Проектування технологічної оснастки для виготовлення деталі "каретка верхня"
- сила затяжки болта
Приблизно D1 – на 10мм більше d
d0 – на1 мм більше d
4) Сила затяжки болта знаходимо:
5) Момент в різьбі
6) Напруження при розтязі
7) Напруження крученням:
Fрас.= 1,3F0 (для метричної)
8) Діаметр розрахункового болта різьби
Приймаємо М12
Перевірка: Dp=d-0,94p=12-0,94*1,75=10,355мм
Остаточно приймаємо М12 з кроком 1,75мм.
Фактичн сила затискання:
Так як фактична сила затискання на багато перевищує теоретично розраховану силу затискання то вихідне зусилля можна зменьшити до 0,24кН
Тому для зручності й полегшення закріплення заготівки робимо довжину ключа 100мм. В результаті вихідне зусилля складатиме 0,12кН.
9. Економічна ефективність розробленого пристрою
Обгрунтування економічної ефективності використаня технологічної оснастки
Методичними вказівками РД 50-533-85 встановлені техніко-економічні показники і методика розрахунку економічної ефективності використання технологічної оснастки.
Відповідно до цих вказівок рекомендується використовувати два показники:
Коефіцієнт завантаження одиниці технологічної оснастки (Кз);
Затрати на обладнання технологічних операцій виготовлення виробів (Р).
Кз визначається за формулою:
де: Тшт – штучно-калькуляційний час виконаннятехнологічної операції ; N – планова місячна програма на одиницю оснастки (кількість повторнь операцій); F0 – місячний фонд часу роботи оснастки (верстата).
При Кз0,8 необхідно використовувати ще одне пристосування.
«Р» визначають за формулою в залежності від типу пристосування.
Для нерозроблених спеціальних пристосувань (НСП):
де: СНСП – собівартість пристосування; ПО.Г – кількість згрупованих на пристосування операцій (при груповій обробці).
Для універсально-налагоджуванних пристосувань(УНП) (СНП):
де: СН – собівартість виготовлення наладки (змінної частини); АУНП,СНП – амортизаційні відрахування за постійну частину; ПО – кількість наладок, закріплених за постійною частиною.
Для універсально-збірних пристосувань (УСП):
а) якщо УСП являється спеціальним пристосуванням:
де: СУСП – Собівартість збирання компоновки УСП; Т – час знаходження виробу у виробництві; ПС кількість збирань на аназізуючий період; СВ – затрати за час експлуатації при використані оснастки; АУСП – річні амортизаційні відрахування на елементи компоновки УСП; ПН – нормативна кількість збирань за рік
б) якщо УСП в вигляді наладочного пристосування:
де: СН – собівартість виготовлення наладни, грн; ПО – кількість закріплених наладок, шт; ПН – нормативна кількість збирань в рік; СС – вартість збирання пристосування, грн; ПС – кількість збирань (дійсне); АУСП – річні амортизаційні відрахування на елеенти УСП; Т час знаходження пристосування в виробництві
Складально-розбірні пристосування (СРП):
а) якщо СРП – спеціальне пристосування:
де: СН – собівартість виготовлення спеціальних деталей, грн; СС – вартість збирання пристосування, грн.
б) якщо СРП як наладкове пристосування:
Для універсально-безналагоджувальних пристосувань (УБП):
де: АУБП – амортизаційні відрахування, грн; ПК – кількість насичення операцій; Т – час знаходження виробу у виробництві, рік.
Оцінка ефективності використання технологічної оснастки
Ефективність застосування технологічної оснастки можна оцінити двома методами:
відповідно ГОСТ 14.305 – 73 шляхом співставлення фактичних затрат (за результатами) з плановими;
сляхом співставлення економії від примінення пристосування з затратами на цого використання та експлуатацію. В цьому випадку ефективність виражається пристосування формулою:
ЭР
де: Э – очікуванна економія від впровадження пристосування; Р – затрати на пристосування;
де: Тшт – штучно-калькуляційний час виконання операції без пристосування чи в існуючому пристосуванні, хв; ТПшт – очікуванний штучно-калькуляційний час на операції після введення проектуємого пристосування; аМ – собівартість однієї станко-хвилини, грн/мин; N – плануєма місячна програма; q – число місяців
де: апер – змінні витрати, пропорційні зміні часу обробки ( вони включають в себе заробітню плату виробничих працівників з нарахуваннями на неї); аП.П – перемінно-постійні затрати, які також змінюються пропорційно часу обробки (сюди входять затрати на амортизацію та експлуатацію верстата та універсальних пристосуваннь); аПОСТ – інші постійні цінові витрати, які залишаються постійними.
Використана література
Горошкин А.К. Приспособления для металлорежущих станков М.: Машиностроение, 1979, - 303 с. ил.
Корсаков B.C. Основы конструирования приспособлений М.: Машиностроение, 1983, - 227 с.
Уткин Н.Ф, Приспособления для механической обработки Л.: Лениздат, 1983,-П5 с., ил.
Кузнецов Ю.И. и др. Оснастка станков с ЧПУ. Справочник.- М.: Машиностроение, 1983, - 350 с., ил.
Станочные приспособления. Справочник в 2-х том,/ Под ред. Вардашкина Б.Н. и др. - М.: Машиностроение, 1984, ил.
Верников А.Я. Магнитные и электромагнитные приспособления в металлообработке. - М.: Машиностроение, 1984, ил.
Переналаживаемая технологическая оснастка. /Под ред. Д.И.Полякова. -М.: Машиностроение, 1988.
Кузнецов Ю.И. и др. Приспособления и оснастка для базирования и крепления деталей типа тел вращения на металлорежущих станках М.: ВНИИТЭМР, 1991.
Альбом по проектированию приспособлений. Учебное пособие для студентов машиностроительных специальностей вузов.- М.: Машиностроение, 1991.