Технологія і організація утримання і ремонту доріг

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Кафедра будівництва та експлуатації автомобільних доріг

Курсовий проект

з дисципліни: “Експлуатація автомобільних доріг”

на тему: “Технологія і організація утримання і ремонту доріг”

Виконав: ст. гр. Д-44 Кіяшко Д.І.

Перевірив: ас. Грищенко Т.М.

Харків 2009

Зміст

Вступ

1. Аналіз умов експлуатації автомобільної дороги

2. Обгрунтування виду експлуатаційних заходів та розрахунки обсягів робіт

3. Весняне, літнє та осіннє утримання дороги

4. Зимове утримання дороги

4.1 Розрахунки об’ємів снігопереносу

4.2 Проектування снігозахисту дороги

4.3 Технологія та організація снігоочищення дороги

4.4 Технологія та організація боротьби із зимовою слизькістю

5. технологія та організація поточного ремонту дорожнього одягу

6. Технологія та організація середнього ремонту дорожнього покриття

7. Технологія та організація капітального ремонту дорожнього одягу

8. Контроль якості робіт

9. Охорона праці

10. Захист навколишнього середовища

Перелік посилань

Вступ

Метою курсового проекту є закріплення теоретичних знань та надбання практичних навиків самостійного вирішення інженерних задач з технології та організації утримання та ремонту автомобільних доріг.

До основних інженерно-дорожніх заходів, спрямованих на підвищення безпеки руху, крім покращення характеристик плану, поперечного та поздовжнього профілю дороги, відносяться: влаштування стаціонарного освітлення, розмітка проїздної частини, встановлення оптичних напрямних пристроїв, протизасліплюючих екранів, озеленення дороги, встановлення дорожніх знаків із світлоповертальною поверхнею або із спеціальним підсвічуванням, встановлення сигнальних пристроїв і світлових табло, що попереджує про туман, ожеледицю як в день, так і в темну пору.

Задачі курсового проектування:

закріплення та поглиблення теоретичних знань з експлуатації автомобільних доріг;

оволодіння методикою обґрунтування заходів з утримання тат ремонту автомобільних доріг;

надбання практичних навиків проектування технології та організації робіт з утримання та ремонту доріг;

розвиток навиків самостійної інженерної роботи.

1. Аналіз умов експлуатації автомобільної дороги

Хмельницька область (до 1954 року Кам'янець-Подільська) утворена 22 вересня 1937 року. Її площа становить 20,6 тис. кв. км (3,3% від території України). Чисельність населення - 1474 тис. чоловік (3% населення України), у тому числі міське населення - 775,8 тис. чоловік (52,6%), сільське - 698,2 тис. чоловік (47,4%). Щільність населення - 78,5 чел. на кв. км.

Область розташована в західній частині України. На сході вона граничить із Вінницької, на північному сході - з Житомирської, на північно-заході - Ровенської, на заході - Тернопільської і на півдні - із Чернівецької областями. Довжина з півночі на південь - 220 км, із заходу на схід - 120 км.

В адміністративно-територіальному відношенні ділиться на 20 адміністративних районів, 13 міст, у тому числі 5 міст обласного підпорядкування (Хмельницький, Кам'янець-Подільський, Шепетовка, Славута, Нетешин), 24 селища міського типу й 1417 сільських поселень.

Адміністративний центр - місто Хмельницький - уперше згадується як Проскурів в 1493 році, містом стає в 1795 році, і в 1954 році перейменований у Хмельницького. Населення нараховує 261 тис. чоловік.

Перебуває область у границях Волино-Подольской височини, більша частина території простирається в зоні лісостепу, і лише невелика її північна частина лежить у ландшафтній зоні Полісся. З корисних копалин в області переважають нерудні, зокрема природні будівельні матеріали.

Клімат області помірковано континентальний з м'якою зимою й теплим вологим літом.

У республіканському масштабі промисловість області спеціалізується на сільськогосподарському, електротехнічному машинобудуванні, цементної, цукрової, целюлозно-паперової промисловості; сільське господарство - на зерновому господарстві й мясомолочном тваринництві. Головну роль у виробництві промислової продукції грає електроенергетика, насамперед це Хмельницька АЕС. Серед підприємств машинобудування виділяються ВАТ "Укрэлектроаппарат", що спеціалізується на випуску силових трансформаторів, Кам'янець-Подільський завод сільськогосподарських машин і інших.

Область багата мінеральними ресурсами. Сьогодні попередньо і детально розвідано 260 родовищ корисних копалин, з яких експлуатується близько 100, більшість із них місцевого значення (цегельні глини, піски, вапняки; вапняки і граніти для виробництва щебеню і буту).

Корисні копалини державного значення представлені вапняками і глинами для виробництва цементу, каолінами для фарфорофаянсовой галузі. Розвідано і нові види корисних копалин: графіт, сапоніт, глауконіт, фосфорити, лицювальні граніти.

На території області розвідане 21 родовище граніту із запасами 230-250 млн. куб. м, що повністю забезпечує потреби області в будівельній сировині на 100-120 років. У результаті проведених геолого - вишукувальних робіт на півночі й у центральній частині області встановлено ряд перспективних родовищ червоного й темно - сірого граніту, діориту і лабрадориту декоративної якості.

Таблиця 1.1 - Основні кліматичні характеристики.

Місяці	Середньо-місячна темпера-тура повітря, °С	Переважаюче направлення вітра	Швидкість вітру середньо-місячна, м/с	Середньо місячна кількість опадів, мм	Число днів з опадами більш 5мм	Висота снігового покрову, см	Кількість днів з хуртовин-ною
1	-5,6	ПдЗх	3,4	36	1,2	10	4
2	-4,6	ПдЗх	3,8	31	1,2	11	4
3	0	ПдЗх	3,8	27	1,4	6	1
4	7	ПдЗх	3,3	29	2,8	0	0,2
5	13,6	ПнСх	3,0	41	3,7	0	0
6	16,8	ПнСх	2,6	48	4,5	0	0
7	18,6	ПнСх	2,4	38	4,7	0	0
8	17,6	ПнСх	2,2	35	3,8	0	0
9	13,0	ПнСх	2,4	28	2,5	0	0
10	7,0	ПдЗх	2,7	34	2,4	0	0,1
11	1,6	ПдЗх	3,3	34	2,2	0	0,3
12	-3,0	ПдЗх	3,2	38	1,6	4	2

Дорожньо–кліматичний експлуатаційний графік приведен на рис. 1.

2. Обгрунтування виду експлуатаційних заходів та розрахунки обсягів робіт

Визначаємо види та обсяги робіт по ремонту дорожнього одягу з асфальтобетонним та цементобетонним покриттям. Вид ремонту визначаємо залежно від коефіцієнту міцності дорожнього одягу Кміц, коефіцієнту рівності Кр та коефіцієнту відносного зчеплення колеса з покриттям Кзч

де Еф – фактичний модуль пружності дорожнього одягу, МПа;

Епотр – потрібний модуль пружності дорожнього одягу;

Sгр – гранична рівність дорожнього покриття за поштовхоміром, см/км;

Sф – фактична рівність покриття за поштовхоміром, см/км;

φф – фактичний коефіцієнт зчеплення колеса з покриттям;

φдоп – мінімально допустимі за умовами безпеки руху значення коефіцієнта зчеплення колеса з покриттям.

Вид ремонту визначаємо в такій послідовності. Розраховуємо значення Кміц, Кр, Кзч. Якщо Кміц < Кmin, то незалежно від значень Кр та Кзч призначають капітальний ремонт дорожнього одягу. Якщо Кміц ≥ Кmin, то дорожній одяг міцний і не існує необхідності його зміцнення. В цьому разі розглядаємо значення показників Кр та Кзч. Якщо хоча б один з них менший ніж одиниця, призначають поточний ремонт. Експлуатаційне утримання виконуємо на всіх ділянках щорічно.

Для першої ділянки:

Кmin=0,95 – для одягу капітального типу другої технічної категорії,

Кміц=0,99> Кmin=0,95, призначаємо поточний ремонт, оскільки Кз<1, та маючи на меті поліпшення зчепних якостей покриття.

Для другої ділянки:

Призначаємо для другої ділянки капітальний ремонт, оскільки Кміц=0,76  Кmin=0,95; для підсилення дорожнього одягу.

Обсяг робіт для капітального, середнього та поточного ремонтів дорожнього одягу являє собою площу поверхні, що підлягає ремонту (м2):

де Lкр, Lпот, Lі – відповідно довжини ділянок дороги, на яких необхідно виконати роботи з капітального, поточного ремонту та аварійні роботи, м;

Вкр, Впот, Ві – відповідно ширина поверхні дорожнього одягу із зміцненими смугами узбіч на ділянках капітального, поточного ремонту та аварійних робіт, для другої технічної категорії ця величина дорівнює 9м;

Fi – ступінь пошкодження поверхні дорожнього одягу, 0,4% та 0,5% для першої та другої ділянки відповідно.

Для обгрунтування виду ремонтних робіт будуємо лінійний графік показників експлуатаційної якості автомобільної дороги (рис. 2.1).

Потрібну кількість матеріалів для ремонтів дороги визначаємо за залежностями:

де – об’єм матеріалів відповідно для капітального, поточного ремонту та аварійних робіт, м3;

– вага матеріалів відповідно для капітального, поточного ремонту та аварійних робіт, т;

h, hi – відповідно товщина шару зміцнення при капітальному ремонті та глибина вибоїни при аварійних роботах, м;

Ку – коефіцієнт ущільнення суміші: для асфальтобетону – 1,25, для цементобетонну - 1.0;

Квтр, Квтрі – коефіцієнти втрат відповідно при капітального ремонту та аварійних робіт: приймаємо Квтр=1,03-1,05, Квтрі=1,05-1,1;

- середня щільність сухого матеріалу в ущільненому стані відповідно для капітального ремонту та аварійних робіт, т/м3;

gv, gm – питомі витрати матеріалів для поточного ремонту відповідно за об’ємом (м3/1000м2) та вагою (кг/м2).

Результати розрахунків обсягів робіт та потреби матеріалів зводимо в таблицю.

Таблиця 2.1 - Об’єми робіт та матеріалів

Кілометри	Вид ремонту, робіт	Обсяг робіт, м2	Витрати матеріалів
			назва матеріалу	одиниця вимірювання	кількість
0-12	Поточний	108000	Чорний щебінь (5-10мм)	мі	1080
			Бітум БНД 130/200	т	54
			Бітум СГ 40/70	т	86,4
	Аварійні	432	А/бетонна суміш	т	54,6
12-24	Капітальний	306000	Асфальтобетон	мі	19698,8
	Аварійні	1530	А/бетонна суміш	т	154,8

3. Весняне, літнє та осіннє утримання дороги

Роботи з експлуатаційного утримання.

При утриманні виконуються роботи по:

1. Земляному полотну та водовідводу:

- профілювання та планування узбіч і укосів на окремих ділянках;

- ліквідація неорганізованих з’їздів;

- профілювання ґрунтових автомобільних доріг та об'їздів;

- ліквідація розмивів, промоїн, деформацій і руйнувань земляного полотна;

- розчищення земляного полотна від обвалів, зсувів, селевих виносів, осипів та каменепадів, снігових лавин;

- прочищення водовідвідних канав;

- догляд за водовідводом з поверхні дорожнього одягу і земляного полотна, в тому числі біля автобусних зупинок, майданчиків відпочинку, павільйонів та ін.

2. Дорожньому одягу та покриттю:

- засипання кам’яними матеріалами місць виступу органічних в’яжучих на поверхню покриття;

- розборка ділянок доріг;

- відновлення та заміна окремих бордюрів.

3. Штучних спорудах:

- ліквідація пошкоджень елементів штучних споруд (бар’єрних та перильних огороджень, настилів, стояків та підпірних стінок, дренажних систем, конусів, ремонт кам’яної кладки, штукатурки та ін.);

- усунення деформацій, тріщин, руйнувань захисних шарів;

- фарбування елементів мостових споруд чи їх окремих елементів;

- антисептування та заміна пошкоджених елементів дерев’яних мостів;

- заміна дефектних заклепок, болтів;

- ліквідація незначних пошкоджень наплавних мостів;

- ліквідація розмивів та відновлення, укріплення берегів у зоні штучних споруд;

- виявлення тріщин і сколювань на бетонних елементах і своєчасне прийняття запобіжних заходів;

- видалення сторонніх предметів для забезпечення стоку зливних та паводкових вод;

- заготовка щитів, закриття восени і відкриття весною отворів труб;

- утримання та обслуговування наплавних мостів – збирання та розбирання сезонних (тимчасових) споруд, догляд за підйомними та розбірними механізмами, наплавними засобами;

- улаштування реперів на підходах до штучних споруд та міток на прогонових будовах для інструментального спостереження за проблемними мостами;

- гідрофобізація елементів мостів.

4. Дорожніх пристроях і облаштуванню доріг:

- усунення пошкоджень елементів архітектурно-художнього оформлення та благоустрою автомобільних доріг;

- фарбування елементів облаштування автомобільних доріг;

- забезпечення освітлення на ділянках доріг у межах населених пунктів, транспортних розв'язках та штучних спорудах, на яких відповідними органами встановлено потребу освітлення;

- встановлення лічильників для підрахунку інтенсивності руху автотранспорту;

- утримання служби та засобів технологічного дорожнього зв'язку;

- організація та обслуговування інформаційного забезпечення;

- організація та обслуговування комп’ютерних мереж.

5. Організації та безпеці дорожнього руху:

- заміна та встановлення відсутніх окремих дорожніх знаків, шлагбаумів і стовпчиків, знаків індивідуального проектування, світлоповертальних елементів, усунення незначних пошкоджень огороджень, напрямних пристроїв;

- відновлення або нанесення нової вертикальної та горизонтальної розмітки, влаштування огороджень протяжністю до 1000 м;

- влаштування тимчасової горизонтальної розмітки;

- оборка гірських схилів уздовж доріг.

6. Озелененню:

- влаштування алейних чи декоративних насаджень;

- видалення та заміна старих дерев;

- прибирання старих, повалених та аварійних дерев, які створюють або можуть створити аварійну ситуацію;

- обрізання дерев, що заважають видимості водіям транспортних засобів;

- ліквідація чагарникової порослі на узбіччях і смузі відводу, укосах, розділювальній смузі, бермах;

- періодичне скошування трави, боротьба з бур'янами у межах земляного полотна на узбіччях і в смузі відводу, бермах; підсівання травосуміші на окремих місцях;

- догляд за придорожніми лісонасадженнями;

- вирощування саджанців в розсадниках та посадка їх замість видалених, забезпечення елементами декоративного оформлення;

- засівання багаторічними травосумішами поверхні укосів насипів і виїмок, розділювальної смуги, місць біля майданчиків зупинок транспортних засобів, майданчиків відпочинку, влаштування квітників з додаванням гумусового ґрунту і проведення агротехнічних заходів.

7. Прибиранню:

- забезпечення санітарного стану та естетичного вигляду смуги відводу;

- прибирання сторонніх предметів з проїзної частини;

- знепилювання та систематичне очищення проїзної частини, узбіччя, майданчиків відпочинку, автопавільйонів, переходів пішохідних доріжок і тротуарів від сміття та бруду;

- очищення від бруду елементів огородження і перил, дорожніх знаків;

- очищення від бруду та сміття мостів та труб.

Роботи з капітального ремонту.

До капітального ремонту автомобільних доріг і дорожніх споруд відносяться роботи по:

1. Земляному полотну та водовідводу згідно з ВБН В.2.3-218-171:

- виправлення земляного полотна у плані, поздовжньому і поперечному профілях на окремих ділянках; усунення руйнувань на ділянках, що виникли внаслідок недостатнього водовідводу;

- влаштування дренажів, ізолюючих прошарків; укріплення укосів та інші роботи, що забезпечують стійкість земляного полотна;

- відновлення діючих та влаштування нових споруд водовідводу, берегозахисту та зливової каналізації;

- влаштування земляного полотна та водовідводу на розширеннях для додаткових смуг, на підйомах, майданчиках для зупинки і стоянки транспортних засобів, на перехрестях (у тому числі у різних рівнях), майданчиках відпочинку, під'їзних автомобільних дорогах до розв'язок, об'єктів дорожньо-ремонтних служб, об'єктів сервісу, до діючих прикордонних пунктів та пунктів пропуску;

- розкриття виїмок для забезпечення видимості на кривих у плані;

- уположення укосів земляного полотна до нормованих значень;

- рекультивація земель, що використовувались як ґрунтові та піщані кар'єри, а також при розміщенні елементів дороги, споруд при прокладанні за новим напрямком.

2. Дорожньому одягу та покриттю згідно з ВБН В.2.3-218-186:

- підсилення та влаштування нового дорожнього одягу в місцях розширення проїзної частини, виправлення і перебудови земляного полотна, на перехрестях (у тому числі у різних рівнях), примиканнях, розворотних майданах,встановлення нових бордюрів і укріплюючих смуг по краяхудосконалених покриттів;

- ліквідація колій глибиною більш 45 мм із заміною нестабільних шарів дорожнього одягу методами фрезерування і регенерації на ширину смуг руху або на всю ширину покриття з укладанням одного чи декількох шарів асфальтобетону;

- поновлення профілю щебеневих, гравійних поліпшених покриттів з додаванням кам'яних матеріалів більше 500 м3 на один кілометр;

- влаштування і ремонт віражів на горизонтальних кривих;

- перемощування бруківок з повною чи частковою заміною піщаної основи або влаштування удосконалених покриттів з використанням старих бруківок (понад 50 % загальної площі) як основи;

- влаштування тротуарів протяжністю до 1000м;

- влаштування більш удосконалених типів покриттів з використанням старих, як основи;

3. Штучних спорудах згідно з СНиП 2.05.03; СНиП 3.06.04; ДБН В.2.3-6:

- перебудова існуючих мостових споруд і водопропускних труб;

- підсилення, поширення мостових споруд з доведенням їх габаритів та(або) вантажопідйомності до розрахункових;

- заміна, відбудова та підсилення опор, торкретування поверхні, відновлення облицювання масивних опор, цементація кам'яної кладки, заміна дренажу, ліквідація місцевих розмивів біля опор;

- поновлення, підсилення, заміна елементів прогонових будов і опорних частин (заміна пошкоджених елементів поясів і ферм металевих прогонів, заміна балок прогонових будов, заміна опорних частин тощо), встановлення їх в проектне положення;

- заміна залізобетонних та металевих огороджень;

- заміна тротуарних блоків;

- заміна гідроізоляції та покриття проїзної частини ;

- заміна перехідних плит сполучення мостової споруди з насипом, в тому числі з відновленням дренуючої засипки.

І т. інше.

Роботи з поточного (планово-попереджувального) ремонту.

При поточному (планово-попереджувальному) ремонті виконуються роботи по:

1. Земляному полотну і водовідводу:

- усунення окремих пошкоджень земляного полотна, дренажних та водовідвідних споруд, підвідних і відвідних русел біля мостів і труб;

- зменшення ухилів насипів;

- ліквідація неорганізованих з'їздів;

- влаштування ґрунтових банкетів і берм для захисту укосів від розмивів і для затримки принесеного снігу;

- відновлення водовідводу на перехрестях і примиканнях, майданчиках для зупинки, стоянках автомобілів, під'їзних дорогах до об'єктів дорожньо-ремонтної служби, визначних місць, поромних переправ і т. ін.;

- ліквідація деформацій і руйнувань земляного полотна;

- розчистка обвалів, зсувів, селевих виносів, осипів та каменепадів;

- укріплення узбіч та укосів земляного полотна і виїмок;

- термінові роботи по ліквідації пучин.

2. Дорожньому одягу та покриттю:

- влаштування поверхневих обробок та інших шарів зносу для підвищення шорсткості, поліпшення рівності покриттів і вирівнювання поперечного профілю;

- ремонт та відновлення зношених верхніх шарів цементобетонних, асфальтобетонних та інших покриттів, у тому числі за технологією регенерації та профілювання, діагностика дорожніх одягів;

- влаштування тонкошарових покриттів з емульсійно-мінеральних та асфальтобетонних сумішей поверх існуючих дорожніх одягів;

- розшивка та герметизація тріщин та швів на покриттях;

- поновлення профілю щебеневих, гравійних поліпшених покриттів з додаванням до 50 % товщини шару нових матеріалів;

- відновлення профілю і посилення окремих ділянок проїзної частини щебеневих, гравійних і ґрунтових доріг з додаванням місцевих дорожньо-будівельних матеріалів: щебеню, гравію, шлаку, кам'яних висівок та т. ін. - до 500 м3 на 1 км;

- перемощення окремих ділянок бруківки (до 50 % загальної площі ділянки);

- суцільний ремонт окремих ділянок дорожнього покриття;

- влаштування тротуарів;

- заміна окремих плит цементобетонних покриттів;

- ремонт віражів на горизонтальних кривих.

І таке інше.

4. Зимове утримання дороги

Розрахунок об’ємів снігоприносу до дороги виконуємо методом румбів. Будуємо розу об’ємів снігопереносів. Потім виконуємо розрахунок об’ємів снігоприносу до дороги праворуч Wп та ліворуч Wл.

(4.1)

де К – коефіцієнт кореляції;

gi – снігоперенос по і-му румбу, м3/пог. м;

αі – кут між напрямком ділянки дороги і напрямком і-го румбу, град.

За результатами розрахунків будуємо епюри снігоприносів до дороги.

4.1 Проектування снігозахисту дороги

Проектування снігозахисту дороги виконуємо з урахуванням снігоприносу, снігомісткості існуючих лісосмуг та інших перешкод, затримуючих сніг.

Частину снігу, який приноситься до дороги , затримують існуючі лісосмуги.

W1 = W – Wc ,

де W – об’єм снігоприносу до дороги з лівої або правої сторони, м3/пог.м

W1 – об’єм снігоприносу з урахуванням снігомісткості лісосмуг, м3/пог.м (дефіцит снігомісткості лісосмуг)

Wс – снігомісткість існуючих лісосмуг, м3/пог. м

Відстань від бровки земляного полотна до снігозахисної лісосмуги, ширину лісосмуг та відстань між ними визначаємо за типовими схемами.

Якщо лісосмуга розташована від дороги на відстані меншій, ніж довжина подвітряного снігового шлейфу, на проїзній частині утворюються снігові намети й така лісосмуга не захищає, а, навпаки, сприяє формуванню снігових наметів на дорозі. В такому разі необхідно збільшити ширину лісосмуги і таким чином віддалити крайній ряд насаджень з боку поля від дороги на достатню відстань.

На ділянках доріг, де відведення землі під улаштування нових та посилення існуючих снігозахисних лісосмуг недостатнє, слід застосовувати тимчасові снігоутримуючі засоби та обладнання: переносні решітчасті щити, тимчасові просторові засоби (ТПЗ), полімерні засоби (ТПЗ), полімерні сітки, снігові вали, траншеї та стінки, загорожі із хмизу, очерету та ін.

Щити висотою 1,5 або 2 м установлюють суцільною лінією паралельно осі дороги, прив’язуючи їх до кілків або міцно зв’язуючи верхні кінці. Число рядів та порядок перестановки щитів встановлюють залежно від об’єму снігоприносу.

Тимчасові просторові засоби виробляють з полімерних матеріалів та встановлюють паралельно осі дороги.

Снігозахисне обладнання з полімерних сіток застосовують при об’ємі снігоприносу до 75 м3/пог.м. Полімерні сітки прикріплюють до кілець на висоті 25 см над рівнем землі на відстані 60 м від бровки земляного полотна.

Для снігозахисту місцевих доріг рекомендують користуватися щитами із хмизу чи очерету, снігомісткість і схему установки яких слід приймати для дерев’яних решітчастих щитів.

Найефективнішим способом є комплексний снігозахист доріг, який передбачає оптимальне поєднання снігозахисних лісосмуг та тимчасових снігозатримуючих засобів та обладнання. При цьому снігомісткість комплексного снігозахисту приймають як суму снігомісткості лісосмуг та тимчасових засобів.

4.2 Технологія та організація снігоочищення дороги

Патрульне снігоочищення виконують в період снігопаду для запобігання ущільнення снігу колесами автомобілів та формування сніжно-льодового накату. Час між проходженням плужно-щіткових снігоочищувачів при патрульному снігоочищуванні визначаємо за формулою

де ρс – щільність снігу на покритті, г/см3 (ρс = 0,07-0,25г/см3)

hmax – максимально допустима товщина пухкого снігу, мм

ρв – щільність води (ρв = 1г/см3)

існ – інтенсивність снігопаду, мм/годину, яка вимірюється товщиною шару води, що утворюється після розтавання снігу (існ = 5-10мм/годину).

Кількість необхідних плужних снігоочищувачів для патрульного снігоочищування визначаємо за формулою

де L – довжина ділянки патрульного снігоочищення, м

Bmin – мінімальна ширина очищеної поверхні, яка дорівнює ширині земляного полотна, м

Пn – продуктивність снігоочищувача, м2/год.

Пn = Vр·Кч·(b–Δb)

де Vр – робоча швидкість снігоочищувача, м/г

Кч – коефіцієнт використання робочого часу (Кч = 0,7-0,9)

b – ширина захватки плужно-щіткового снігоочищувача, м

Δb – ширина перекриття проходів (Δb = 0,25-0,3).

4.3 Технологія та організація боротьби із зимовою слизькістю

Боротьба із зимовою слизькістю ведеться різними способами: хімічним, фізико-хімічним, механічним та тепловим. Найбільш розповсюджений хімічний спосіб, при якому по проїзній частині наносять тверді або рідкі хлориди в чистому вигляді або в суміші з фрикційними матеріалами. Як фрикційний матеріал найчастіше використовується пісок, а також відсів, шлаки та інші відходи промисловості. Чисті хлориди застосовують на особливо небезпечних або важливих ділянках доріг, або на ділянках доріг з товщиною льоду 1-2 мм. Фрикційні матеріали в чистому вигляді малоефективні і застосовуються тільки на дорогах IV-V категорії.

Річну кількість чистих хлоридів визначаємо за залежністю

Qi = n hл gі Вn L 10-6

де Qi – річна кількість хлоридів і-го типу, т

n – число днів в році із зимовою слизькістю

hл – середня товщина льоду, мм

gі – норма розподілу і-го виду хлориду на 1 мм товщини шару льоду, яка залежить від температури повітря, г/м2

Вn – ширина посипання дороги, яка дорівнює ширині проїзної частини та укріплених смуг узбіч, м

L – довжина ділянки посипання, м.

Qi = 10·1·30·9·28000·10-6 = 75,6 т.

Річну кількість суміші фрикційних матеріалів з хлоридами обчислюємо за рівнянням

Qпс = n · gпс · Bn · L · 10-3

де Qпс – річна кількість піскосоляної суміші

gпс – норма розподілу піскосоляної суміші, м3/1000м2 (для небезпечних ділянок з ускладненими умовами руху 0,3-0,4 м3/1000м2, по решті ділянок – 0,1-0,2 м3/1000м2).

Qпс = 10·0,15·9·23000·10-3 = 310,5 т.

Необхідну кількість фрикційного матеріалу та хлоридів визначаємо з урахуванням норм добавок хлоридів до фрикційних матеріалів. Виходимо з того, що насипні щільності піску та твердих хлоридів приблизно однакові (1300–1400кг/м3).

Для боротьби із зимовою слизькістю бажано застосовувати хлориди з інгібіторами корозії, які знижують корозійну активність хлоридів. Річну кількість інгібіторів обчислюємо, виходячи з річної потреби хлоридів та норм добавок.

Відстань між базами протиожеледних матеріалів визначають залежно від способу та строків ліквідації зимової слизькості та кількості смуг руху.

Після розміщення баз зимового утримання доріг визначаємо потрібну кількість розподілювачів протиожеледних матеріалів. Тип розподілу вибирають в залежності від технічних характеристик розподілювача. Необхідну кількість розподілювачів протиожеледних матеріалів обчислюємо за формулою

де tmax – максимальний термін ліквідації зимової слизькості, год

Пр – продуктивність розподілювача протиожеледних матеріалів, м2/год.

Продуктивність розподілювача при використанні чистих хлоридів визначаємо за формулою

При використанні піскосоляної суміші продуктивність розподілювача

де Q – місткість кузова, м3

Kз – коефіцієнт заповнення кузова, Kз = 0,9-1,0

γ – об’ємна вага протиожеледного матеріалу (чистого хлориду або піскосоляної суміші), γ = 1300-1400 кг/м3

Kвч – коефіцієнт використання часу, Kвч = 0,7-0,9

gл – норма розподілу чистих хлоридів г/м2 на 1 мм товщини льоду

gпс – норма розподілу піскосоляної суміші, м3/1000м2

Vр – робоча швидкість розподілювача, км/год

Bр – ширина посипання, м

Vт – середня транспортна швидкість розподілювача, км/год

tн – середній час навантаження одного розподілювача, год. (tн = 0,2-0,4 год.)

tпз – час підготовчо-заключних операцій, год. (tпз = 0,15-0,25 год.)

lб – середня відстань до бази, км

де Lб – відстань між базами зимового утримання доріг, км.

5. Технологія та організація поточного ремонту дорожнього одягу

Поточний ремонт дорожнього одягу є планово-попереджувальним видом ремонту. Поточний ремонт проводиться систематично, цілий рік по всій довжині дороги, яка знаходиться в експлуатації, й переважно при позитивній температурі повітря.

Розробку технології та організації поточного ремонту проводимо в такій послідовності.

По дорожньо-кліматичному експлуатаційному графіку визначаємо дату початку проведення поточного ремонту (tєС = 5єС): 4.04.2002 р.

В установлені нормативними документами строки з урахуванням коефіцієнта змінності визначаємо кількість робочих змін, за які необхідно провести ремонтні роботи

Тзм = Тн·Кзм

де Тн – нормативні мінімальні строки проведення ремонтних робіт

Кзм – середній коефіцієнт тривалості зміни (1,8-2)

Тзм = 5·2 = 10

Визначаємо мінімальний обсяг ремонтних робіт за робочу зміну