі його на стрічковий живильник, але і для створення надійного затвору, що запобігає витіканню порошку з бункера.

Для одержання високоякісних виробів з гіпсобетону потрібне ретельне змішування всіх його компонентів.

Для цього у виробництві перегородкових панелей застосовуюється двоступеневе змішування матеріалів.

Перше (сухе) змішування здійснюється в приймальному лотку, друге (з водою) - у гіпсобетономішалці безперервної дії.

Вода замішування разом з сповільнювачем схоплювання надходить в гіпсобетономішалку із спеціального вододозуючого пристрою.

Виготовлення армуючого каркасу.

Армуючий каркас для панелей являє собою грати, виготовлені з дерев'яних брусків і рейок, а в разі необхідності і зі спеціальних закладних частин (чорнових коробок для дверних або віконних прорізів). Число армуючих рейок, їх розташування і частоту визначають, виходячи з вимог на міцність панелей при їх виготовленні, перевезення і монтажу на будівництві. Для кожного виду панелей розробляють свій каркас.

Каркаси збирають на спеціальних столах-шаблонах.

Каркас складається з пояса або обв'язки, рейок, що армують площину панелі, підйомних петель, а для панелей з прорізами - з чорнових коробок для дверей і вікон.

Перетин рейок 10х20 мм, брусків - 40x40 мм. Рейки укладаються через 30 см. Вертикальні рейки внизу каркасу закріплюються між двома брусками обв'язки, а вгорі охоплюються обв'язкою з двох брусків трикутного перерізу. Нижній пояс є несучим. До нього кріпляться підйомні петлі.

Підйомні петлі виготовляють з дроту-катанки діаметром 6 мм. Їх закріплюють цвяхами між брусками нижнього поясу і пропускають між брусками верхнього. Кінці петель загинають і приварюють точковим зварюванням, щоб вони не розігнулися під навантаженням. До кожної петлі приварені дві скоби, які запобігають її вигин.

Кількість петель залежить від довжини панелі. Перегородки від 4 до 6 м мають чотири петлі: завдовжки від 3 до 4 л - три петлі і довжиною до 3 л - дві петлі.

Розташування петель в глухий панелі прийнято наступне.

Перша петля закріплюється на відстані 0,5 м від краю панелі, а наступна - через 1,0 л від першої. Таке ж розташування мають петлі і з іншого краю панелі.

Крім поясів і петель, до торців каркаса при складанні прибивають дві рейки розміром 10х20 мм кожна, які сприймають ударні навантаження при монтажі перегородки.

Чорнову дверну коробку виготовляють з брусків перетином 40х40 мм. Між брусками закріплені рейки розміром 10x20 мм, що слугують для кращого закріплення коробки в панелі.

Для збереження правильності розмірів коробку розшивають по діагоналі рейками.

Коробку кріплять цвяхами до нижнього поясу каркаса, а при збірці з'єднують з верхнім поясом додатковими рейками. При виготовленні панелей із дверними прорізами необхідно мати на увазі, що вони повинні бути розташовані не менш ніж на 600 мм від краю панелі, інакше можлива поява тріщин при перевезенні перегородок.

В даний час виготовляють панелі і з іншим розташуванням дверних коробок.

Формування гіпсобетонних панелей. Агрегат для формування гіпсобетонних панелей складається з ряду механізмів, що виконують різні функції.

Найважливішими з них є прокатний стан, обгінні рольганг і перекидач.

Прокатний, стан надає гіпсобетонній масі форми готової панелі. Принцип його дії заснований на тому, що гіпсобетонна маса, рівномірно розподілена між гумовими стрічками двох транспортерів, що рухаються в одному напрямку, (нижнього,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту

Похожие рефераты: