Виробництво будівельних розчинів, бетонних та асфальтобетонних сумішей

заповнювачі, а потім наповнювач і бітум. При використанні змішувальних агрегатів безперервної дії можливо комплексно автоматизувати технологічний процес. Використання системи автоматизованого виробництва дозволяє виробляти суміші необхідного складу відповідно технологічному режиму з дотриманням тривалості окремих операцій. Крім підвищення якості продукції, автоматизація управління дає змогу скоротити кількість обслуговуючого персоналу, а також суттєво поліпшити санітарно-гігієнічні умови роботи. Впровадження високопродуктивних бетонозмішувальних асфальтних установок дозволяє підвищити якість асфальтобетонних сумішей, покращити техніко-економічні показники роботи заводів, скоротити строки ремонту обладнання, підвищити рівень використання технологічного обладнання. Техніко-економічні показники підвищуються, а якість покращується при введенні бітуму під тиском 3...4 він переходить у дисперсний стан. Це збільшує взаємодію бітуму з поверхнею наповнювача і сприяє створенню його тонких плівок на поверхні мінеральних часток. За рахунок цього витрати бітуму і тривалість змішування суміші зменшуються. Але при цьому важливо зберегти динамічний (турбулентний) режим змішування матеріалів. Ефективним є змішування асфальтобетонної суміші під дією вібрації. При цьому досягається добра гомогенність асфальтобетонної суміші, поліпшуються будівельно-технічні властивості асфальтобетону. Оптимальний режим на стадії транспортування асфальтобетонної суміші до будівельного майданчика забезпечується у тому випадку, коли у сумішах продовжуються процеси структуроутворення.

У зв’язку з властивостями бітуму асфальтові розчини та суміші укладають у гарячому чи холодному стані. Температура гарячих асфальтобетонних сумішей при укладанні повинна складати 140...170°С.Для їх виготовлення попередньо підігріті до температури 180...200° С заповнювачі та наповнювачі змішуються на заводах з розплавленим бітумом з температурою 150...170°С. Гарячі суміші привозять на будівництво у спеціальних машинах і після укладання ущільнюють катками. Після охолодження на протязі 1...2 годин асфальтобетон твердіє, набуваючи щільності та міцності. Регулювання ступеню ущільнення суміші за допомогою зміни питомого тиску катків має обмежений характер. Це пов’язано з тим, що температура асфальтобетонної суміші у шарі, який ущільнюється, постійно знижується. Наслідком чого є погіршення легкоукладальності суміші. Більш надійним шляхом інтенсифікації ущільнення є використання вібраційних ущільнювачів і використання пластифікуючих і стабілізуючих речовин. Вібрація призводе до зниження в’язкозті асфальтобетонної суміші, що полегшує зближення компонентів суміші. Ефект вібраційного ущільнення підсилюється при підвищенні температури суміші до 100...120°С, а також визначенням оптимальних параметрів вібрування.

Асфальтобетонні суміші, які вкладають у холодному стані, готують з різних бітумів. Їх нагрівають до температури 100...120° С і змішують на асфальтобетонних заводах з підігрітими до такої ж температури заповнювачами і наповнювачами. Асфальтобетонну суміш охолоджують до температури 60 ° С, розвозять на будівельні майданчики, укладають і ущільнюють при температурі навколишнього середовища не нижче, ніж 5° С.Холодний асфальтобетон можна виготовити і на бітумних емульсіях, змішуючи в’яжуче та заповнювачі без підігрівання. Однією з характерних особливостей холодних асфальтобетонних сумішей, відрізняючою їх від сумішей, які використовуються у гарячому стані, є здатність залишатися у розтинчастому стані на протязі довгого часу після його виготовлення (до 6 місяців і більше). Ця особливість таких асфальтобетонів створює добрі умови для роботи, дає можливість їх укладання тонким шаром (1...1,5см).

В залежності від способу ущільнення розрізняють асфальтобетон укатаний, вібрірований, литий. Литі асфальтобетонні суміші застосовують нагрітими до температури 160...180°С.Вміст бітуму у литому асфальтобетоні становить 10...12 % об’єму мінеральної частини. Такі суміші застосовують для покриття підлог, плоских покрівель, заповнення швів і з’єднання труб.

Асфальтові в’яжучі у суміші з легкими мінеральними або органічними заповнювачами можна використовувати для виготовлення легких асфальтобетонів, які поєднують тепло- і гідроізоляційні властивості. Мінеральними заповнювачами в легких асфальтобетонних сумішах можуть бути пемза, туф, шлак, керамзит ,вспучений перліт. Витрати бітуму в таких бетонах складають 100...200 кг/м.куб., їх щільність становить 300...1200кг/м.куб.,міцність при стиску при температурі +20°С - 0,2...2 МПа, теплопровідність -0,08...0,46 Вт/м.град. Легкі суміші використовують для: утеплення суміщених дахів, підготовчого шару під підлоги по залізобетонним панелям. Суміші Готують у змішувачах, в які попередньо подають нагріті до температури 100...120°С мінеральні заповнювачі, а потім розігрітий бітум. При змішуванні зерна легких заповнювачів можуть руйнуватися, що збільшує щільність і погіршує теплоізоляційні властивості легких асфальтобетонів. Внаслідок чого тривалість змішування таких сумішей повинна бути мінімально можливою.

Найбільш ефективним з легких асфальтобетонів є бітумперлітобетон. Його використовують для теплової ізоляції об’єктів і трубопроводів,при виготовленні теплоізоляційних виробів.Бітумперлітобетони з щільністю до 300 кг/м.куб. мають такі показники будівельно-технічних властивостей: коефіцієнт теплопровідності не більше 0,06 Вт/м.град.; міцність при стиску -0,3...0,4МПа, міцність при вигині- 0,15 МПа, морозостійкість- 25 теплозмін, водопоглинання за добу по об’єму не більше 5%, сорбційна вологість по об’єму 1,8%.У перлітобетонів з щільністю 400 кг/м.куб. показники відповідно дорівнюють : 0,09 Вт/м.град.;0,5...0,6 МПа; 0,2 МПа, 25 теплозмін ;1,2%. Експлуатаційна температуростійкість виробів з бітумперлітобетонів від -50 до +60°С.Вироби з таких бетонів виготовляють з нагрітих розчинів або сумішей пресуванням або вібруванням.

Із застосуванням бітумів нафтових покрівельних і мінеральних тонкомелених наповнювачів (талька, магнезиту, вапняку, доломіту, цементу, золи) виготовляють мастики. Їх застосовують після попереднього підігрівання до температури 160...200°С. Холодні мастики виготовляють додаванням у суміш з покрівельних бітумів і наповнювачів органічних розчинників (бензину, нафтових масел тощо). Їх використовують без попереднього підігрівання при температурах нижче ніж +5°С . За призначенням мастики бувають приклеювальні, покрівельно-ізоляційні, гідроізоляційні, антикорозійні.

При проведенні гідроізоляційних робіт можуть застосовувати бітумні пасти, які готують з бітуму (40...60% по масі );води (30...50% по масі); емульгатора (8...15%).Як емульгатори використовують неорганічні тонкодисперсні порошки, що містять часточки розміром менш ніж 0,005 мм (високопластична глина, трепел мелений, вапно гашене й негашене ). При приготуванні паст бітуми нагрівають до температури 150...180 °С і дрібними порціями вливають у нагріту до температури 90...95°С суспензію із емульгатора і води. Бітумні пасти можуть застосовуватися для ущільнення стиків у покрівлі, виготовлення холодних мастик . Пасти, які вміщують азбест, використовують як водонепроникний теплоізоляційний матеріал.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Антоненко Г.Я. Организация, планирование и управление пред-приятиями строительных изделий и конструкций. К.: Вища школа, 1989.

Артемьева И.Н. Алюминиевые конструкции. М.: Стройиздат,1985.

Артемьева И.Н. Алюминий в строительстве. М.: Стройиздат,1979.

Арумбид Ж., Дюрье М. Органические вяжущие и смеси для дорожного строительства. М.: Минавтотранс и автодор., РСФСР,1971.

Атаев С.С. Технология индустриального строительства из монолитного бетона. М.:Стройиздат,1989.

Баженов Ю.М. Технология бетона. М:Высшая школа,1987.

Баженов Ю.М.,Комар А.Г. Технология бетонных и железобетонных изделий . М.:Стройиздат,1984.

Байков В.Н.,Сигалов Э.Е. Железобетонные конструкции. М.: Стройиздат,1985.

Бакка М.Т., Кузьменко О.Х. Видобування природного каменю. 4.2. К.:УСДО,1994.

Бастрыкин А.Н. Организация промышленных предприятий строительной индустрии. М.: Высшая школа,1983.

Беленя Е.И. Металлические конструкции . М., Стройиздат, 1986.

Беляев Б.И. Применение алюминия и его сплавов в строительстве. М., Стройиздат,1984.

Богданов Е.С. Автоматизация и управление процессами сушки древесины. М., Лесная промышленность,1968.

Кривенко П.В.,Барановський В.П. та інші. К., Вища школа,1993.

Бурлаков Г.С. Технология изделий из легкого бетона. М., высшая школа,1994.

Бучок Ю.Ф. Будівельні конструкції. К.: Вища школа,1994.

Волянський О.А. Технологія бетону. К.: Вища школа, 1994.

Гезенцвей Л.Б. Технология производства асфальтового бетона. М.: Минкоммунхозиздат РСФСР, 1973.

Гринь И.М. Строительные конструкции из дерева и синтетических материалов. К.: Вища школа, 1990.

Досужий В.В., Степанов Н.В. Заготовительные работы и монтаж систем теплогазоснабжения и вентиляции. Ч.1. Заготовительные работы . К. : УМК ВО,1992.

Дворкин Л.И., Пашков И.А. Строительные материалы из промышленных отходов. К.: Вища школа,1980.

Довбенко В.І. Економіка і організація підприємств будіндустрії. К.: НМК ВО,1990.