Xreferat.com » Рефераты по строительству » Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами

Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами

Размещено на /

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ІМ. АКАДЕМІКА В. ЛАЗАРЯНА


Кафедра «Будівельне виробництво та геодезія»


КОНТРОЛЬНА РОБОТА

По дисципліні: Технологія та механізація залізничного будівництва


На тему: «Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами»


Виконав: Студент 4 курсу

Групи 3БЗтв-1

Зеленов Д.О.

Перевірив: доц. Нагорний І.В.


Дніпропетровськ 2010

Зміст


1. Вихідні дані контрольної роботи

2. Розрахунок обсягів робіт

3. Розрахунок трудомісткості основних видів робіт

4. Розрахунок матеріальних ресурсів

5. Вибір засобів стропування і тари

6. Вибір кранів

7. Календарний графік виконання робіт

8. Технологія і організація виробництва робіт з цегляної кладки стін

9. Побудова та область застосування будівельних вібраторів

Список використаної літератури


1. ВИХІДНІ ДАНІ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ


СХЕМА БУДІВЛІ


Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами

Рис. 1. – Схема будівлі


Розмір будівлі: довжина: 11 х 5= 55 м;

ширина: 3 х 6 = 18 м;

Площа прорізів, % – 26;

Переліз колон, см: 40х40;

Товщина перекриття, см: 20;

Висота поверху, м: 3,1;

Кількість поверхів: 4;

Вид кладки зовнішніх стін: керамічні каміння (250х120х135) з облицюванням лицьовою цеглою;

Товщина зовнішніх стін, м: 0,51;

Товщина внутрішніх стін,м: 0,38;

Армування кладки, кг/м3: 15;

Побудова та область застосування машин та механізмів: вібратори.


2. РОЗРАХУНОК ОБСЯГІВ РОБІТ


Об'єми робіт підраховуються за формою таблиці №1. Одиниці вимірювання об'ємів робіт приймаються відповідно до одиниць вимірювання прийнятих у відповідних збірниках Ресурсних Елементних Кошторисних Норм (РЕКН).

Склад робіт, що включається в таблицю №1, наступний:

1. Цегляна кладка зовнішніх стін (відповідного виду)

2. Цегляна кладка внутрішніх стін (стін сходових кліток).

4. Армування кладки зовнішніх стін.

5. Установлення збірних залізобетонних сходових маршів.

6. Установлення збірних залізобетонних сходових площадок..

7. Пристрій монолітних залізобетонних колон.

8. Пристрій монолітного залізобетонного перекриття і покриття.


Таблиця 1. – Відомість підрахунку об'ємів робіт

Найменування робіт Од. виміру Ескіз та формула підрахунку Обсяг робіт




на поверх Всього
1 Мурування зовнішніх стін м3

Площа стін на 1 поверх: (55х2+18х2)х3,1х0,8=339,60м2

3,1 - висота поверху; 0,8 коефіцієнт на прорізі

Об’єм кладки на 1 поверх: 339,60х0,51=173,19 м3

Всього: 173,19х4=692,76 м3

173,19 692,76
2 Мурування внутрішніх стін м3

Площа стін сходових клітин на 1 поверх:

(3,31+5,18)х2х3,1х0,9=47,37 м2

2 - кількість сходових клітин; 3,1 - висота поверху

0,9 - коефіцієнт на прорізі

Об’єм кладки на 1 поверх: 47,37х0,38=18 м3

Всього: 18х4=72 м3

18 72
3 Армування мурування стін т

На 1 поверх: (173,19+18)х0,015=2,86

Всього: 2,86х4=11,44

2,86 11,44
4 Установлення сходових площадок 100 шт.

На 1 поверх: (2+2)=4

Всього: 4х3=12

0,04 0,12
5 Установлення сходових маршів 100 шт.

На 1 поверх: (2+2)=4

Всього: 4х3=12

0,04 0,12
6 Улаштування залізобетонних колон 100 м3

На 1 поверх: (0,40х0,40)х3,4х20=9,92 м3

20 - кількість колон на 1 поверх

Всього:9,92 х 4=39,68 м3

0.099 0,396
7 Улаштування залізобетонних перекриттів 100 м3

Площа на 1 поверх: (18+0,24)х(55+0,24)-(5,44х3,19)х2=972,87 м2

Об’єм на 1 поверх: 972,87х0,2=194,57 м3

Всього:(194,57х3)+ +(18+0,24)х(55+0,24)х0,20=785,22 м3

1,94 7,85

3. РОЗРАХУНОК ТРУДОМІСТКОСТІ ОСНОВНИХ ВИДІВ РОБІТ


По об'ємах робіт (таблиця 1) за формою таблиці 2 підраховуються трудомісткості робіт (у людино-змінах та і машино-змінах) відповідно до норм часу відповідних збірок РЕСН ДБН Д2.2-8-99. Трудовитрати в машино-годинах для основних машин і механізмів.


Таблиця 2. – Калькуляція трудових витрат

Шифр

норми

Найменування робіт, одиниця виміру Об'єм робіт Норма часу на одиницю робіт

Загальні трудовитрати,

Люд. Змін; Маш. змін




На поверх Всього Чел.час Маш.час На поверх Всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Е8-15-3 Мурування зовнішніх стін товщиною 510 мм із цегли (керамічної, силікатної) з облицюванням лицьовою цеглою при висоті поверху до 4 м., м3 173,19 692,76 8,74 0,41

189,21

8,87

756,84

35,48

2 Е8-6-7 Мурування внутрішніх стін з цегли керамічної (силікатної) при висоті поверху до 4-м., м3 18 72 6,92 0,49

15,57

1,10

62,28

4,41

3 Е8-12-1 Армування мурування стін, т 2,86 11,44 89,11 0,46

31,85

0,16

127,42

0,65

4 Е7-21-1 Установлення сходових площадок примиасі до 5 т, 100 шт. 0,04 0,12 253,75 55,83

1,26

0,27

3,80

0,83

5 Е7-21-3 Установлення сходових маршів при масі до 5 т, 100 шт. 0,04 0,12 423,4 87,73

2,11

0,43

6,35

1,30







Всього по роботам 1-5

240,00

10,83

956,69

42,67

6 Е6-14-1 Улаштування залізобетонних колон у дерев’яній опалубці висотою до 4-х м, периметром до 2 м, 100 м3 0,99 0,368 1508 129,11

18,66

1,59

69,36

5,93

7 Е6-22-1 Улаштування залізобетонних перекриттів безбалкових товщиною до 200 мм, 100 м3 1,76 8,90 1168,7 28,7

283,40

6,95

1146,78

28,16







Всього по роботам 6-7

302,06

8,54

1216,14

34,09


4. Розрахунок матеріальних ресурсів

будівля цегляний кладка стіна

У відповідності норм витрати матеріалів по РЕКН ДБН Д.2.2-8-99 за формою таблиці 4 визначається нормативна потреба в матеріалах на задані об'єми робіт.


Таблиця 3. – Розрахунок потрібних основних матеріалів, виробів та

напівфабрикатів

Норма ДБН Д.2.2 Од. виміру Обсяг робіт Цегла Лицьова - 1000 шт. Цегла керамічна 1000 шт. Розчин цем. вапняний, м3 Арматура, т Дріт арматурний, т Бетон Вр-1, м3 Сходові марші та площадки, шт.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 Е8-15-3 м3 692,76 90,05 173,19 159,33



2 Е8-6-7 м3 72
27,36 17,28



3 Е8-12-1 т 11,44



11,44

4 Е7-21-1 100 шт. 0,12

0,1


12
5 Е7-21-3 100 шт. 0,12

0,07

0,06 12
6 Е 6-14-1 100 м3 0,368


2,94
37,35
7 Е6-122- 100 м3 8,90


68,17
907,8
Всього: 90,05 200,55 175,78 71,11 11,44 945,21 24

5. ВИБІР ЗАСОБІВ СТРОПУВАННЯ І ТАРИ


Вантажозахватні пристрої і тару треба вибрати для кожного типу вантажів, які треба переміщувати краном: піддони з цеглою, цебра для розчину, стропи і траверси для опалубки та сходових площадок і маршів, арматурних виробів та ін. Ці пристрої і тара повинні відповідати ДСТУ та відповідним ДБН. Підібрані по довідкової літератури засоби стропування наведені в таблиці 4.


Таблиця 4. – Засоби стропування

Найменування Ескіз Характеристики Область використання



Вантажопідйомність, т Маса, кг Висота,м
1 4-гілковий строп типу 4 СК

Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами

20 147,8 4,5 Стоп типу 4СК призначений для підйому і переміщення різних вантажів, деталей і конструкцій.

6. ВИБІР КРАНІВ


Для монтажу конструкцій будівель та вертикального транспорту будівельних матеріалів та вантажів використовуються баштові крані та саморушні стрілові крані на гусеничному та пневмоколісному ході. Вибір типу та марки крана здійснюється шляхом порівняння об’ємно-планувальних та конструктивних характеристик будівлі з технічними параметрами крана. Це порівняння здійснюється згідно вантажопідйомності крана (Q), висоті підйому гаку крана (Нп) та виліту стріли крана (L).

Вантажопідйомність крана (Q), необхідна для монтажу елементів, визначається співвідношенням:


Q > G + g = М/ L, (1)


де: G – маса найважчого елемента (наприклад, баддя з бетоном), т;

g – маса строповочної оснастки,т, встановленого на конструкціях до їх підйому та маса строповочних пристроїв,т;

Висота підйому гака крана (Нп)визначається за формулою:


Нп = h1 + h2 + h3 + h4, (2)


де: h1 – перевищення опори елемента, який монтується над рівнем стоянки крана,м (3,1*4=12,4 м)

h2 – запас по висоті (не менш 0,5 м);

h3 – висота елемента в монтажному положенні, 2,2 м;

h4 – висота строповки в робочому положенні від верха елемента, який монтується, до низу гака крана, 4,5 м.

Нп = 12,4 + 0,5 +2,2 + 4,5 = 19,6 (м)

Виліт стріли крана – це горизонтальна відстань від осі поворотної платформі крана до центру гака крана.

Виліт стріли при зведенні наземної частини


L = e + І + m, (3)


де: e – відстань від осі обертання крана до зовнішньої грані стіни будівлі,м;

(ця величина залежіть від ширині колії крана,радіусу частини платформі, що виступає та зазору між поворотною платформою і будівлею, що дорівнюється 0,7 -1 м. Значення e для деяких баштових кранів приведена в таблиці 6)

І – ширина наземної частини будівлі з врахуванням товщині стін, м;

m – половина ширини елемента, що виступає (балкон та ін.), м.

L = 5 +19,02 = 24,02 (м)


7. Календарний графік виконання робіт


Календарний план виробництва робіт по муруванню стін і зведенню залізобетонного каркаса будівлі складається за формою таблиці 5 на підставі калькуляції трудових витрат, форма якої приведена в таблиці 3.


Таблиця 5. – Календарний план виробництва монтажних робіт

Найменування робіт, спеціалізованих потоків Обсяг робіт Трудомісткість, люд. год. на поверх, всього Машини і механізми. Тривалість робіт, дні Кількість змін Кількість робітників


Од. вим. Обсяг на поверх, всього
Тип, марка Кількість маш. змін на поверх, всього


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 Мурування та армування стін, установлення сходових площадок та маршів і т.д. м3

194,13

776,44

240

956,69


10,83

42,67

12

48

1 20
2 Улаштування залізобетоних колон та плит перекриття 100 м3

2,75

9,26

302,06

1216,14


8,54

34,09

12

48

1 26

При визначенні тривалості окремих будівельних процесів (графа 7 таблиці 7) розрізняють механізовані і немеханізовані процеси. У контрольної роботі механізовані процеси – це установка (монтаж) збірних залізобетонних елементів, немеханізовані процеси – цегляна кладка стін, пристрій монолітних залізобетонних конструкцій. Тривалість механізованих робіт(процесів) визначається по формулі:


Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами, (4)


де: Мрмашиноємкість робіт (графа 7, маш-змін);

n – кількість використовуваних машин;

b – змінність роботи (гр. 9).

Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами (днів)

Кількість робітників (Nм) механізованого процесу (гр. 14) визначається по формулі:


Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами, (5)


де: Тр – трудомісткість робіт (гр. 4), ч-дн.

Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами (роб)

Тривалість немеханізованих робіт (процесів) визначається по формулі:


Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами, (6)


де: Nр – прийнята кількість робітників в зміну, що задається в таких межах, щоб тривалість роботи t була не менше нормативного числа робочих днів (змін) провідного механізму (наприклад, баштового крана).

Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінамиЗведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами (днів)

Календарний план виробництва робіт по зведенню стін і каркаса будівлі повинен передбачати потокові методи організації будівництва. Для цієї мети організовується два спеціалізовані потоки (дві робочі бригади):

- 1-й потік (бригада №1) виконує роботи по муруванню стін, армуванню стін, укладанню сходових маршів та площадок;

- 2-й потік (бригада №2) виконує роботи по улаштуванню монолітного залізобетонного каркаса будівлі.

Будівля в межах поверхів розбивається на декілька рівновеликих захваток (2 або 3 залежно від габаритних розмірів будівлі). Далі визначається ритм роботи бригад, тобто тривалість робіт бригад на одній захватці. При організації рівноритмічного потоку ритм роботи бригад для обох спеціалізованих потоків (бригад) приймається однаковим, використовуючи формулу 6, в якій Тр визначається на поверх.


Таблиця 6. – Календарний план виробництва монтажних робіт

Найменування робіт, спеціалізованих потоків Робочі дні

6 12 18 24 30 36 42 48 54
Мурування та армування стін, установлення сходових площадок та маршів








1- й поверх








2- й поверх








3- й поверх








4- й поверх








Улаштування залізобетонних колон та плит перекриття








1- й поверх








2- й поверх








3- й поверх








4- й поверх









8. ТЕХНОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА РОБІТ З

ЦЕГЛЯНОЇ КЛАДКИ СТІН


Цегла або камінь прямокутної форми має шість граней (мал.). Дві протилежні найбільші грані, якими цеглу (камінь) кладуть на розчин, називають постілями (нижньою і верхньою); довгі бічні грані цегли (каменю) – ложками; короткі – тичками.


Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами

Рис. 2. – Розміри цегли та каменю та кладка із цегли


Кладку із цегли або каменів виконують, як правило, горизонтальними рядами.

Ряд цеглин, повернутих до поверхні стіни довгою боковою гранню, називають ложковим рядом, а повернених до поверхні стіни короткою гранню – тичковим рядом (рис. б).

Цеглини або каміння в ряду кладки, що утворюють поверхні конструкцій, називають верстами. Версти розрізняють зовнішні, розташовані з боку фасаду будинку, і внутрішні, розташовані із внутрішньої сторони приміщення. Залежно від того, як укладається цегла та камінь, версти бувають тичковими і ложковими.

Цегла і камені, покладені між зовнішньою і внутрішньою верстами, називають забутовочнимі, або забуткою.

При кам'яній кладці використовують не тільки цілі цегли (камені), але і їхні частини, довжина яких кратна чверті довжини цілого. Такі цегли або камені називають неповномірними.

Будівельними розчинами називаються суміші, що складаються із неорганічного в'язкого, дрібного заповнювача й води, а в необхідних випадках спеціальних неорганічних або органічних добавок що твердіють після їхнього укладання. Приготовлений розчин повинен мати задану рухливість і забезпечувати необхідну марку.

Перев'язку швів цегляної кладки ведуть по певним системам. Найпоширенішими є дві системи перев'язки: однорядна (або, як її називають, ланцюгова) і багаторядна.

При однорядній системі тичкові ряди чергуються ложковими. Вертикальні шви кожного ряду повністю перекриваються цеглою вищерозміщеного ряду на 1/4 цегли. Для утворювання вертикальних граней простінків, кутів, стовпів і тому подібного застосовують неполномірну цеглу – 3/4, 1/2 і 1/4 цеглини. Цегельна кладка при однорядній системі перев'язки володіє високою міцністю, проте має наступні недоліки: перев'язка лише в 1/4 цеглини; потрібна велика кількість неполномірної цегли; кладку можна вести лише рядами на всю товщину стіни, що утрудняє викладення зовнішньої версти у міру зростання кладки.

При багаторядній системі кладки декілька ложкових рядів перекриваються одним тичковим рядом. Для стін застосовують шестирядну кладку, при якій п'ять ложкових рядів перекривають одним тичковим Для перев'язки поперечних вертикальних швів кожен подальший ложковий ряд кладки зрушують на 1/2 цеглини. Подовжні вертикальні шви в п'яти ложкових рядах збігаються і перекриваються одним тичковим рядом. Міцність кладки, виконаної по багаторядній системі перев'язки, на 2–5% менше міцності кладки по дворядній системі перев'язки. Проте така кладка має цілий ряд переваг. Кладка стін і інших конструкцій з цеглини стандартного розміру виробляється двома основними способами: впритиск і вприжим.

Впритиск кладку ведуть наступними прийомами. Спочатку муляр розстеляє розчин під ложковий ряд грядкою шириною 7-8 см і товщиною 2-3 см, не доводячи розчин до краю стіни на 2-2,5 см. Під тичковий ряд грядку роблять шириною 20-21 см. Далі гранню цегли в похилім положенні муляр загрібає частину розстеленого розчину для заповнення вертикального шва й поступово випрямляє цеглу, притискаючи його до постілі й присуваючи до раніше покладеної цегли. Досвідчені муляри кладку впритиск ведуть двома руками, укладаючи по дві цегли.

Вприжим кладку цегли ведуть у такий спосіб. Розстелений по стіні твердий розчин муляр кельмою частково загрібає з постелі й притискає його до раніше покладеної цегли, щоб утворювати вертикальний шов. При цьому лівою рукою муляр кладе цеглу на підготовлену постіль і, віднімаючи кельму, притискає його до раніше покладеної цегли. Покладену цеглу муляр осаджує легким постукуванням рукояткою кельми, а надлишок, що виступив на зовнішню поверхню, розчину підрізає кельмою.

Основними інструментами муляра є кельма, молоток-кірочка, ківш-лопата й розшивка (рис).

Кельма служить для розрівнювання розчину, заповнення розчином вертикальних швів і для підрізування зайвого розчину з лицьових сторін |кладки. Для розколювання й тесання цегли застосовують молоток-кірочку вагою 500 г.

Ковшем-Лопатою користуються для подачі розчину з ящика на стіну й розстеляння його на стіні.

Розшивку використовують для оброблення швів кладки будинків і споруджень по фасадній стороні.

Крім інструмента для кам'яних робіт, застосовується інвентар, що складається з порядовок, причалки, правила, косинця, рівня, схилу і ящиків для розчину.


Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами

Рис. 3. – Інструмент для кам’яних робіт:

Кельми: а) муляра; б) вогнеупорника; в) трубоклада; г) розшивка;

д) ківш-лопата Мальцева; е) збавочний рівень; є) молоток-кірочка;

ж) киянка; з) щуп; і) схил для кладки труб (вага 12 кг):

1) колбочка рівня; 2) сталеве кільце; 3) дерев'яна бобика.


Зручність виконання кам'яних робіт у значній мірі впливає на продуктивність праці мулярів і на якість кладки. Ширина майданчика, з якого проводиться кладка стін, повинна складатися із трьох зон (мал.): робочої, зони матеріалів і транспортної. Робочу зону, тобто місце роботи мулярів, роблять шириною 60-70 см. У зоні матеріалів розміщають пакети цегли і ящики з розчином. Цеглу звичайно розташовують проти простінків, а ящики з розчином – проти прорізів. Ширину цієї зони роблять звичайно 65 см. Транспортна зона служить для подачі матеріалів (наприклад, підвозу на тачках розчину) і проходу робітників. Ширину цієї зони роблять 115-125 см. Якщо подачу цегли й розчину роблять краном безпосередньо на робоче місце муляра, то ширину транспортної зони скорочують до 60-75 см. З наведеного видно, що ширина підмістя може бути 1,9-2,9 м.

Продуктивність праці і якість кладки залежать від організації праці мулярів. Краща організація праці досягається розчленовуванням процесу кладки на ряд окремих операцій, кожна з яких залежно від її складності поручається мулярові відповідної кваліфікації.

Основні й найбільш відповідальні операції, такі, як кладка верстових рядів, сполучення стін, кладка кутів і стовпів, перевірка правильності кладки, виконують кваліфіковані муляри 5-го й 4-го розрядів. Інші операції – перелопачування розчину в ящику, подачу розчину й цегли, розстеляння розчину, кладку забутки – виконують муляри-підручні 3-го й 2-го розрядів. Відповідно до цього цегельну кладку виконують ланками в складі від двох до п'яти людей: одного або двох кваліфіковані мулярів і одного – трьох підручні.

Вибір складу ланки роблять залежно від конструкції й товщини стін, що викладаються, характеру обробки фасаду, числа прорізів у стінах і загального обсягу робіт.

При виробництві кам'яних робіт більших обсягів окремі ланки мулярів поєднуються в бригади із загальною кількістю в 15-20 людей і

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту

Похожие рефераты: