Xreferat.com » Рефераты по маркетингу » Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами

Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами

Курсова робота

на тему: «Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами»


Вступ


Події останніх років в Україні, зміни в економіці, пов'язані з переходом до ринкових відносин, призвели до значного збільшення об'єму ринку споживчих товарів, розширення їх асортименту, особливо за рахунок різкого збільшення на вітчизняному споживчому ринку частки імпортних товарів. У зв'язку із зміною форм власності істотно змінилася подоба торгівельних підприємств і характер їх діяльності.

Торгівля в Україні є одним з видів економічної діяльності, які найшвидше зростають. Обсяг роздрібного товарообігу України, за даними Державного комітету статистики, в 2007 році склав 91,9 млрд. грн., що в порівняльних цінах на 23% більше обсягу минулого року. Питома вага оптової та роздрібної торгівлі у ВВП протягом 2003–2007 рр. коливається в межах 11–12%, що є другим результатом після промисловості. Однак, цей показник є дещо нижчим, ніж у таких країн, як Російська Федерація (19–20%), Польща (18–19%), США (15–16%) та Великобританія (14%).

Це свідчить про порівняну нерозвиненість цього виду економічної діяльності в нашій країні. Особливо ненасиченим є ринок роздрібної торгівлі. За оцінками консалтингової компанії AT Kearney, яка щорічно складає Global Retail Development Index, на сьогодні найперспективнішими з позиції потенційного розвитку торгівельних мереж є ринки країн, що розвиваються, зокрема, у трійку найпривабливіших країн увійшли Індія (1), Росія (2) і Україна (3).

Основним фактором розвитку сфери торгівлі в Україні є зростання доходів населення, яке визначається темпами росту реальної заробітної плати та зниженням рівня безробіття. Проте, зростання доходів населення в 2007 р. не супроводжувалося адекватним розширенням товарної пропозиції. Це пов'язано зі зміною системи перерозподілу доходів, яка виражена у підвищенні заробітної плати при падінні темпів росту економіки в цілому. Рівень доходів ще не є достатнім для забезпечення всіх першочергових потреб, а ринок роздрібної торгівлі є недосить насиченим.

Тому, незалежно від тенденцій розвитку економіки, попит на непродовольчі, побутові та продовольчі товари зростає випереджальними темпами.

Саме тому, обираючи сегмент ринку роздрібної торгівлі для здійснення наступного аналізу та досліджень, зупинимося саме на ринку роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

Роздрібна торгівля непродовольчими товарами здійснюється в торгових підприємствах: спеціалізованих, в тому числі фірмових, з універсальним асортиментом непродовольчих товарів і в значній мірі регулюється правилами продажу непродовольчих товарів, затверджених наказом МЗЕЗ і торгівлі України №294 від 27.05.96 р [1].

Метою курсової роботи є дослідження процесу організації торгівлі непродовольчими товарами, а саме виробами із шкіри. На основі вивчення економічної літератури і переробки теоретичного матеріалу, проаналізувати і оцінити економічні результати діяльності магазину «Шедевр».

Основними завданнями курсової роботи є:

дослідити стан ринку торгівлі непродовольчими товарами в Україні;

визначити основні фактори, що впливають на розвиток роздрібної торговельної мережі;

проаналізувати економічну діяльність магазину;

оцінити місцерозміщення магазину з продажу непродовольчих товарів;

дослідити організацію продажу шкіряних виробів та взуття в магазині;

оцінити рівень обслуговування покупців;

зробити аналіз проблем даного магазину та висунути пропозиції стосовно їх розв’язання;

запропонувати напрями вдосконалення організації торгівлі непродовольчими товарами.

Об’єктом дослідження є процес торгівлі шкіряними виробами у магазині «Шедевр».

Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних проблем, пов'язаних з розвитком торгівлі непродовольчими товарами, а саме шкіряним одягом та взуттям.

Робота складається із вступу, п’яти пунктів плану (два з яких мають по два підпункти), висновків та пропозицій, переліку використаних літературних джерел, додатків.


1. Значення, задачі розвитку та удосконалення торгівлі непродовольчими товарами (шкіряними виробами)


1.1 Теоретичні аспекти проблем розвитку роздрібної торговельної мережі в умовах ринкової економіки


Роздрібна торгівля – це діяльність з продажу товарів чи послуг безпосередньо кінцевим покупцям для їхнього особистого споживання або використання. При цьому не має значення, як саме (безпосередньо споживачеві, поштою, за замовленням по телефоном тощо) і де (в магазині, на вулиці, стадіоні чи вдома) продані товари чи надані послуги.

Проблеми розвитку роздрібної торгівлі, її відповідності потребам покупців особливо актуальні в умовах розвинутого «ринку покупців». Отже, при переході до ринкової економіки розвитку цієї галузі слід приділяти особливу увагу. В протилежному випадку всі заходи, спрямовані на стимулювання товаровиробників, будуть малоефективними, бо товари не надійдуть до споживачів у необхідному місці, в потрібній кількості, в зазначений строк і не будуть реалізовані через певну форму обслуговування [12].

Важливу роль у доведенні товарів від виробників до споживачів відіграють підприємства роздрібної торгівлі, кількість яких до недавнього часу з року в рік зростала. Так, за 1986–1990 роки кількість магазинів і дрібнороздрібних торговельних підприємств збільшилася на 3,7 тис. одиниць. За останнє ж десятиріччя тенденція змінилася на протилежну (рис. 1.1.). Як видно з рисунку, кількість підприємств роздрібної торгівлі за цей період постійно зменшувалась і на кінець 2000 року становила 103,2 тис., тобто 70,8% від їх кількості, що була на кінець 1990 року. Внаслідок цього знизилась і забезпеченість населення обґєктами роздрібної торгівлі. На рисунку 1.2 подана динаміка даного показника за останні 15 років [13].

Слід відзначити, що за 1986–1990 роки цей показник не змінювався, а за останні 10 років він зменшився в розрахунку на 10 тис. чоловік з 28 до 21 підприємства роздрібної торгівлі.

Стаціонарна мережа представлена наступними торговельними підприємствами: магазини, магазини-склади, також підприємства дрібнороздрібної торгівлі (павільйони, палатки, кіоски, ларьки, торговельні автомати).

На кінець 2000 року в Україні було зареєстровано 77,9 тис. магазинів, що складає 75,48% всієї мережі підприємств роздрібної торгівлі. Вони мають в своєму розпорядженні приміщення та обладнання, необхідні для виконання різноманітних торговельно-технологічних операцій. Розташовані магазини в капітальних стаціонарних будовах.

Однак, як видно з рисунку 1.3, частка магазинів у загальній кількості роздрібних торговельних підприємств за останні роки зменшилась: якщо на кінець 1990 року вона дорівнювала – 82,8%, то у 2000 році – 75,2%.

Особливо відчутно скоротилася мережа магазинів у сільській місцевості.

За аналізуємий період зменшилася і торговельна площа усіх магазинів та в розрахунку в середньому на один магазин (табл. 1.1). Найбільший середній розмір магазину мав місце у 1995 році: він складав 100 кв. м, а у 2000 році – лише 90 кв. м.


Таблиця 1.1 Динаміка середнього розміру одного магазину в роздрібній торгівлі України за 1986–2000 роки

Рік Торгова площа магазинів, тис. кв. м. Кількість магазинів, од. Середній розмір одного магазину, кв. м.
1985 10195 116,6 87
1990 11300 120,6 94
1995 10950 109,5 100
1998 8786 94,3 93
1999 7755 85,4 91
2000 7029 77,9 90
2000 р. у% – до 1985 р. 68,9 66,8 103,4
– до 1990 р. 62,2 64,6 95,7

Це пояснюється тим, що з поглибленням економічної кризи погіршувався фінансовий стан багатьох підприємств, особливо найбільш крупних за розмірами торговельної площі. Крім того, чимало магазинів виявились нерентабельними через незнання того, який товар необхідний споживачам та як організувати їх обслуговування. В результаті «вижили» тільки підприємства, керівниками яких були більш освічені підприємці. Значною мірою це відбувалось і через те, що саме у цей період інтенсивного розвитку набула дрібнороздрібна торговельна мережа, а також ринки.

За аналізуємий період частка продовольчих і непродовольчих магазинів в роздрібній торгівлі України зменшилась, а змішаних – збільшилась. Значною мірою це обумовлено тим, що на даному етапі розвитку країни підприємці не можуть бути впевнені у тому, який товар буде більше потрібний населенню завтра: адже ще не так давно українці переважно купували продукти харчування, а зараз все більшого значення у загальному товарообороті роздрібної торгівлі набувають такі товари, як одяг, взуття, меблі, автомобілі тощо.

На розвиток роздрібної торговельної мережі впливає і такий фактор як поведінка споживача. Так, більшість споживачів купують товари, зокрема непродовольчі, попередньо все обдумавши, дійшовши певного висновку щодо настійності потрібного товару і йде в магазин, уже знаючи, що він бажає придбати. Тому більшість підприємців дійшли висновку, що краще представити якомога більший асортимент товару та намагатися закріпити себе у свідомості споживача як незамінного помічника у здійсненні покупки аналогічного характеру.


1.2 Характеристика ринку шкіряного взуття в Україні


Сучасний ринок взуття також вражає своїм розмаїттям, однак українські виробники поступово втрачають на ньому свої позиції: все більше імпортних виробів, нерідко не найкращого ґатунку.

Вітчизняний виробник, покинувши потужні фабрики, перебрався у рятівну тінь напівкустарних майстерень. Високоякісне і дороге взуття провідних фірм поки що не по кишені абсолютній більшості населення країни, його частка в загальній структурі продажів не перевищує 5%. При загальному перевищенні пропозиції над попитом на ринку спостерігається брак взуття для всіх вікових груп, окрім молоді.

Потужності вітчизняної взуттєвої промисловості дозволяють виробляти до 120–130 млн. пар взуття щорічно. Проте останнім часом використовуються вони лише на 10–12%. Десятки підприємств галузі за останні три роки не спромоглися пошити бодай по одній парі взуття на кожного «середньостатистичного» споживача.

Порівняно з 1991 роком частка імпортних виробів у структурі пропозиції збільшилася по взуттю осінньо-зимового асортименту з 12 до 86%, весняно-літнього асортименту – з 24 до 88%, дитячому взуттю – з 18 до 91%. Асортимент представлених у роздрібній торгівлі товарів закордонного виробництва розширився у 7 разів, а виробів українських взуттєвиків, навпаки, звузився у 2,5 раза. Втім, поняття «імпорт» досить умовне, позаяк на ринку повсякчас зростає кількість підробок, вироблених в Україні під лейблами відомих закордонних фірм.

На Україні, зокрема, зареєстровано понад 200 підприємств, товариств і приватників, які виготовляють взуття. Працюють вони переважно у Львові, Києві і Харкові. Втім, масовим випуском продукції займаються лише 10, серед яких – фірми «Прогрес» і «Мальви», українсько-польське товариство «Степ» та українсько-німецьке товариство «Дельпро», ТзОВ «Торговий дім «Світ взуття» та фірма «Мокасин». У 2005 році ці 10 підприємств виготовили загалом 1170,9 тис. пар взуття. У 2004-му ця цифра становила 1068,8 тисяч пар. Взуття в області становить 2,6% до загального обсягу виробленої продукції. Дивно, що при такій, досить значній, кількості побачити вітчизняне взуття на українських прилавках майже неможливо. Пояснення просте: працюють підприємства переважно на давальницькій сировині, а отже, й не розпоряджаються своєю продукцією на власний розсуд, вона здебільшого йде за кордон. Минулого року на давальницькій сировині було випущено 1068,8 тис. пар взуття, а із власної сировини – лише 102,1 тис. пар, тобто у десять разів менше (!).

Якщо проаналізувати продаж взуття на Україні, то, за даними обласного управління статистики, минулоріч його було продано на 15,3 млн. грн. (шкіряного – на 14,9 млн. грн., гумового і полімерного – на 0,4 млн. грн.), що становить 5,9 грн. на душу населення. Якщо взяти до уваги, що управління фіксує лише продаж у торговельних підприємствах, то можна зробити висновок, що переважно взуття купують на ринках, у приватників або в «мережі» стихійної торгівлі. Бо ж кожен із нас принаймні 2–3 рази на рік купує взуття, витрачаючи при цьому, як мінімум, 500–1000 грн., а не 5,9 грн [14].

Підприємці, які займаються торгівлею взуттям, не дуже переймаються станом вітчизняного виробництва, бо кажуть, що воно значного відстає від зарубіжного – наші виробники не йдуть в ногу з модою, не цікавляться світовими тенденціями і повільно (раз на кілька років!) оновлюють модельний ряд, а ціна на українське взуття на рівні, а то й вища, ніж на зарубіжне, хоча якість – гірша. За словами продавців, навіть така відома київська фірма, як «Монарх», рідко радує споживача модними новинками, а ціна на її продукцію на порядок вища, ніж у багатьох зарубіжних виробників.

Останнім часом у структурі пропозиції дещо зменшилася частка елітного взуття. Через високі ціни контингент споживачів таких виробів в Україні обмежений 3–4 відсотками населення.

Торгівля взуттям – це сезонна торгівля, отже приблизно чотири рази на рік майже повністю оновлюється асортимент. У більшості магазинів одночасно виставлено в продаж кілька сотень моделей. Найкраще купувати взуття на початку сезону, коли є найбільший вибір – і за моделями, і за кольором, і за розміром. У цьому сезоні модні бірюзовий, коричневий, червоний і чорний кольори. Українські жінки (переважно середнього достатку) найбільше люблять чорний колір взуття, адже воно до всього підходить. Взуття чорного кольору ми продаємо до 50%. Якщо ще років 10 тому найбільш ходовими були 37–38 розмір, то тепер акселерація зробила свою справу, і найбільш ходовими стають 39–41 розміри. Поряд із цим, як це не дивно, стало більше дівчат із 35–36 розміром ноги [15].

Майже 60% взуття населення України купує сьогодні на речових ринках. Тут взувається близько половини жінок і двох третин чоловіків. Купувати на ринках найбільше схильні підлітки, молодь, старше покоління, найменше – жінки середнього віку. Дівчата й молоді жінки, особливо у великих містах, віддають перевагу фірмовим магазинам, а жінки старші – універмагам та спеціалізованим магазинам. Ще 5–6 років тому майже 60% населення України бажали придбати виключно продукцію зарубіжних виробників, а стійкими прихильниками вітчизняного взуття були лише 8%, та й то переважно на селі. Сьогодні на придбання імпортного взуття налаштовані 22% населення країни, для абсолютної ж більшості потенційних покупців не має значення, вітчизняний товар чи імпортний.

Загалом же щодо тенденцій взуттєвого ринку, то фахівці відзначають, що упродовж останніх 5–6 років «взуттєвий парк» пересічної української сім’ї скоротився в середньому у 1,5 рази. Так, практично щорічно, за підрахунками фахівців, взуттєвий гардероб пересічні українці оновлюють лише на 16–17%, замість необхідних 38–40%. Практично не купують взуття пенсіонери, суттєво знизилася купівельна активність сільського населення.

У наступному році очікується зростання продажу взуття приблизно на 10–20%. Загальна ситуація на ринку буде залежати від дієвості заходів, спрямованих проти «сірого» імпорту та заниження митної вартості, кажуть експерти. Причому, якщо останній показник залишиться на стабільно низькому рівні, то український взуттєвий ринок може опинитися під загрозою чергового нашестя дешевої продукції азійського виробника.


2. Коротка організаційно-економічна характеристика діяльності магазину


Повна назва – магазин «Шедевр».

Форма власності – приватна.

Місцезнаходження об'єкта торгівлі – м. Прилуки вул. Переяславська, 10/20.

Приватне підприємство – це підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання – юридичної особи.

Перевагами даної організаційно – правової форми є: можливість одноособового прийняття рішень, розподілу прибутку, відсутність необхідності у формуванні статутного фонду, найпростіша процедура заснування.

Власник магазину «Шедевр», Куц Т.М, як фізична особа – підприємець був зареєстрований державним реєстратором Прилуцької міської ради за номером 2 062 017 0000 001235 від 23.03.1993 р. та отримав свідоцтво В00 №831782

(Додаток А).

Метою створення магазину «Шедевр» є повніше насичення ринку непродовольчими товарами, а саме шкіряним взуттям і одягом для задоволення потреб населення, а також створення додаткових робочих місць і отримання прибутку.

Предметом діяльності магазину є роздрібна торгівля верхнім одягом і взуттям зі шкіри, яка здійснюється відповідно до «Правил роздрібної торгівлі непродовольчи ми товарами», затверджених наказом Міністерства економіки України №104 (z1257–07) від 19.04.2007 р [4].

Керівництво магазином здійснює директор, який одночасно є його власником.

Директорові підпорядковуються менеджер з управління персоналом, бухгалтер, менеджер із закупівлі товарів, підлеглими яких є продавці та рекламні агенти.

Однією з основних вимог функціонування підприємств і їх асоціацій в ринкової економіки є беззбиткова господарська та інша діяльність, відшкодування витрат власними доходами і забезпечення в певних розмірах прибутковості, рентабельності господарювання. Головне завдання магазину – господарська діяльність, направлена на здобуття прибутку для задоволення соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу і інтересів власника майна підприємства. Основними показниками, що характеризують результати комерційної діяльності торгівельних підприємств, виступають товарообіг, витрати обертання, прибуток і рентабельність. Проведемо аналіз цих показників магазину «Шедевр» за останні три роки.

Роздрібним товарообігом є об'єм продажу товарів населенню через всі канали реалізації і означає завершення процесу обороту товарів на споживчому ринку.

Дані про товарообіг дозволяють оцінити міру проникнення підприємства на ринок, оцінити кон'юнктуру, що склалася, конкурентну позицію на ринку і темпи економічного розвитку торгівельного підприємства.

В таблиці 2.1. представлений товарообіг магазину «Шедевр» за останні три роки.


Таблиця 2.1. Показники товарообігу магазину «Шедевр» за 2006–2008 роки

Роки Обсяг товарообігу тис. грн. Темпи змін у% до попереднього року
2006 1030
2007 1280 124,3
2008 1670 130,5

Виходячи з даних «табл. 2.1.», обсяг товарообігу за 2006 рік становить 1030 тис. грн., у 2007–1280 тис. грн., у 2008–1670 тис. грн. Це означає, що у 2008 році товарообіг виріс у порівнянні з 2007 роком на 390 тис. грн., з 2006 роком – 640 тис. грн. Товарообіг зростає у 2007 році на 24,3%, у 2008 році на 30,5%, за останній рік цей показник збільшився на 6,2% і позитивна динаміка росту свідчить про стабільну та ефективну роботу магазину.

Дані про структуру товарообігу магазину «Шедевр» в таблиці 2.2.


Таблиця 2.2. Структура товарообігу магазину «Шедевр» за 2006–2008 роки

Роки 2006 2007 2008
Види товарів тис. грн. у% до підсумку тис. грн. у% до підсумку тис. грн. у% до підсумку
Взуття 412 40 704 55 1169 70
Шкіряний одяг 618 60 576 45 501 30
Разом 1030 100 1280 100 1670 100

З даних таблиці 2.2. видно, що структура товарообігу за останні три роки значно змінилась. У 2006 році 60% продукції магазину складав шкіряний одяг, а взуття – 40%. У 2007 році обсяг взуття збільшився на 15%, а одягу – зменшився. У 2008 році у порівнянні з 2007, обсяг взуття збільшився ще на 15% і став складати 70%, обсяг шкіряного одягу скоротився на 15% і став 30% від підсумку. Можна зробити висновок, що магазин за останні роки зменшив кількість шкіряного одягу в своєму асортименті і почав збільшувати продаж шкіряного взуття. Як видно з таблиці 2.1. ця тенденція успішна, оскільки товарообіг за ці роки тільки збільшувався.

Оборот товарів вимагає суспільних витрат, що викликаються їх доставкою, зберіганням і реалізацією. Витрати праці, необхідні для доведення товарів до споживача, виражені в грошовій формі, називаються витратами обертання.

Проблема витрат одна з найбільш актуальних і важливих проблем економіки підприємства, оскільки рівень, динаміка і структура витрат обігу тісно пов'язані зі всіма сторонами господарської діяльності підприємств, з питаннями планування і організації процесу надходження товарів з сфери виробництва в сферу використання.

В таблиці 2.3. представлені показники витрат обертання магазину «Шедевр» за 2006–2008 роки.


Таблиця 2.3. Витрати обігу магазину «Шедевр» за 2006–2008 рр.

Роки Витрати обертання Темпи змін у% до попереднього року

тис. грн. у% до т/об
2006 803 78
2007 920 72 114,6
2008 1180 70 128,3

Беручи до уваги показники витрат обігу даного магазину, можна зробити висновок, що витрати обертання у 2006 році складали 803 тис. грн., що становить 78% від річного товарообігу, у 2007 році – 920 тис. грн., що складає 72%, у 2008 році – 1180 тис. грн., що становить 70% від обсягу товарообігу за цей рік. Це означає, що у 2008 році витрати виросли у порівнянні з 2007 роком на 260 тис. грн., з 2006 роком – 377 тис. грн. З таблиці 2.3. бачимо, що у відсотковому співвідношенні витрати за 2007 рік зросли на 14,6%, а у 2008 році – на 28,3%. За останній рік цей показник виріс на 13,7%.

Показники прибутку є найважливішими для оцінки господарської діяльності підприємства. Вони характеризують міру його ділової активності і фінансове благополуччя. Результативність діяльності підприємства оцінюється за допомогою абсолютних і відносних показників. За допомогою показників першої групи можна проаналізувати динаміку різних показників прибутку за ряд років.

Відносними показниками є система показників рентабельності, які відображають рівень прибутковості відносно певної бази.

Рентабельність – це відносний показник, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат обертання.

Показники прибутку і рентабельності магазину в «табл. 2.4.».


Таблиця 2.4. Фінансові показники діяльності магазину «Шедевр» за 2006–2008 рр.


Роки

Витрати обертання,

тис. грн.

Прибуток

Рентабельність,

%



тис. грн. у% до поперед – нього року
2006 803 227 28
2007 920 360 158,6 39
2008 1180 490 136,1 42

Проаналізувавши отримані значення фінансових показників діяльності магазину, спостерігаємо зростання прибутку. У 2006 році прибуток досяг рівня 227 тис. грн., у 2007 році – 360 тис. грн., у 2008 році – 490 тис грн. Бачимо, що прибуток зростає з року в рік, а саме у 2007 році він виріс у порівнянні з 2006 на 117 тис. грн., у 2008 в порівнянні з 2007 – на 130 тис. грн. З 2006 по 2008 роки прибуток магазину збільшився на 377 тис. грн. Аналізуючи показники росту прибутку, відзначаємо його зростання за 2007 рік на 58,6%, за 2008 – 36,1%, а рентабельність впевнено зростає і сягає рівня 28% у 2006 році, 39% у 2007 році та 42% у 2008. Отже, фінансові показники магазину свідчать про його успішну і стабільну діяльність в сфері торгівлі.

Показники діяльності та використання матеріально-технічної бази магазину «Шедевр» наведені в «табл. 2.5.».


Таблиця 2.5. Основні показники господарської діяльності та використання матеріально-технічної бази магазину «Шедевр»

Показники Од. вим.
Річний роздрібний товарооборот тис. грн. 1670
Товарні запаси на кінець року тис. грн. 155,3
в т.ч. у торговому залі тис. грн. 57,5
Середньоспискова чисельність працівників чол. 8
в т.ч. у торговому залі чол. 3
Загальна площа магазину м2 80
Площа торгового залу м2 45
Площа, зайнята під обладнання м2 12,6
Демонстраційна площа м2 32,4

Обчислимо техніко-економічні показники ефективності використання площі торговельного залу досліджуваного магазину.

Товарооборот на 1 м2 торгової площі магазину визначається за формулою:


Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, (2.1)


де Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами – товарооборот на 1 м2 торговельної площі, тис. грн.;

Q – річний обсяг роздрібного товарообороту, тис. грн.;

Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами – площа торговельного залу магазину, м2.

Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарамиОрганізація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами37,1 тис. грн.

2) Товарооборот на 1 м2 загальної площі магазину визначається за формулою:


Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, (2.2)


де Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами – товарооборот на 1 м2 загальної площі, тис. грн.;

Q – річний обсяг роздрібного товарообороту, тис. грн.;

Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами – загальна площа магазину, м2.

Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарамиОрганізація роздрібної торгівлі непродовольчими товарамиОрганізація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами20,8 тис. грн.

3) Товарооборот на одного працівника магазину визначається за формулою:

Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, (2.3)


де Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами – товарооборот на одного працівника, тис. грн.;

Q – річний обсяг роздрібного товарообороту, тис. грн.;

Ч – чисельність працівників магазину, чол.

Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарамиОрганізація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами208,75 тис. грн.

4) Товарооборот на одного працівника торгового залу визначається за формулою:


Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, (2.4)


де Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами– товарооборот на одного працівника торгового залу, тис. грн.;

Q – річний обсяг роздрібного товарообороту, тис. грн.;

Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами – чисельність працівників торгового залу, чол.

Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарамиОрганізація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами556,7 тис. грн.

5) Частка площі торгового залу в загальній площі магазину визначається за формулою:


Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, (2.5)


де Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами – частка площі торгового залу в загальній площі магазину, %;

Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами – площа торгового залу, м2;

Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами – загальна площа магазину, м2.

Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарамиОрганізація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами56,25%.

6) Визначаємо частку товарних запасів, якi розміщені в торговому залі магазину, за формулою:


Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, (2.6)


де Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами – частка товарних запасів,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: